• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Міжнародний день птахів

 “Як не буде птахів,то і людське серце стане черствішим”

Михайло Стельмах

 Сьогодні вся планета відзначає Міжнародний день птахів (International Bird Day ). Свято було започатковане у США в 1894 році. Організатором виступив педагог з містечка штату Пенсільванія. Незабаром його підтримала одна з популярних газет «Пітсбургська телеграфна хроніка», яка стала популяризувати це свято. Далі воно отримало популярність завдяки ЗМІ і почало масово проводитися у всіх штатах. Буквально за кілька років День птпхів дуже швидко поширювався по різних країнах. Це свято вважається найпершим, що з'явилися в так званому «екологічному календарі». Відзначати в Європі його почали вже в 1906 році.

 Міжнародний день птахів проходить щорічно в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» і не випадково саме в квітні. 1 квітня 1906 була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. День птахів — це не тільки річниця Конвенції, але і час прильоту пернатих із зимівель. За традицією в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, дуплянки та інші «пташині будиночки». Повернення птахів святкується також як прихід весни.

 З птахами пов’язано чи не найбільше народних вірувань, пісень, казок, звичаїв, традицій… Вони перші приносять нам навесні вістку про зародження ще одного витка життя. Птахи — це пісня і політ, символ волі і простору, вони піднімаються вище гір і хмар, перелітають пустелі, моря, океани...

 19 березня 1902 була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів, корисних сільському господарству, яка вступила в силу в кінці 1905-го.

 18 жовтня 1950-го в Парижі була підписана Міжнародна конвенція про охорону птахів, яка прийшла на зміну документа 1902 року. У ній окрім «корисних» птахів називалися і птахи «шкідливі», до яких, зокрема, потрапили майже всі яструбині.

 З цього часу список пернатих, що зникають, поповнюється з сумним постійністю, — на Землі вже зникли понад 160 їх видів і підвидів. У Європі під загрозою зникнення понад 50% птахів. В Україні налічується близько 360 видів. Разом з птахами, які можуть залітати на територію країни — близько 456 видів.

 День птахів - час прильоту пернатих додому. Адже половина птахів, що водяться в Україні, щороку відлітають на зиму в теплі краї. Деякі види повертаються на батьківщину ще з середини березня. Першими «в рідні пенати» прибувають граки. За ними - качки, гуси, лелеки, журавлі, які вважаються вісниками весни.Після них - дрозди, вівсянки, зяблики і т. д.

 Радість з приводу прильоту пернатих - також не єдина причина, по якій проводиться безліч різноманітних заходів. Люди згадують всі жахливі помилки минулого. В результаті винищення пернатих у всьому світі вже встигло зникнути близько сотні різновидів. Наприклад, на острові Маврикій в Індійському океані буквально за пару сотень років моряками і тваринами, яких вони привозили з собою, була знищена ціла популяція Голубоподібного нелітаючого дронта.

 Не менш серйозною загрозою є забруднення навколишнього середовища. Само собою, в цьому теж винна людина, що поставила на грань зникнення птахів не тільки своїм безконтрольним полюванням, але також і використанням пестицидів, небезпечним перетворенням природних місць існування - вирубування лісів, викошування та спаленя трав… Усе це для багатьох птахів - справжні катастрофи...

 На сьогоднішній день загроза існування стоїть також і перед різними болотами і лісами. А адже для деяких видів пернатих це єдині місця проживання. Наприклад, бугай, пастушок або кропив'яник живуть тільки на болотах.

 Звичайно ж, наступ людини на пернатих припинити не вийде. Однак уповільнити його можливо. Саме до цього і закликає Міжнародний день птахів. Мета багатьох заходів - домогтися збільшення площ заповідних територій, особливо тих, де мешкають види птахів, занесених до Червоної Книги.

 До речі, досить показовим є вибір «національних птахів» (це чимало може сказати про народ і країну). Адже існує цілком офіційне поняття національного птаха як одного з національних символів, як частини міжнародного права, відповідно існує і перелік офіційних національних птахів (поряд і з іншими — «неофіційними» народними птахами-символами). Поняття національного птаха було визначено XII конференцією Міжнародної ради захисту птахів (Токіо, 1960 р.).

 Сьогодні багато країн Європи, Азії, Південної та Північної Америки мають своїх національних птахів:

Австрія - велика біла чапля (Egrettaalba)

Бельгія - боривітер (Cerchneistinnunculus)
Велика Британія - малинівка (Erithacusrubecula)
Венесуела - трупіал (Icterus)
Гавайські острови - гавайська казарка (Branta)
Гватемала - кетсаль (Pharomachrusmocinno)
Ізраїль - одуд (Upupaepops)
Індія - павич звичайний (Pavocristatus)
Ісландія - ісландський кречет (Falcogyrfalco)
Люксембург - корольок (Regulus)
Мальта - синій кам’яний дрізд (Monticolasolitarius)
Мьянма - Бірманський зелений павич (Pavomuticusspicifer) (другий національний птах у світі, з 1940 року - національний символ)
Нідерланди - колпиця (Platalealeucorodia)
Німеччина - білий лелека (Ciconiaciconia)
Нова Зеландія - ківі (ApteryxShaw)
Норвегія - звичайна оляпка (Cincluscinclus)
ПАР - Африканська красавка або райський журавль(Anthropoidesparadisea)
Південна Корея - один з підвидів японської сороки
Португалія - блакитна сорока (Cyanopicacyana)
США - білоголовий орлан (Haliaeetus) (перший національний птах у світі, з 1782 року - національний символ)
Швеція - чорний дрізд (Turdusmerula)
Шрі-Ланка - вид банківського півня (Galluslafayetti)
Японія - строкатий фазан (Phasianus) (третій національний птах у світі, з 1947 року - національний символ).

Ось які національні птахи наших найближчих країн-сусідів:

Білорусь — Лелека білий (чорногуз, бусол) (Ciconiaciconia)

Литва — Лелека білий (чорногуз, бусол) (Ciconiaciconia)

Латвія — Плиска біла (Motacillaalba)(рос. — Біла трясогузка)

Естонія — Ластівка сільська  (Hirundorustica)

Румунія — Рожевий пелікан (Pelecanusonocrotalus)

Туреччина — Дрізд білобровий (Turdusiliacus)

У нас, українців, багато улюблених і шанованих птахів, серед яких кілька фактично вважаються народними символами. Це і лелеки, і ластівки, і журавлі, і жайворонки…

 Турбота про птахів — це не тільки екологічна проблема. Адже, це частинка нашого життя, нашої культури, більше того — нашого світогляду, нашого світовідчуття...     Наприкінці вересня Міжнародна організація захисту диких птахів, проводить Дні спостереження за птахами, з метою залучення суспільства до проблеми зникнення пернатих. Нині до Червоної книги України занесені понад 33  види птахів, ще 195 видів налічується в заповідниках.

Нагадаємо, що в другі вихідні травня відзначається ще одне дуже відоме пташине свято — Всесвітній день мігруючих птахів.

А ми шпаківні будували…
Як розпускалися садки,
До нас весною завітали
Веселі наші співаки.

І ціле літо, ціле літо
Вони співали нам пісні.
Повиростали їхні діти,
Такі ж співучо-голосні.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top