• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

55 років від дня народження Марини Віллівни Гримич (1961), української письменниці, прозаїка

 Марина Віллівна Гримич — український письменник, видавець, науковець. Доктор історичних, кандидат філологічних наук, професор етнології. Член Національної спілки письменників України. Директор і головний редактор видавництва «Дуліби», продюсер літературного проекту Люба Клименко, член Канадської спілки етнологів.

 Народилася в місті Києві в родині перекладача, видавця Віля Гримича і викладача та пізніше професора Київського університету імені Тараса Шевченка Галини Гримич.

 1983 р – закінчила слов’янське відділення філологічного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. В студентські роки публікується як перекладач зі словенської, сербської, хорватської та македонської мов та як поетка в журналах «Дніпро» та «Жовтень».

 1990 р – захищає кандидатську дисертацію в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР.

 1991-1995 рр. – працює вченим секретарем, заступником директора Міжнародної школи україністики АН України.

 1996-2006 рр. – працює доцентом, з 2005 року - професором історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2001-2006 рр. – завідує кафедрою етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

 2004 – засновує і очолює видавництво «Дуліби», яке спеціалізується на виданні сучасної української літератури і наукової продукції етнологічного спрямування.

 У 2005, 2006 рр. видавництво здобуває ряд нагород Форуму видавців у Львові. Із часу створення видавництва в ньому побачили світ твори сучасних українських письменників: Галини Пагутяк («Урізька готика»), Любка Дереша («Намір»), Ірени Карпи («Перламутрове порно»), Євгенії Кононенко («Зустріч у Сан-Франциско»), Ігоря Осташа «Бонді або повернення Богдана Весоловського», Лілі Хайд «Омріяний край». 2004 – за свою монографію «Інститут власності у звичаєво-правовій культурі українців XIX — початку XX ст.» отримує премію Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

 2004 – вступає до Спілки письменників України.

 2006-2011– разом зі своїм чоловіком, Послом України в Канаді (1996– 2006) Ігорем Осташем Марина Гримич живе і працює в Канаді.

 2007 – стає членом асоціації етнологів Канади.

 2007-2010 рр. – професор університету Альберти (Едмонтон, Канада) факультету Сучасних мов та культурознавчих студій.

 «За два роки роботи в університеті Альберти я прочитала вісім курсів англійською мовою. Це величезна інтелектуальна праця. Мала високий рейтинг у студентів, адже після кожного семестру вони анонімно ставлять оцінки викладачу. В останній семестр я вже не знала, чим себе зайняти: через місяць поїду додому, рахувала кожну годину, що наближувала до кінця семестру. Не знаю, як це сталося, – «Острів Білої Сови» написала дуже швидко».

 З 2010 – завідувач відділу Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії.

 Марина Гримич автор 14 різножанрових романів, 2 перекладних книг, ряду публіцистичних статей, двох наукових монографій, двох підручників і більше ста наукових статей. Автор та продюсер еротичних романів проекту Люба Клименко.

 За романи "Ти чуєш Марго?" (2000), "Варфоломієва ніч" (2002) та "Егоїст" (2003) Марина Гримич виборола премію "Коронація слова" (1999, 2000 та перша премія - 2002 р. відповідно). Учасниця конкурсу книга року BBС-2010 (романи "Second Life" та "Острів білої сови». Пише у жанрах жіночих та політичних романів.

 Марина Гримич – фанатичний мандрівник і кочівник. Об'їздила з фольклорно-етнографічними експедиціями всю Україну, а також багато країн світу.

 Як пише літературознавець Н.І.Овчаренко: «Марина Гримич є помітним явищем в сучасній українській прозі нового тисячоліття. Письменниця належить до плеяди жінок-авторів сучасної актуальної літератури, у чиїх творах «майстерність поєднана з новаціями стилістичними, інтонаційними, формотворчими, жанровими. Одним із свідчень цього є висока оцінка роману письменниці «Егоїст» - перша премія Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» (2002)».

 «Мені здається, що всі мої твори, які б вони не були несхожі між собою, об’єднує хороший сюжет і почуття гумору. Я навіть не знаю, що Вам сказати про філософію життя. Я взагалі перфекціоністка, люблю, щоб все, що я роблю, було перфектним. А коли виходить щось не так, страшенно страждаю. Напевне, оце відчувається в кожному моєму творі чи проекті» - із інтерв’ю Марини Гримич газеті «Фортуна».

Романи:

• Ти чуєш, Марго?: Роман. — Л. : Аверс, 2000. — 214с. (премія Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова», 1999)

• Варфоломієва ніч: Роман. — Львів : Кальварія, 2002. — 159с. : іл. — (премія конкурсу «Коронація слова», 2000)

• Магдалинки: Роман. — Л. : Кальварія, 2003. — 147с.

• Еґоїст: Роман. — Л. : Кальварія, 2003. — 225с.; 2-е видання: «Дуліби», Київ, 2007. — 324 с. (Серія «Deja vu»). Перша премія Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова», 2002.

• Мак червоний в росі…: Роман // Георгій Якутович (худож.). — К. : Дуліби, 2005. — 192с.

• Фріда: Роман. — К. : Дуліби, 2006. — 192с.

• Великий секс в Малих Підгуляївцях: Роман. К.: Дуліби, 2006.

• Пор'ядна львівська пані: Роман. К.: Дуліби, 2008.

• Paloma Negra (Чорна голубка): Роман. К.: Дуліби, 2008.

• У світі твар... пардон мужчин. Посібник для жінок з полювання на мужчин. К.: Дуліби, 2009. - 168 с.

• Антипедагогічна поема : Роман. — К. : Дуліби, 2010 — 136с.

• Острів білої сови : Роман. — К. : Дуліби, 2010, — 160с. (Серія «Склянка крові з льодом»)

• Second Life (Друге життя): Роман. — К. : Дуліби, 2010 — 162с. (Серія «Deja vu»).

• Ієрогліф кохання : Мелодрама. — К. : Дуліби, 2011. — 120 с.  

Grymych

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top