• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

65 років від дня народження В’ячеслава Григоровича Медвідя (1951), українського письменника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (2003)

 Медвідь (Медвєдєв) В'ячеслав Григорович – прозаїк, есеїст, заслужений діяч мистецтв України, почесний член Асоціації “Нова література”, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2003 року.

 Народився на Житомирщині. Після закінчення школи навчався на філологічному факультеті Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка та на бібліотечному факультеті Київського державного інституту культури імені О.Є.Корнійчука (нині – Київський національний університет культури і мистецтв), відділенні масових та наукових бібліотек. Працював в Ужгороді, з 1972 року – методистом у Закарпатській обласній бібліотеці для дітей.

 У 1975 році В’ячеслав Григорович переїжджає до Києва. Працює в різних бібліотеках міста. У 1981 році обіймає посаду редактора редакції "Романи і повісті" видавництва "Дніпро". Тривалий час працює старшим науковим співробітником Українського центру культурних досліджень Міністерства культури і туризму України, секретарем ради Національної спілки письменників України.

 З 1988 року займається винятково літературною працею. У тому ж часі пориває з поетичною творчістю та сюрреалістичними етюдами і пише перші “поліські” новели, що згодом (1981) склали книжку “Розмова”. Книжка прози “Заманка” стала одвертим спротивом формальним та стилістичним канонам того часу. У 1987 р. перевидає обидві книжки як роман “Таємне сватання”. “Збирачі каміння” (1989) є спробою написати роман (поліські хроніки) з довільною новелістичною побудовою. 1993 р. друкує у журналі “Київ” еротично-філософський роман “Льох”. У 1995 р. - книжку щоденників “Філософія страху або ж проклятий народ” (журнал “Українські проблеми”). 1996 р. -закінчує багатолітню працю над великим за обсягом та епічним за задумом романом-оперою “Кров по соломі”; друкує кілька уривків з нього.

 У цьому ж часі В'ячеслав Медвідь виступає переважно як автор культурологічно-філософських есеїв, які зібрав у поважний том під назвою “Pro domo sua”. Упорядкував та видав авторську антологію “Десять українських прозаїків. Десять українських поетів” (у “Бібліотечній серії” Міністерства культури і мистецтв, 1995) зі своїми передмовами. Більшістю творів Медвідь – від експресіоністичних новел до складних романних побудов – “зациклений” на поліському регіоні, часто звужуючи географію творчих пошуків до одного села. Улюблений афоризм В’ячеслава Медвідя – “я міг би бути зовсім іншим письменником”. Переклав роман Б. Можаєва «Різьблені віконниці» (1988).

 Член Спілки письменників України з 1982 року. Член літературного гурту "Пси Святого Юра". Лауреат літературної премії "Український стиль" асоціації "Нова література" (2001). Лауреат премії Є. Бачинського (США) «У свічаді слова» (1997). За роман "Кров по соломі" був відзначений Національною премією України імені Тараса Шевченка. Нині живе та працює у Києві.

 Окремі твори В’ячеслава Медвідя перекладалися російською, іспанською, казахською, литовською та чеською мовами.

Medved (1)
Medved (2)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top