• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Всесвітній день метеорології

У природы нет плохой погоды - каждая погода благодать.

Дождь ли снег - любое время года Надо благодарно принимать.

Ельдар Рязанов

 Про неї кажуть: гарна, мінлива, примхлива, дощова, тепла, холодна. Слухаючи постійно прогноз погоди, ми вже звикли до таких метеорологічних термінів, як циклон, антициклон, опади, відлига, гроза. Саме стан погоди підказує, що треба одягати, виходячи з дому. Від стану погоди залежить робота людей у різних сферах діяльності: весняні роботи на ланах, щедрий урожай в засіках, судноплавство та робота авіації. З погодою доводиться рахуватися і пілотам, і морякам, і будівельникам, і працівникам транспорту. Де б людина не працювала, що б не робила, вона так чи інакше «спілкується» з погодою.

 23 березня Всесвітня Метеорологічна організація (ВМО), 189 країн-членів ВМО та світове співтовариство метеорологів відзначають Всесвітній метеорологічний день. В цей день набула чинності прийнята в 1950 році Конвенція Всесвітньої метеорологічної організації, яка започаткувала створення ВМО (World Meteorological Organization). З 1951 р. ВМО отримала статус спеціалізованої установи системи Організації Об'єднаних Націй.

 З давніх пір людство цікавиться погодою. Ще давньогрецький вчений Аристотель (384-322 рр. до н.е.) написав монографію „Метеорологіка”, в якій вказував що задовго до нього цей розділ знання називали „метеорологія”. В руських літописах перші свідоцтва про погоду з'являються в описі подій, що відносяться до другої половини IX століття. Першу спробу створити мережу метеорологічних станцій зробила створена учнями Галілея флорентійська „Академія досвіду” в 1657 р., яка відкрила станції в Італії, Парижі, Варшаві, Інсбруці тощо. Хоч із закриттям академії мережа розпалась, але поштовх було зроблено. З 17 ст. метеорологічні спостереження мають більш-менш науковий характер. У великих містах Європи – Парижі, Упсалі, Празі, Берліні, Лондоні, Петербурзі – спостереження проводяться майже безперервно – з початку 18 ст.

 У другій половині XVII століття за наказом царя Олексія Михайловича стали вестися щоденні записи стану погоди в Москві і її околицях. А після винаходу барометра і термометра були зроблені спроби передбачення погоди по зміні атмосферного тиску. Першого грудня 1725 року при Академії наук в Санкт-Петербурзі були розпочаті перші в Росії регулярні інструментальні метеорологічні спостереження за погодою. На початку 30-х років XVIII століття починаються перші помірковані і організовані дослідження погоди і клімату України. Перша метеорологічна станція в Україні була створена в Херсоні в 1808 р.

 У 1872 році була заснована міжнародна метеорологічна організація (ММО). 11 жовтня 1947 року була відкрита для підписання Конвенція, якою утворена Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) взамін ММО. Україна з 1948 року є членом ВМО.

 Одним із завдань Всесвітньої Метеорологічної організації та Національних гідрометеорологічних служб є підготовка та спільне використання інформації про небезпечні природні явища, забезпечуючи при цьому розуміння відповідних органів державної влади та населення в усвідомленні ступенів ризику, що виникають внаслідок небезпечних явищ, а також вміння розпізнавати початок небезпечних явищ. Крім того, надання інформації, що стосується погоди, клімату та води, необхідних для підтримки таких життєво важливих видів соціально-економічної діяльності, як сільське господарство, охорона здоров'я, транспорт, виробництво електроенергії, управління водогосподарською діяльністю та інших областях діяльності людини.

 В 1982 році був утворений Український гідрометеорологічний центр. 114 метеорологічних станцій України включено до каталогу станцій базових спостережень ВМО. Синоптична інформація з 36 станцій через Глобальну систему телезв'язку ВМО оперативно надається для глобального світового обміну. До глобальної системи ВМО надають інформацію всі 8 пунктів аерологічних спостережень України.

 Спостереження за гідрометеорологічними умовами та геофізичними величинами здійснюється відповідно до стандартів та технічних документів ВМО. Робота ряду метеорологічних станцій гідрометеорологічної служби України відзначена дипломами ВМО.

 Україна є учасницею полярних досліджень. Немало наших метеорологів були учасниками експедицій на антарктичній станції "Академік Вернадський".

 Гідрометслужба України також бере участь у роботі Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату, Всесвітній кліматичній програмі та Міжнародній гідрологічній програмі ЮНЕСКО, роботі Міждержавної ради з гідрометеорології країн-учасниць Співдружності незалежних держав.  

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top