• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Масляна

 Останній тиждень перед Великим постом називається Масляна (ще Колодій, Масниця, Запусти, Пущення, Сиропуст, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Загальниця, Ніжкові заговини) - свято на честь весняного пробудження природи.

 Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною. За церковною традицією тиждень називається сирним або м’ясопусним — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. Це свято не закріплене за певним днем на календарі, відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом.

 Масляна поділяється на три частини:

- зустріч у понеділок;
- широкии четвер;
- прощальна неділя.

 Це є останній тиждень напередодні Великого посту. У перший день Масляної традиційно готують холодець зі свинячих ніжок і святкують. Це так звані "ніжкові заговіни". Молодь після вечері збирає кістки й кидає їх у ворота. За народним повір’ям, якщо людина не докине до воріт кісткою, то не доживе до Великодня.

 У понеділок, під час Масляної, жінки відвідують оселі, у яких є дорослі неодружені парубки й незаміжні дівчата на порі, та прив’язують до материних ніг колодку. Це начебто жартівлива кара за те, що діти досі неодружені. Дівчата на порі оздоблюють колодки стрічками та квітками й прив’язують їх до лівої руки парубкам. У свою чергу парубки мають обдаровувати дівчат грішми, прикрасами та ін.

 За народними уявленнями, господині повинні зустрітися в четвер і добре випити й погуляти. Вважається, що від цього худоба буде здоровішою.

 Дуже важливіш етап святкування Масляної — частування тещі, яке відбувається в п’ятницю. Саме від Масляної бере свій початок внслів "до тещі на млинці". Якщо молодята побралися недавно, то теща запрошує "на млинці" зятя, І а також інших родичів. До речі, якщо теща добра, то за старих часів її запрошували в гості на другий день різдвяних свят, а якщо зла, то на третій. Гостювати приїжджала не тільки теща, але й інші родичі. Тещу слід пригощати добре, щоб "горло не всихало". Отримавши запрошення, теща заздалегідь повинна була прислати або принести в оселю молодят усе необхідне для приготування млинців: сковороду, посуд для замішування тіста, ложки, черпаки тощо. А тесть мусив цього ж вечора прислати в дім молодих борошно, масло, олію та все інше, що веобхідно для млинців. Нехтуваиня цим важливим і дуже приємним для родичів звичасм могло за старих часів обернутися образою тещі, зневагою від родичів та осудом усісї громади. Це було не просто застілля, а своєрідна передача досвіду — молоді запрошували старших не стільки на святкове частування, скільки щоб вавчали, як жити слід.

 Головна страва на Масляну — млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та інша обрядом їжа. Кажуть, нібито ще давні римляни приносили в жертву богу Бахусові ритуальне печиво з тіста — щось подібне до слов’янських млинців. Оладки та млинці — ритуальна страва слов’ян ще з язичницьких часів. Млинці на Масляну можуть бути різні: і прісні, і солодкі, і з начинкою, і дріжджові та ін. Борошно для таких млинців дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохом тощо.

 Надзвичайно таємничим за старих часів був обряд власне приготування млинців. Готувати опару для тіста господині старалися так, щоб ніхто з членів родиви цього не бачив. Щоб ніхто точно не підглядав, хазяйка навіть йшла вночі до водойми, іноді готувала опару зі снігу.  

Останній день Масляної — Прощена неділя. Це суто християнський обряд, за яким не можна постувати з гріхами на душі, а потрібно вступити у Великий піст з чистою душею. Першими просять одне в одного пробачення священик і парафіяни одразу після вечірньої служби. Літні люди в цей час відвідують усіх рідних, друзів і просто знайомих, щоб пробачити одне одному заподіяні кривди. Відтак, завітавши зранку до сусіда чи родича, пропонували таку мирову: 

– Прости мені, – низько вклонившись, звертався сусід до сусіда.

– Бог простить, – відказував господар чи господиня.

– І вдруге прости!

– Бог простить…

– І втретє прости!

– Бог простить.

 Після цих діалогів люди цілувалися, а якщо й ні, то все ж вважали, що заподіяна перед цим кривда втрачала гріховну суть. У такий спосіб народний звичай сприяв полагодженню різноманітних конфліктів між людьми.

 Дехто цього дня традиційно відвідує померлих родичів на кладовищі, прохаючи про прощення всіх завданих образ. За старих часів люди були переконані, що саме недільного вечора відбуватиметься Страшний суд, тож цього дня дуже побожні люди намагалися якнайрідше виходити з дому, пригадували власні гріхи й у жодному разі не вживали алкогольних напоїв.

 До речі, перший млинець — свого роду символ сонця, спечений цього тижня, призначається для поминання померлих. Іноді цей млинець віддають жебракам, щоб і вони поминали померлих близьких людей.

 Загалом побожним людям цей тиждень дає можливість досхочу попоїсти напередодні суворого посту, а іншим - порозважатися досхочу.  

 

Religioz (1)
Religioz (2)
Religioz (3)
Religioz (4)
Religioz (5)
Religioz (6)
Religioz (7)
Religioz (8)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top