• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Міжнародний день астрономії

 Міжнародний день астрономії (Astronomy Day) відзначають в день, коли Місяць має фазу поблизу 1-й чверті, що припадає на інтервал з середини квітня до середини травня. В 2016 році це неформальне свято припадає на 16 квітня.

 Старт Дню астрономії був даний в 1973 році в Каліфорнії. Президент Астрономічної Асоціації Північної Каліфорнії Д.Бергер (Doug Berger) вирішив, що не варто агітувати людей проробляти великі відстані, щоб відвідати дні відкритих дверей знаменитих обсерваторій, натомість потрібно встановити доступні телескопи в багатолюдних місцях - на вулицях, в торгових центрах, парках.

 Таким чином були об'єднані всі справжні любителі астрономії, а девізом нового астрономічного руху стали слова: «Несучи астрономію людям» (Bringing Astronomy to the People).

 День астрономії спонсорується 14 організаціями, серед яких найбільш впливовими є Астрономічна Ліга, Тихоокеанське Астрономічне Суспільство, Королівське Астрономічне Суспільство Канади , Міжнародний Союз планетаріїв, Американське Астрономічне Суспільство.

 Астрономія - одна з найдавніших наук. Вже первісні народи знали, коли відбувалися сонцестояння або рівнодення, тому що з ними були пов'язані розливи річок і настання тих чи інших сезонів. І задовго до появи писемності і держав, були зроблені багато важливі відкриття, пов'язані з розташуванням і видимим рухом світил по небу, тобто виникла астрономія.

 Пізніше з'явилися обсерваторії - спеціальні споруди для спостереження за небесними тілами і явищами. Зараз важко назвати найдавнішу обсерваторію в світі. Комплекси споруд особливих конструкцій, що нагадують астрономічні обсерваторії (вірніше, їх залишки) знаходять у різних місцях, на різних континентах. Наприклад, біля Єревана, на території Вірменії, виявлено найдавніше споруда, призначена для астрономічних і метеорологічних спостережень, вік якого перевищує 5 тисяч років. Є подібний комплекс споруд в США, в середній частині річки Міссісіпі, в штаті Луїзіана. Оригінальна система будівель складається з шести восьмигранников правильної форми з чотирма радіальними проходами. Випадково чи ні, дві будівлі з шести розташовані точно на місцях, відповідних напрямках заходу сонця в дні літнього та зимового сонцестояння. До числа найдавніших обсерваторій у світі фахівці відносять і знамениті руїни Стоунхенджа у Великобританії. У список древніх обсерваторій входять Мачу Пікчу в Перу, Абу Сімбел в Єгипті та інші.

 У XVII столітті з'явилися перші урядові астрономічні обсерваторії в Європі: в 1637-56 рр.. в Копенгагені, в 1667 році в Парижі, а ще через 8 років, в 1675 році знаменитаГрінвічська обсерваторія поблизу Лондона.

 Головна астрономічна обсерваторія НАН України (ГАО) заснована 17 липня 1944 р. Засновник і перший директор ГАО — відомий вчений астроном і геофізик академік АН УРСР О.Я. Орлов (1880—1954). Він очолював ГАО у 1944—1948 та 1951—1952 рр.

 Обсерваторія розташована в Голосіївському лісі (висота над рівнем моря 186 м, 12 км від центра м. Києва) й звідси походить її неофіційна назва — Голосіївська.

 За задумом обсерваторія мала проводити першочергово астрометричні спостереження за загальним всесоюзним планом створення каталогу слабких зір, який разом з фундаментальним каталогом забезпечував би координатну систему на небесній сфері для розв’язання багатьох задач небесної механіки, астрометрії та вивчення структури зоряного неба. Перші наукові роботи розпочалися в 1946 р.

 Сучасна ГАО посідає провідне місце в Україні з багатьох напрямів астрономії та астрофізики. За ініціативою ГАО в 1991 р. створена Українська астрономічна асоціація (УАА) на чолі з Я.С. Яцковим.

 Досягнення співробітників ГАО неодноразово відзначено Державними преміями та медалями УРСР, України та СРСР в галузі науки і техніки, іншими науковими преміями.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top