• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років
04
травня
2017

«Бібліотечна скарбничка» АВТОГРАФ НА ПАМ'ЯТЬ

АВТОГРАФИ ПАМ`ЯТI

Шановнi користувачi!

Представляємо вам віртуальну книжкову виставку деяких унiкальних видань Загальномiського бiблiотечно-iнформацiйного центру.

 У фондах нашого бiблiотечного центру є чимало цiнних видань та серед них є такi, якi вже не можна назвати просто тиражними, вони унiкальнi. Особливими їх роблять автографи авторiв.

 Слово «автограф» походить від грецького autos – «сам» і grapho – «пишу» і перекладається як власноручний підпис. Завдяки автографу, книга стає єдиною в своєму роді і набуває літературно-історичної та культурної цінності.

 Фактично автограф — це не просто авторський підпис. Підписана книга немов би зближує нас з автором, робить його текст можливо більш особистим. Автограф пам'ятає тепло руки, що його писала, а в написанi слова завжди вкладена частинка душі автора. Той факт, що сам автор тримав цю книгу, виділяє її з мільйона інших видань і робить безцінною. Це свідоцтва певного етапу історії та людських відносин. Автографи - цікавий для дослідників, любителiв iсторiї та літератури світ людських взаємин, багатий матеріал для вивчення особистості тих, хто ці автографи дарував і тих, кому вони адресованi.

 Книги з дарчими надписами почали поповнювати фонди нашої бiблiотеки практично з часу її вiдкриття. Це були видання подарованi самими авторами після презентацій книг, зустрічей з читачами та дарунки наших читачів. Кількість таких книг не така вже i велика, але вони важливі для нас, тому що є своєрідним літописом часу, який ми зберiгаємо для сьогоднiшнiх i майбутнiх наших користуачiв.

 

 Якщо у Вас з`явилося бажання переглянути книги з автографами письменників, завiтайте до Загальномiського бiблiотечно-iнформацiйного центру!

 Запрошуємо поринути у незвичайний та цікавий світ автографів! І - головне - побачити «руку» автора.

 

 Книги з бiблiотеки Івана Івановича Федюнінського (30.07.1900 -17.10.1977)

- радянського воєначальника, генерала армії, Героя Радянського Союзу, командувача фронтами у роки Другої світової війни.

П.Л. Капица

П.Л. Капица "Эксперимент теория практика"

Автограф

Автограф

П. Лукницкий

П. Лукницкий "Время за нас"

Автограф

Автограф

Х. Гулям

Х. Гулям "Светоч"

Автограф

Автограф

 Іван Іванович Федюнінський народився 30 липня 1900 року в селі Гільова Тобольської губернії (нині Свердловська область), в сім'ї селянина. У 1913 році закінчив сільську школу і став працювати підмайстром маляра.

 У 1919 році добровольцем вступає у Червону Армію. Був двічі поранений. З 1923 по 1924 рік навчався у Владивостоцькiй піхотній школі. Після закінчення призначений командиром взводу в 107-й Володимирський стрілецький полк. У 1929 році, на посаді командира 6-ї роти 36-ї стрілецької дивізії Особливої Далекосхідної армії, брав участь у військовому конфлікті на КВЖД. За винахідливість і вміле керівництво, виявлену особисту хоробрість у цих боях, був нагороджений орденом Червоного Прапора і особистою іменною зброєю.

Ш. Рашидов

Ш. Рашидов "Сильнее Бури"

Автограф

Автограф

К. Симонов

К. Симонов "Товарищи по оружию"

Автограф

Автограф

П. Лукницкий

П. Лукницкий "На берегах Невы"

Автограф

Автограф

 У 1939 році служив на кордоні з Монголією на посаді помічника командира полку. На початку неоголошеної війни на Халхін-Голі, за пропозицією Георгія Жукова, призначений командиром 24-го моторизованого полку. За спогадами Г. К. Жукова: «У вирішальній битві полк молодого командира у супроводі танків проривається в тил японських військ, завдаючи великої шкоди супротивнику. Порушивши тилові комунікації японців, це призвело до їхнього швидкого відступу і навіть втечі. Полк Федюнінського захопив багато техніки і важкої артилерії на головній ділянці фронту.

 Указом президії Верховної Ради СРСР від 29 серпня 1939 полковнику Федюнінському Івану Івановичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» № 155. Постановою Президії Великого Народного Хурал Монгольської Народної Республіки від 15 липня 1975 року І. І. Федюнінський був удостоєний звання Героя МНР».

Л. Леонтьева

Л. Леонтьева "Старость отступает"

Автограф

Автограф

Б. Дашцэрэн А. Семенов

Б. Дашцэрэн А. Семенов "Монгол Ард" Эскадриль

Автограф

Автограф

Д.В. Павлов

Д.В. Павлов "Ленинград в блокаде"

Автограф

Автограф

 З листопада 1940 року І. І. Федюнінський командує 82-ї мотострілецькою дивізією. З 29 лютого 1941 року і на початку війни полковник (з 12 серпня 1941 - генерал-майор) І. І. Федюнінський був командиром 15-го стрілецького корпусу, розквартированого в районі Бреста і Ковеля.

 У вересні 1941 року, в один із найкритичніших періодів битви за Ленінград І. І. Федюнінський за пропозицією Г . К. Жукова призначений заступником командувача Ленінградського фронту. На початку 1942 року, Г. К. Жуков призначив Федюнінського командиром 54-ї армії, яка брала участь в «Любанський операції» під Волховом і зазнала важких втрат. З квітня 1942 року на Західному фронті командує 5 -ю армією і бере участь у військових операціях під Москвою.

 У жовтні 1942 року призначений заступником командувача Волховського фронту. За успіхи в операції «Іскра» (12-30 січня 1943) по прориву шлiссельбургско-синявинського виступу нагороджений орденом Кутузова 1 ст. У ході операції отримав важке поранення. У травні 1943 року призначений заступником командувача Брянського фронту.

 14 липня 1943 прийняв командування 11-ю армією і брав участь в Брянській (1 вересня - 3 жовтня 1943) і Гомельської-Речицький (10-30 листопада 1943) операціях.

П. Лукницкий

П. Лукницкий "В горах и в сердцах людей"

Автограф

Автограф

В. Беляев

В. Беляев "Формула яда"

Автограф

Автограф

 У грудні 1943 року призначений командувачем 2-й ударної армії під Ленінградом, У період Великої Вітчизняної війни війська під командуванням Івана Івановича Федюнінського брали участь у боях на Західному, Ленінградському, Волховському, Брянському і 2-му Білоруському фронтах, в обороні Ленінграда і прориві блокади, в Тихвiнськiй обороннiй та наступальнiй операціях. Першiй Ржевсько- Сичевськiй наступальнiй операції, Курській битві, Брянськiй, Красносільсько -Ропшинськiй, Нарвськiй, Таллінській, Східно-Прусськiй і Берлінській операціях. За успішні бойові дії, керовані ним війська 25 разів відзначалися в наказах Верховного Головнокомандувача. 24 червня 1945 генерал-полковник І. І. Федюнінський брав участь в історичному Параді Перемоги у Москві на Червоній площі.

 У 1946-1947 роках І. І. Федюнінський командував військами Архангельського ВО. 

 У 1948-1951 роках - 7-ю загальновійськовою армією (штаб армії розташовувався в місті Єревані). У 1951 - 1954 роках був заступником і першим заступником Головнокомандувача Групою радянських військ у Німеччині.

 В 1954-1957 - командувач Закавказького ВО. В 1957-1965 - командувач Туркестанського ВО. 8 серпня 1955 року І. І. Федюнінському було присвоєно військове звання генерал армії.

 

В. Рацек

В. Рацек "Загадка снежного человека"

Автограф

Автограф

С. Бородин

С. Бородин "Звезды над Самаркандом"

Автограф

Автограф

Первая книга

Первая книга "Хромой Тимур"

 З грудня 1965 року і до своєї кончини - військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. Був депутатом Верховної Ради СРСР 5-го і 6-го скликань, депутатом Верховних Рад союзних Республік.

 І. І. Федюнінський помер у Москві 17 жовтня 1977 року. Похований на Новодівичому кладовищі.

Вiдзначений багатьма нагородами СРСР та іноземних держав.

Теги автограф автографи автографи пам`яті бібліотечна скарбничка віртуальна виставка

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top