• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Міжнародний день циган

 Міжнародний день циган (International Roma (Gypsy) Day) був заснований на першому Всесвітньому циганському конгресі, який відбувся 8 квітня 1971 року. В Лондон з’їхалися представники різних етнічних гілок цього народу з 30 країн. Саме тоді відбулося офіційне самовизначення циган як єдиної вільної нетерриториальной нації. Ними вперше були затверджені національні циганські символи: гімн, заснований на відомій пісні «Джелем-джелем», і прапор з символічним колесом кибитки на синьо-зеленому тлі.

 Цигани — група народів індійського походження, що проживає у багатьох країнах світу — в Європі, Близькому та Середньому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк (переважно в Латинській).

 Етнонім цигани походить від середньогрецького Atsigan, перші згадки датуються ХІІІ століттям, саме від цього кореня пішла ціла група схожих назв у слов'янських та німецькій мові.

 Циганська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже значна частина циган, якщо не більшість, не говорять циганською, а послуговуються місцевими мовами або ж їх діалектами.

 Час виходу з Індії різні дослідники називають періоди від 5-7 до 10-12 століть. Після виходу з Індії цигани спершу осіли в Західній Азії і жили переважно у східній частині Візантійської імперії та закавказьких провінціях Ірану. У 13-18 століттях розселилися по Європі. З 16-17 століття з'являються в країнах Південної Америки.

 Одним з найважливіших явищ циганської історії було розселення румунських циган «керделарів» (котлярів), зараз їх нащадки становлять приблизно половину всіх циган світу. З пізнього середньовіччя Румунія була чи не головною «циганською» країною світу і мала значне циганське населення. Всупереч міфологічним уявленням про «вільний» народ, цигани в Румунії перебували в рабстві, яке було оформлене навіть юридично. І хоч частина з них тікала (саме від таких утікачів походить найбільша українізована частина наших циган «серви», що отримали назву від лат. servus (раб)), але масова міграція румунських циган розпочалася лише після скасування рабства в 60-ті роки 19 століття. Цей процес розселення отримав назву «велике нашестя керделарів». Саме тоді вони розселилися як у країнах, де вже існували циганські меншини, так і в тих, де циган до тих часів не було чи майже не було.

 Вперше в Україні цигани з'явилися у 15-16 ст. — спочатку в Бессарабії та в Криму.

 Перша письмова згадка про циган в Україні — 1501 рік (в охоронній грамоті, виданій великим литовським князем Олександром циганському ватажкові Василю).

 Традиційними зайняттями циган були ремесла: ковальство, столярство, лоткарство, конярство і мандрівна торгівля; інші джерела їх заробітку — музика, співи і танці, також ворожіння. Нині багато циган працює в сільському господарстві і промисловості, але й далі чимало їх тримається старих традицій.

 Сьогодні чисельність циганського населення становить приблизно 8-10 мільйонів чоловік. Географія розселення циган включає країни як Північної, так і Південної півкуль: Албанія, Румунія, Молдова, Хорватія, Аргентина, Білорусь, Україна, Канада, Бразилія, Росія та інші країни. Зокрема, на території України проживає близько 50 тисяч ромів.

 У багатьох країнах одночасно в День циган по вулицях несуть сотні палаючих свічок – нагадування про сувору долю народу-блукача. Потім тиждень циганські ансамблі радують захоплених глядачів запальними танцями і своєрідними горловими піснями, любовно обергаємі циганським народом багато століть.

 Циганські мотиви мали вплив на музику й літературу, зокрема, в Україні є вони в творчості Степана Руданського, Михайла Старицького, Миколи Гоголя, Івана Франка та інших митців.

Циганська хустина

Циганська хустина - розсипані барви,
Жагучий черемховий цвіт.
Циганська хустина - забута гітара
І танцем вчарований світ.
Лягає покірно на горді рамена
Неначе барвисте весло.
Це диво яскраве летіло повз мене
І зорі із неба змело.
Циганська хустина, мов зірвана рута,
Вогню осяйний дивосвіт.
Як мріялось-снилось її одягнути
І вихлюпнуть серця політ.
Спадатимуть зорі із неба перлинно
Посрібленим чаром пісень.
Лягає на плечі циганська хустина,
І кришиться барвами день.

Ліліана Косановська

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top