• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку

 «Рятівною силою на нашому світі є спорт –

над ним як і раніше розвівається прапор оптимізму,

тут дотримують правила і поважають противника

незалежно від того, на чиїй стороні перемога»

Д. Голсуорсі

 23 серпня 2013 Генеральна Асамблея ООН одноголосно прийняла рішення відзначати 6 квітня як Міжнародний день спорту. Офіційна назва Дня - Міжнародний день спорту на благо розвитку та миру (International Day of Sport for Development and Peace).

 Спорт на благо миру та розвитку - ключове формулювання цієї міжнародної події, яке підкреслює важливість і необхідність цього виду загальнолюдської діяльності для всіх нас, для суспільства, держави, урядових та неурядових організацій. Здоровий спосіб життя, фізична і інтелектуальна активність є запорукою нашого загального процвітання і благополуччя.

 Цей день обраний не випадково. Власне 6 квітня 1894р. у місті Афіни розпочалися І Олімпійські ігри сучасності.

 Міжнародний олімпійський комітет (МОК) в статусі постійного спостерігача в ООН підтримав цю ініціативу, так як він високо оцінює її потенціал для визнання ролі та внеску спортивних організацій в соціальні зміни та розвиток суспільства. Ставити спорт на службу гармонійного розвитку людства є ключовою місією МОК. Цей День буде, в значній мірі, доповнювати флагманський захід МОК – Олімпійський день.

 Спорт не зважаючи на максимальний накал зусиль і емоцій, однозначно є абсолютно мирною і корисною діяльністю, яка об’єднує нації та народи навколо єдиної спільної мети – здорове майбутнє суспільства.

Цікаві факти зі світу спорту:

  • Першим в історії олімпійським чемпіоном у 776 р. до н.е. став кухар з Еліди на ім'я Кореб.
  • Найбільш літнім чоловіком, що завоював Олімпійську медаль, був Оскар Сван, що зайняв друге місце в змаганнях зі стрільби на Олімпіаді 1920 року в Швеції. Тоді йому було 72 роки.
  • Середній вік жінок, що беруть участь в літніх олімпійських іграх - 20 років.
  • У 1900-1920 рр. перетягування канату було олімпійським видом спорту.
  • Серед чемпіонів у всіх видах спорту, вік чемпіонів з більярду найбільший - в середньому 35,6 років.
  • Британська біговий кінь "Гуморист ", що виграв не один приз на дербі 20-х років, виявляється, взагалі не повинен був бігати. Розтин, проведений після його смерті показав, що у нього була тільки одна легеня.
  • У червні 1963 року в Британії, м'яч, посланий з подачі англійським тенісистом Майклом Сангстером летів зі швидкістю майже 248 км/год. Це була найпотужніша подача, коли-небудь зафіксована у світовому тенісі.
  • Шашки старіші за шахи.
  • Бразилія - єдина країна, що брала участь у всіх чемпіонатах світу з футболу.
  • Більярд займає в США сьоме місце серед всіх видів спорту за поширеністю.
  • Американці витрачають щорічно близько 630 мільйонів доларів на м'ячики для гольфу.
  • Як стверджують психологи , гірські лижі вибирають ті люди , хто любить Досягати , а сноуборд освоюють - ті , хто любить Вирішувати.
  • Слово «хокей», швидше за все, походить від французького Hoquet — «пастуша палиця». Саме такі ціпки служили першими хокейними ключками. Інша версія свідчить, що своїй назві цей вид спорту зобов’язаний індіанському святу Хогі, під час якого обов’язково грали в схожу гру.
  • Перший офіційний хокейний матч відбувся 3 березня 1895 року в канадському Монреалі. Хокейний матч зображений на канадській п’ятидоларовій купюрі.
  • Найкрупніший розрив у рахунку був зафіксований в 1987 році під час матчу Південна Корея — Таїланд. Південнокорейські хокеїсти тоді розгромили таїландців з рахунком 92: 0.
  • Вперше хокейна воротарська маска була застосована в 1936 році в Берліні японським воротарем Танаки Хоімой.
  • У сезоні 1979-80 років у віці 19 років Уейн Гретцкі став наймолодшим хокеїстом в історії НХЛ, що набрав 50 або більше голів і 100 або більше очок за сезон і наймолодшим гравцем, визнаним "Найкориснішим гравцем ліги".
  • Згідно дослідженням, що проводяться Detroit Free Press, 68 відсотків професійних хокеїстів втратили на льоду хоча б по одному зубу.
  • У гру, схожу на баскетбол, грали ще стародавні майя, і називалася вона «пок-та-пок». Дві команди намагалися закинути чотирикілограмовий каучуковий м’яч у кам’яне кільце, яке висіло прямо на стіні. Правда, на відміну від сучасного баскетболу, майянським спортсменам заборонялося закидати м’яч руками. Зате можна було робити це ліктями, ногами, спиною і навіть головою. Перемога команди очікувала вельми своєрідна нагорода: всіх її гравців приносили в жертву богам (у майя це вважалося дуже почесним).
  • Бокс був узаконений як вид спорту лише у 1900 році.
  • Під час зйомок відомого кінофільму «Роккі 4» Сільвестр Сталлоне (роль Роккі) запропонував Дольфу Лундгрену (роль Івана Драго) боксувати в повну силу, щоб бойові сцени вийшли максимально достовірними. У результаті Лундгрен так відлупцював Сталлоне, що той 8 днів пролежав у лікарні.
  • Єдиним боксером, що не програв жодного бою, був легендарний Рокі Марчіано. Він виграв всі свої 49 боїв на професійному рингу, причому 43 з них нокаутом.
  • Перший офіційний поєдинок між різностатевими боксерами відбувся в 1999 році. Як не дивно, виграла його жінка.
  • Волейбол зародився в Сполучених Штатах. Так в 1895 році в одному з коледжів викладач фізичної культури запропонував своїм учням пограти в «літаючий м’яч». З тих пір пройшло багато років, «літаючий м’яч» змінився на «волейбол» і прийняв світові масштаби гри. Близько одного мільярда всіх людей на планеті грають саме у волейбол. І це не рахуючи професіоналів.
  • Міжнародна федерація волейболу є однією з найбільших у світі. У неї входять 218 країн всієї планети, а існує вона з 1947 року.
  • З кінця ХІХ ст. в Україні поширилися європейські види спорту, насамперед футбол, створювалися спортивні гуртки та об’єднання, культивувалися окремі види спорту.
  • Участь українців у світовому олімпійському русі започаткована ще в 1884 році. Тоді українець, 56-річний генерал Олексій Бутовський, уродженець с. П’ятиборець на Полтавщині, став одним із фундаторів олімпійського руху. Він перебував у складі Міжнародного олімпійського комітету (МОК) з 1894 до 1900 року.
  • 18 разів піднімалася на вищу сходинку олімпійського п’єдесталу Лариса Латиніна – одна з найвидатніших гімнасток ХХ століття. Вона брала участь у трьох Олімпіадах (1956, 1960, 1964) і встановила й досі ніким неподоланий рекорд щодо кількості золотих медалей серед усіх спортсменів світу.
  • За рівнем спортивних результатів останніх 40 років Україна входить до чільної двадцятки країн, які найбільш успішно виступали на світовому рівні.

 Фізкультура і спорт – невід’ємна частина національної культури і здоров’я України. Фізичні вправи здавна були звичними в побуті українського народу. Святкові народні ігри, їзда верхи, кулачні бої, плавання, біг, веслування, підняття ваги мали величезну популярність. Свого часу саме з них виросла система фізичної підготовки запорізьких козаків, які вирізнялися неабиякою силою, влучністю та витривалістю…

 На підтримку ініціативи фізкультурних і спортивних організацій та об’єднань громадян в Україні «День фізичної культури і спорту» зараз відзначається в другу суботу вересня, згідно до Указу Президента України від 29-го червня 1994-го року № 340/94. Також є і «Міжнародний день спортивного журналіста», який відзначається щорічно 2-го липня.  

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top