• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

100 років від дня народження Аркадія Семеновича Школьника (1916—1986), українського драматурга

  Аркадій Семенович Школьник — український радянський драматург.

 Аркадій Школьник почав писати тексти для сцени з 17 років, коли за його плечима було навчання у фабрично-заводському училищі і коли силами самодіяльності ХЕМЗу ім. Сталіна, на якому він працював за токарним верстатом, розігрувалися його одноактівки. Згодом він почав працював у редакції молодіжної газети «Ленінська зміна» (тепер – «Слобідський край») і 1937 року був заарештований за участь у троцкістській молодіжній організації, а по суті ні за що.

 З Харкова до Владивостока «зеків», серед яких був А.Школьник, перевозили по етапу, а потім на пароплаві доставляли до Магадана. «У переповненому трюмі раптом зазвучала на два голоси тужлива українська пісня «Коли розлучаються двоє», – згадує сьогодні зі слів Аркадія Семеновича його син, заслужений діяч мистецтв України Олександр Аркадін-Школьник. «...Щемлива мелодія розбурхувала почуття знедолених людей про рідний дім, і незабаром знялося невтримне тисячоголосе ридання, від якого здригалися шестиповерхові нари...» Так починалася колимська епопея Аркадія Школьника. Проте навіть в умовах каторжної роботи протягом 1938–1944 років він написав п’єси «Айстра», «Сталінград», «Дніпро бушує».

 Аркадій Школьник свідомо не торкався «табірних» сюжетів. Головні герої його п’єс «Людина шукає щастя», «Людина за бортом», «За це не судять», «День починається зранку» та інших – носії окрилених мрій, палкого душевного заряду. В різнохарактерних персонажах автор перш за все , підкреслював найдорожчу в них якість – людяність.

 На жаль, єдина зажиттєва драматургічна збірка А. Школьника під назвою «Ти не один», що була видана у київському видавництві «Мистецтво» 1985 року, вийшла без попередньої статті.

 Шляхетна, психологічно тонка актриса Людмила Попова згадувала на схилі віку про те, що п’єси Аркадія Школьника приваблювали театр щонайперше романтичними почуттями і світлими мріями героїв.

 Так, він був майстром. Вистави за його п’єсами йшли на багатьох сценічних майданчиках східної та західної України. Про географію постановок за його п’єсами свідчить хоча б наведена у журналі «Театр» фрагментарна статистика репертуару драмтеатрів СРСР за 1960 рік: здійснена на підмостках вісімнадцяти театрів комедія «Юність моя» за однойменною п’єсою Аркадія Школьника пройшла 520 разів, у тому числі на сцені Московського театру ім. М. Гоголя, де одну з ролей грав сьогодні широко відомий режисер, художній керівник московського театру «Ленком» Марк Захаров. Аркадій Семенович Школьник втор драматичних твори для дітей.

 Окремими виданнями вийшли п'єси "Ніч шукань" (1962) і "Ти не один" (1964).

 Реабілітований 11.11.1988 року.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top