• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

125 років від дня народження Олекси Андрійовича Слісаренка (1891—1937), українського поета, прозаїка

  Олекса Андрійович Слісаренко (справжнє прізвище Снісар) — український поет і прозаїк. Жертва сталінського терору.

 Народився на хуторі Канівцевому (нині с. Шипувате Харківської області) в родині лимаря. Вчився в Кучерівській сільськогосподарськії школі та Харківській середній хліборобській школі. Під час навчання в школі припали й перші спроби віршувати. Як і більшість початківців юний Слісаренко наслідує тих, ким захоплюється - Бальмонт, Бунін, Олесь, популярні поети-символісти. Їхніми мотивами та настроями пройняті перші вірші Слісаренка. Декілька з цих ранніх віршів 1910 року з'явилось у підпільному студентському журналі "До праці". Після закінчення з 1912 р. працював агрономом.

 Був учасником Першої світової війни, пройшов шлях від рядового до офіцера артилерії. 1918 р. самовільно залишив фронт і переїхав до Києва. Після нетривалої роботи агрономом, Олекса Слісаренко стає до літературної праці.

 О.Слісаренку в літературному процесі 20-х належить помітна, хай і не першорядна, роль. У його творчості так чи інакше переломилося кілька важливих напрямів, стильових пошуків молодої української поезії та прози.

 Перша, перейнята символістськими мотивами, поетична книжка "На березі Кастальському" вийшла 1919 р. Збірка сповнена тривожними настроями, пов'язаними з авторовими передчуттями неминучості якихось великих, можливо, трагічних змін. Захоплення футуризмом, певна річ, змінило стиль Слісаренкового письма. Ймовірно, мало значення й привабливість футуризму як "лівої", "найпередовішої" і "найреволюційнішої" течії, до якої хотів бути причетним поет. Його футуристичні поеми — це гімни машинній цивілізації, техніці, з розвитком якої автор пов’язує надії на кардинальні зміни в житті людства:

Прийде машина

з новою красою,

з новими кодексами правди.

 Короткочасна спроба знайти себе в футуризмі мала для О.Слісаренка певне позитивне значення, посприявши розкутості письма, збагаченню кола тем і образів. Особливо це стане помітним у новелістиці.

 Письменник виступав прихильником динамічної, гостросюжетної новели, і саме його мала проза вирізнялася на тлі тогочасної, переважно лірико-імпресіоністичної, літератури. На думку О.Дорошкевича, котрий уже 1928 р. вирізняє М.Хвильового, О.Слісаренка й Г.Косинку як найвидатніших сучасних прозаїків, "Слісаренкова новела цілком протилежна психологічній новелі імпресіоністичної школи; вона позбавлена ліризму і всю свою увагу скупчує на динамічному розвиткові фабули".

 З 1924 p. Слісаренко мешкав у Харкові, де був головним редактором видавничого відділу «Книгоспілки» і в 1928–1929 рр. співредактором журналу «Універсального журналу».

 Слісаренкова творчість досить нерівна, і критичні оцінки її бували часом полярними. Першим досвідом прозаїка стала збірочка оповідань "У болотах" (1924). Далі - одна за одною - виходять нові книги О.Слісаренка: "Плантації" та "Сотні тисяч сил" (1925), "Камінний виноград", "Сліди бурунів" та "Спроба на огонь" (1927).

 1925 року вийшли збірки оповідань "Сотні тисяч сил" та "Плантації". Вони принесли авторові визнання як майстрові зовні простої, але захопливої фабули. Саме пореволюційна дійсність, зокрема громадянська війна, була винятково щедрою на неймовірні випадки, зіткнення, пригоди, дивовижні переплетення людських доль, і О.Слісаренко талановито відтворив усе це в кращих своїх оповіданнях.

 Далі вийшли друком повісті "Бунт" (1928) та "Страйк" (1932). Крім цього, було опубліковано романи "Зламаний гвинт" (1928), "Чорний Ангел" (1929), "Хлібна ріка" (1932).

 Письменника цікавила доля звичайної, "маленької" людини в революції, її здатність протистояти насильству, знаходити підтримку в умовах, коли руйнувалися усталені уявлення, закони, моральні норми. У оповіданні "Випадкова сміливість" (назва загалом симптоматична для розуміння типу героя в Слісаренкових творах про громадянську війну) дія розгортається в глухому, зтероризованому безвладдям і бандитськими нападами поліському містечку. Молодий учитель із "співчуваючих" не був учасником революційних подій. Та коли над ним знущається отаман Підлужний, несподівано принісши на суд учителю свої недолугі змістом і формою вірші, у героя раптом прокидається уражена гордість і відвага, виявляються приховані сили, які відіграють свою роль в екстремальній ситуації.

 Арешт Слісаренка відбувся за поданням уповноваженого слідчої групи СПО ДПУ УРСР Гольдман. На першому етапі допитів Слісаренко «зізнавався» в приналежності до підпільної контрреволюційної організації, яка ставила за мету повалення Радянської влади і встановлення фашистської диктатури на Україні. Через два місяці після арешту О.Слісаренко відмовився від цих "зізнань", сказавши, що давав їх під фізичним впливом слідчого, втративши контроль за свідомістю і перебуваючи в стані моральної прострації. Після цього почалося тривале добування від Слісаренка зізнань у головній, як думається, "вині": приналежності до літературної організації ВАПЛІТЕ.

 За вироком Військового трибуналу Українського військового округу О.Слісаренко позбавлявся волі на 10 років, прав — на 3 роки, "без конфискации имущества, в виду отсутствия такового".

 Покарання відбував на Соловках. У жовтні 1937 р. окрема трійка Управління НКВД СРСР по Ленінградській області переглянула справу Олекси Слісаренка й ухвалила застосувати до нього найвищу кару. Розстріляний 3 листопада 1937 в Карелії (урочище Сандармох).

 Реабілітація відбулася посмертно Верховним Судом СРСР 19 вересня 1957 року на основі свідчень письменників О.Копиленка і Ю.Шовкопляса. Вирок ленінградської трійки, за яким письменник був розстріляний, скасовано, а справу припинено "за отсутствием состава преступления".

Видання

  • На березі Кастальському. Поезії. — Сяйво, 1919.
  • Поеми. — Х.: Панфутуристи, 1923.
  • В болотах. Оповіданя. — Х.: ДВУ, 1924.
  • Плантації. — Х.: Книгоспілка, 1925.
  • Сотні тисяч сил. Оповідання. — Х.: Книгоспілка, 1925.
  • Дітям про хліб. — Х.: Книгоспілка, 1927.
  • Жовтенятам про піонерів. Вірші. — Х.: Книгоспілка, 1927.
  • Камінний виноград. Оповідання. — Х.: Книгоспілка, 1927.
  • Сліди бурунів. Збірка оповідань. — Х.: Укр. робітник, 1927.
  • Спроба на огонь. Редут № 16 (Оповідання). Х.: Укр. робітник, 1927.
  • Хто збудував дім? — Х.: Книгоспілка, 1927.
  • Хто нас боронить? — Х.: Книгоспілка, 1927.
  • Авеніта. — Х.: Книгоспілка, 1928.
  • Алхемік. — Х.: Укр. робітник, 1928.
  • Байда. Вибрана лірика. 1911–1927. — Х.: ДВУ, 1928.
  • Бунт. Повість. — Х.: Книгоспілка, 1928.
  • Дід Мартин (Віршове оповідання для дітей дошкільного віку). — Х.: Книгоспілка, 1928.
  • Душа Майстра. Оповідання. — Х.: Книгоспілка, 1928.
  • Плантації. — Х.: Укр. робітник, 1928.
  • Позолочене оливо. Оповідання. — К.: Пролетарська правда, 1928.
  • Президент Кислокапустянської республіки. — Х.: Укр. робітник, 1928.
  • Спроба на вогонь. — Х.: Укр. робітник, 1928.
  • Шпончине життя та смерть. Оповідання. — Х.: Укр. робітник, 1928.
  • Зламаний гвинт. Роман. — Х.: Укр. робітник, 1929.
  • Непереможні сили. Вибрані оповідання. — Х.: ДВУ, 1929.
  • Присуд. — Х.: Юрид. вид. України, 1929.
  • Чорний ангел. Роман. — Х.: Книгоспілка, 1929.
  • Авеніта. Оповідання. — Х.: ДВУ, 1930.
  • Бунт. Повість. — Х.: Молодий більшовик, 1930.
  • Вибрані твори. — Х.: Книгоспілка, 1930. Т. 1-3.
  • Плантації. — Х.: ДВУ, 1930.
  • Полуда. Воєнні оповідання. — Х.: ДВУ, 1930.
  • Сотні тисяч сил. Оповідання. — Х.: Книгоспілка, 1930.
  • Байда. Вибрана лірика. 1911–1927. — Х.-К.: ЛіМ, 1931.
  • В болотах. Поліські оповідання. — Х.: ЛіМ, 1931.
  • Посмертна збірка творів. З портретом автора, некрологом та примітками. — Х.: ЛіМ, 1931. (На тит. стор. авт.: Буц О.)
  • Твори. — Х.: Рух, 1931–1933. Т. 1-6.
  • Горбате життя. Новели. — Х.-К.: ЛіМ, 1932.
  • Страйк. Повість. — Х.-Одеса: Молодий більшовик, 1932.
  • Хлібна ріка. Роман. — Х.: Рух, 1932.
  • Бунт: Роман, повісті, оповідання. — Київ, 1965.
  • Чорний ангел: Вірші, новели, повісті, роман. — Київ, 1990.

Slisarenko (1)
Slisarenko (3)
Slisarenko (2)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top