Календар подій

120 років від дня народження Юхима Ґедзя (Олексія Васильовича Савицького) (1896—1937), українського прозаїка

 Юхим Ґедзь - справжнє прізвище Савицький Олексій Васильович (літ. псевдонім Юхим Ґедзь, Олесь Ясний) народився в м.Золотоноші на Полтавщині (тепер Черкаської області) в сім'ї теслі.

 Закінчив земську школу, два курси Київського музичного інституту ім. М.В.Лисенка. Працював земським писарем, після революції - службовцем у радянських установах, журналістом у редакціях газети "Комуніст" і журналу "Червоний перець" До жодної з політичних партій не належав. Був членом літературної організації "Плуг". Статті, нариси, оповідання, гуморески, фейлетони друкував у газетах "Комуніст", "Селянська правда", "Пролетар", "Культура і побут", журналах "Плуг", "Плужанин", "Сільськогосподарський пролетар", "Сільський театр", "Всесвіт", "Знання", "Нова громада", "Червоний перець" та інші.

 Юхим Ґедзь автор збірок оповідань і гуморесок «Автор Троянденко», «Буває й таке» (обидві – 1927), «Принципіяльно», «Троглодити» (обидві – 1929), «Завзятий середняк» (1929; 1930), «Бубна-козир», «Конкурс на гопак», «Ті ж і Мирон Гречка», «Столичний гість» (усі – 1930), «Тихою сапою» (1933); п’єс «Віз ламається – чумак ума набирається» (1928; 1929; 1930), «Надія», «Секретар пухтресту», «Шевченкова мова» (усі – 1929), «Комедії» (1931), «Молодість» (1936); нарисів «Перший іспит» (1931, співавт.; усі – Харків). Гумористично – сатирична творчість Ґедзя 20-х рр. виявила не тільки оригінальність літературного хисту, а й певну залежність від таланту Остапа Вишні.

 Ґедзь розробляв широке коло тем – «от колись було», мисливську, викриття бюрократів-чиновників, протистояння «старого» і «нового» світу, шлях «до світла» й осуд релігії, жіночого питання й теми культури, спорту, літературири, відпочинку; використовував різні жанро-видові форми творів – гуморески, гуморист. оповідання, нариси, оповідки, фейлетони, драми, комедії, водевілі, драматиз. гуморески. Кращі гуморист. твори Юхима Гедзя помітно психологізовані, відзначаються соковитістю, емоційністю мови, народнопісенними ремінісценціями. У цілому ряді творів виступає своєрідний «повпред» гумориста – Мирон Гречка. Драматургія Ґедзя за художнім рівнем помітно поступається прозі, оскільки писалася на злободенні теми: українізація, освіта, чиновництво.

 В 1936 році проти Юхима Гедзя була сфабрикована справа про участь у терористичній організаці. Один із співробітників Харківського обласного управління НКВС, розглянувши матеріали, за якими Савицький О.В. ніби "був учасником контрреволюційної терористичної організації, яка ставила за мету боротися з радянською владою", вирішив, що перебування його на волі може вплинути на хід слідства. Вчинили на квартирі трус і заарештували господаря 2 листопада 1936 року. До травня 1937 року слідство велося в Харкові, потім Савицького етапували до спецкорпусу київської тюрми. На першому ж допиті письменник визнав себе винним. В обвинувальному висновку йому інкримінували "активну участь в українській контрреволюційній націоналістичній фашистській організації, зв'язаній з контрреволюційною троцькістсько-зінов'євською терористичною організацією, що вчинила 1 грудня 1934р. підле вбивство т.Кірова і готує чергові замахи на керівників ВКП(б) і Радянського уряду". На закритому засіданні 14 липня 1937 року Військова колегія Верховного Суду СРСР засудила Савицького-Гедзя О. В. до найвищої міри покарання - розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 15 липня 1937 року в м.Києві.

 За протестом помічника Головного військового прокурора СРСР Військова колегія Верховного Суду СРСР на своєму засіданні 22 березня 1958 року розглянула матеріали справи і дійшла висновку: "Вирок Військової колегії Верховного Суду СРСР від 14 липня 1937р. щодо Савицького-Гедзя (він же Ясний) Олексія Васильовича за наново виявленими обставинами скасувати і справу припинити через відсутність складу злочину".

 Юхим Ґедзь реабілітований посмертно.

Gedz (1)
Gedz (2)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top