• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Всесвітній день екскурсовода

 Подорож як форма плідного відпочинку виникло ще в епоху античності. Родоначальником даного виду дозвілля є давньогрецький народ. Саме елліни придумали спортивні змагання, що проводяться під відомим нам сьогодні назвою «Олімпіада», на які з'їжджалися у великій кількості жителі інших держав. Середньовіччя, яке увійшло в історію як періоду релігійного фанатизму, ознаменувався виникненням поняття паломництва: поїздок по святих місцях, здійснюваних віруючими з метою отримання Божої благодаті. Пізніше подорож стала носити переважно індивідуальний характер, переслідуючи за мету збагачення інтелектуального світу людини. Дозволити собі такі заходи могли в ті далекі часи виключно представники дворянського стану. Це стосувалося як Європи, так і Росії, України зокрема.

 Спочатку це були прогулянки в умовах природного ландшафту, потім - відвідування виробничих організацій. XIX століття проходив під егідою екскурсій, які не мають ніякого відношення до навчання: люди з вищого суспільства їздили «на води» з метою відпочити від повсякденності і зміцнити здоров'я.

 Безпосереднім поштовхом до розширення поняття професії екскурсовод стало заснування музеїв, художніх галерей. Знання осіб, що займалися читанням просвітницьких лекцій відвідувачам у стінах культурних закладів, вимагали різнобічного розвитку.

 Екскурсії в рамках туристичних поїздок в інші міста й регіони країни набули великої популярності наприкінці XIX століття. Їх організацією займалися товариства туристів. У завдання останніх входило залучення до подорожей великої кількості людей, а також розмежування поїздок за специфічними напрямами. Але, як і раніше, екскурсії залишалися привілеєм високопоставлених осіб.

 Дозволити собі вирушити у цікаву подорож середньостатистичний громадянин зміг тільки в середині минулого століття. З цього моменту і по сьогодні екскурсії є доступним засобом приємного проведення часу абсолютно для всіх.

 Повноцінне визначення спеціальності «екскурсовод» було дано в 1940 році і включало в себе такі поняття, як «керівний організатор в рамках туру по країні або за межу», а також «співробітник музею, в чиї обов'язки входить розповідати відвідувачам про подані для ознайомлення експонати, відповідати на тематичні питання». 70-ті роки наділили екскурсовода місією, наближеної до педагогічної діяльності.

 Сьогодні це людина, що робить все, щоб мандрівник не повернувся додому без багажу нових знань. Причому форма подачі екскурсоводом інформації повинна бути настільки захоплюючою як за змістом, так і за стилем оповіді, щоб ні в одного з туристів не виникло бажання позіхати від нудьги.

 Вперше своє професійне свято гіди зустріли в Лондоні в 1990 році, ініціатором заходу вважається Міжнародна федерація асоціацій екскурсоводів. Метою свята є залучення уваги до професії, зміцнення міжнародних зв’язків та допомага більш плідно розвивати туризм і його культуру.

 У Всесвітній день екскурсовода багато міст світу проводять різноманітні заходи, присвячені святу. Так, Словацьке суспільство екскурсоводів до цієї дати планує пішохідні прогулянки по незвичайним маршрутами. Латвійська асоціація пропонує всім бажаючим безкоштовні екскурсії по Ризі. А в Об'єднаних Арабських Еміратах до Дня екскурсовода приурочили відкриття оглядової екскурсії по одній з найкрасивіших мечетей світу. Також у багатьох країнах проходять професійні семінари, тематичні конкурси, цікаві презентації та тренінги для тих, хто бажає вдосконалюватися актуальної і важливої професії.

 Ще одне свято багато екскурсоводів відзначають 18 травняМіжнародний день музеїв.

Ekskursovod (1)
Ekskursovod (2)
Ekskursovod (3)
 

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top