• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

День Сміху

У болгарському місті Габрово на всесвітньовідомому Будинку сатири і гумору викарбувано девіз: «Світ уцілів, бо сміявся».

 День сміху (День усіх дурнів) відзначається 1 квітня.

 Історія Дня сміху починається ще в античний час.

 На думку деяких дослідників прототипом цього свята у еллінів був фестиваль Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри — Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели — адже її крики були лише обманною луною.

 Ще одна гіпотеза пов’язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем. Одразу ж після весняного рівнодення давні римляни відзначали свято на честь божества сміху (Кізиз). Свято це поєднувалося з різними жартівливими обманюваннями. Римський письменник Апулей, автор “Метаморфоз”, писав з цього приводу: «Забави ці, які ми кожного року влаштовуємо на честь Сміху, завжди мають які-небудь вигадки. Ми єдині з усіх народів, що умилостивляє забавами, веселощами та жартами божество, яке називається Сміхом”. Ісландські саги також розповідають, що звичай обманювати 1 квітня існує з дуже давніх часів та введений самими асами (богами). Цей звичай поширений у Данії, Швеції, Норвегії та в багатьох інших країнах. У давніх індійців в квітні, першому місяці їхнього року, відзначався день народження богині Сіти. На цьому святі влаштовувалися і сценічні вистави, у яких індійці жартома обманювали одне одного, намагаючись таким чином привернути до себе богиню.

 Перша письмова згадка про 1 квітня як конкретний День усіх дурнів знайдено в англійській літературі й датується XVII сторіччям. Щоправда, стверджують, що у Франції він існував із 1564 року, коли там було введено новий календар, що пересунув Новий рік із 25 березня на 1 січня. Однак минули роки, перш ніж нововведення перемогло багатовікову звичку. Чимало людей через незнання чи через консервативні погляди продовжували обмінюватися привітаннями та подарунками в останній день колись новорічних свят – 1 квітня. Інші ж тішилися над ними й називали «квітневими дурнями» або «першоквітневими рибами», бо вони легше за все ловляться на гачок.

 День сміху святкується зараз у всьому світі, але ніде не є вихідним.  

Австралія

 В Австралії цей день розпочинається у буквальному сенсі зі сміху птахи кукабарри-пересмішника. Життєрадісні австралійці в цей день особливо сміються і радіють життю, розігрують один одного і дарують незвичайні смішні подарунки.

Англія

 В Англії прийнято розігрувати один одного тільки до 12 години дня. Стандартні першоквітневі жарти - сказати: «У тебе шнурок розв'язався», перевести годинник або ще що-небудь в цьому роді. В Англії прийнято на 1 квітня посилати один одному смішні листівки або сувеніри.

Вірменія

 Вірмени, як відомо, завжди славилися своїм іскрометним гумором. І з деяких пір у Вірменії 1 квітня відзначають День сатири і гумору абсолютно офіційно. Кажуть, що причиною тому стали весняні примхи погоди - вірмени намагаються задобрити природу жартами і розіграшами.

Болгарія

 У Болгарії День сміху в особливій пошані. Жителі цієї країни дуже люблять жарти та розіграші. Особливо радіють святу діти. Газети та радіо теж з задоволенням розігрують населення, підносячи просто карколомні новини!

Є в Болгарії такої місто Габрово. Жителі цього міста славляться своїм неперевершеним почуттям гумору. Там постійно проходять виставки карикатур і влаштовуються гуморини. Габровці славляться жахливими скнарами, причому самі ж над собою з-за цього й жартували.

Італія

 «Першоквітневий рибка» - саме так в Італії називають цей міжнародне свято. Італійські жарти абсолютно нешкідливі. 1 квітня на спині якогось італійця можна побачити симпатичну паперову рибку, старанно намальовану і розфарбовану.

Якщо 1 квітня іде дощ, то в парасольку вам хто-небудь може кинути конфетті. Розкрити парасольку - буде справжній феєрверк! А ще хто-небудь з членів сім'ї запросто може перевести всі годинники в будинку на годину назад. Замість цукру в цукорниці чомусь з'являється сіль, а в сільниці, звідки ні візьмися, - цукор!

Румунія

 У Румунії День сміху не є офіційним святом, але румуни цей день дуже люблять і знаходять привід над ким-небудь пожартувати. Румунію взагалі часто називають країною сміху і гумору, настільки дотепні її жителі. У них завжди напоготові анекдот, жарт або кумедний розповідь.Головними героями анекдотів в Румунії є Пэкалэ і Тындалэ, що висміюють найчастіше самих себе. Пэкалэ - маленький, хитруватий, але добрий і чесний. Тындалэ - високий, простакуватий і хитрий. Жарти у румунів дуже добрі і зовсім не образливі.

США

 У США це свято називають «святом серця, а не держави». Найбільш популярними жартами американських школярів залишається кинутий на дорогу привязаний гаманець чи аркуш паперу, що чіпляється позаду з написом «Чекаю стусана». Не відстають від своїх дітей і дорослі. Мати може подати на стіл шоколадні тістечка, всередині яких суцільна вата чи торт, заповнений ганчірям (смачненький напевне!!!).В Америці 1 квітня жартують дуже необразливо. Приблизно так: «Ой, у тебе шнурок розв'язався!» або «чим це ти забруднився?» Школярі невпинно розігрують один одного, а того, хто «попадається», називають квітневим дурнем. А от по телевізору в цей день можуть оголосити список найдурніших людей, причому звичайно в нього потрапляють найвідоміші люди. Але при цьому диктор повинен спочатку попередити, що зараз буде виголошена першоквітневий жарт.

Фінляндія

 У Фінляндії 1 квітня, як і в інших країнах, вважається Днем жартів і обманів. А фіни жартувати вміють! Наприклад, здавна під час великих свят батьки давали дітям жартівливі доручення - відправляли в сусідський двір за чимось неіснуючим, наприклад, за скляними ножицями.

Франція

 У Франції, як і в Італії, 1 квітня можна зустріти людей з паперової рибою на спині. Їх називають «квітневою рибою». Всі намагаються бути пильними, «не залишитися в рибах», тобто в дурнях.Досі французькі кондитери виставляють цього дня величезних шоколадних риб. А ще французи жартують так: підсипають друзям в цукорницю сіль, кладуть перець солодкий пиріг. Вони також люблять давати один одному безглузді доручення, наприклад, знайти і принести солодкий оцет.

Шотландія

 У Шотландії День дурня відзначається не один день, а цілих два! Перший день називають Днем зозулі, а тих, кого вдалося обдурити, - «разинями». Другий день святкування називають Днем хвоста. Шотландці з задоволенням підкладають один одному спеціальні гумові мішки, які при натисканні видають не зовсім пристойні звуки.

1 квітня в Україні

 Як припускають науковці, до нас це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою — одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської — святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня. Того дня дівчата дурили людей, аби верховодити майбутнім чоловіком. Для цього дня маємо приповідку: «Першого квітня — брехня всесвітня!».

 Історія доводить, що звичай жартувати, обманювати та веселитися цього дня був, є та, мабуть, і буде завжди.

 До речі, професор Стенлі Теп із інституту здоровя в Окхерсті (Каліфорнія), стверджує: «30 хвилин сміху на день дозволяють пацієнтові, котрий переніс інфаркт міокарду, уникнути повторного нападу в найнебезпечніший період — перші півроку після нападу. — і потім жити повноцінним життям. Здоровим же людям ця кількість сміху подовжує життя на роки, іноді на десятиріччя».

Головне цього дня не забути пожартувати зі своїми друзями, створити справжню атмосферу свята для своїх знайомих, подарувати усім навколо гарний настрій, позитив і енергію. Тож смійтесь на здоров’я. Але не забувайте не піддаватись на провокації!

Сміх людський — чудесна штука.
Він — мистецтво і наука.
Він — в житті і для життя.
Із потворного й дурного
Посміятися не гріх.
Добрий сміх не б'є, не мучить,
Він на світі жити учить.
П.Глазовий

Den Smihy (1)
Den Smihy (2)
Den Smihy (3)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top