• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

475 років від дня народження Ель Греко (1541-1614), іспанського художника

 Ель Греко (ісп. El Greco — грек, справжнє ім'я Доменікос Теотокопулос ) — іспанський художник грецького походження. Один із представників Критської школи.

 В історії світового живопису творчість художника Ель Ґреко посідає особливе місце. Його творчість неможливо окреслити межами якоїсь художньої школи того часу. Його мистецтво з точки зору незвичайних образотворчих форм не тільки вийшло за межі будь-якої національної школи, а й далеко випередило свій час. Світогляд Ель Ґреко сформувався в Італії — країні найрозвиненішої гуманістичної культури. Він сміливо порушував тогочасні мистецькі канони — на відміну від сучасних йому іспанських живописців.

 Він був греком за походженням, народився на острові Крит. Навчався в Італії у блискучого майстра венеціанської школи живопису, неперевершеного колориста Тиціана, в Римі знайомився з творами Мікеланджело. Не знайшовши визнання при мадридському дворі, він від'їздить до міста Толедо, де стає засновником толедської школи живопису. Роботи створює в основному на замовлення монастирів та храмів Толедо. Як митець Ель Греко сформувався досить рано і мало еволюціонував. Витоками його творчості були візантійський монументальний та станковий живопис (ікони та мозаїка); відчутний також вилив італійського мистецтва, венеціанської школи. За тематикою роботи Ель Греко, передусім, релігійні («Взяття під варту», «Моління про чашу», «Святе сімейство» та ін.). Досить часто пише портрети та пейзажі (переважно види Толедо).

 Коли художник приїхав до Іспанії, йому було тридцять шість. Толедо був культурним центром країни, і незабаром Ель Греко відчув себе як вдома. Саме в цей час місто повністю перебудовувалося. Розширювалися вулиці, зводилися нові будівлі, найголовнішим серед яких був Кафедральний собор. І перше замовлення художник отримав саме тут. Йдеться про епічне полотно "Зняття одягів з Христа". Це перший шедевр Ель Греко.

 Картини його, нарешті, стають популярними. Більше того, художник знаходить власний стиль. Зображення стають не тільки оповідальними, але і динамічними. Ель Греко підбирає живі і яскраві кольори. Йому пощастило, і у нього з'явився перший серйозний замовник, а потім його роботи привернули увагу самого короля.

 Твори Ель Ґреко, написані на релігійні сюжети, сповнені філософських роздумів про долі людей. У створених образах він синтезував свої уявлення про людські характери. Мистецтво Ель Ґреко відображає кризовий стан художньої культури Пізнього Відродження. Перші витвори мистецтва, що побачив хлопець, — це ікони. Особливе місце у творчості Греко посідає ікона «Мадонна милосердя» (1605, Іллєскас, шпиталь де ла Карідад).

 Ель Греко з тих, хто довго й успішно розв'язував проблему світла в картинах. Ще на візантійських іконах він бачив людей, осяяних надреальним божественим світлом. Ще загадковіші його численні релігійні твори, де світло і справді йде як від самого Бога («Христос з св. Йосипом, земним батьком», всі «Поклоніння волхвів», усі варіанти «Благовіщення», усі образи «Христа в Гефсиманському саду» та інші).

 Ель Греко зрідка малював краєвиди міста. Завжди це було тільки Толедо. Він багато читав і розглядав мапи різних міст. Про "Краєвид Толедо в грозу" Ель Греко вже існує бібліотека. До нього зверталися і звертатимуться століттями. Це несподіванка в творчості майстра і шедевр, яких одиниці у світі.

 Ель Греко ставав суворим і непідкупно правдивим у портретах. Гостра емоційність образного ладу характерна для портретів Ель Греко. Постійне виживання серед чужих, недоброзичливих і небезпечних людей навчило його розпізнавати особи портретованих. Тому його портрети такі різні, такі психологічно насичені, і такі майстерні.

 Колорит картин Ель Греко надзвичайно багатий і насичений - на барвистій поверхні спалахують помаранчеві, червоні, рожеві мазки різних відтінків; переливаються і мерехтять оливкові, жовті, зелені і фіолетові одягу, виконані лессировками. Завдяки таланту художника все це поєднується в єдиній колірній гармонії.

 У своєрідному та виразному мистецтві Ель Греко, що було народжене в осередді давнього кастильського дворянства та фанатичного чернецтва, багато містики, екзальтації, несамовитості. Ель Греко не мав ані учнів, ані послідовників. Лише Веласкеса, який захоплювався творами майстра, його можна назвати духовним послідовником Ель Греко. Але все те краще, що є в мистецтві художника, справило значний вплив на формування іспанських живописців наступних поколінь.

 Відзначене напруженим прагненням до вираження піднесено-драматичних поривів людського духу, творчість Ель Греко в XVII-XIX століттях була забута й заново відкрита тільки на початку XX століття.

 Ель Греко один з небагатьох старих майстрів, який на сьогоднішній день користується величезною популярністю. Картини його зайняли почесне місце серед творів іменитих художників. Шедеври Ель Греко захоплювали багатьох його сучасників, і після смерті маестро з'явилося чимало послідовників, які перейняли техніку талановитого живописця.

Пам'ять

  • У США був побудований дім на взірець житлового будинку Ель Греко, нині це архітектурний пам'ятник.

Кіно

Історія життя Ель Греко лягла в основу мінімум двох кінофільмів:

  • Ель Греко (1966 р. ; Виробництво: Італія, Франція, Іспанія; Реж.: Лучіано сальса)
  • Ель Греко (2007 р.; Виробництво: Греція, Іспанія, Угорщина; Реж.: Янніс Смарагдіс)

 

El Greco (1)
El Greco (3)
El Greco (6)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top