• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

 Люди мира, на минуту встаньте!

Слушайте, слушайте:

Гудит со всех сторон –

Это раздаётся в Бухенвальде

Колокольный звон, Колокольный звон.

О.Соболєв

 Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів (International Day of Fascist Concentration Camps Prisoners Liberation) відзначається 11 квітня. Цю пам'ятну дату встановлено за рішенням Організації Об'єднаних Націй 11 квітня тому, що саме в цей день у 1945 році в'язні концтабору Бухенвальд ("Буковий ліс"), довідавшись про наближення американських військ, підняли збройне повстання.

 У таборі в той час знаходилися декілька десятків тисяч ув’язнених із 18 країн Європи. У цьому жахливому місці за дев'ять років побувало близько двохсот п’ятдесяти тисяч людей.

 Згідно з оцінками, близько 50 000 людей загинули в Бухенвальді — переважно євреї та політичні в'язні, але також радянські (українські включно) військовополонені, цигани та гомосексуалісти. Їх вбивали камінням, різками, топили в гною, кастрували, нівечили, морили голодом. Деяких людей навмисне заражали вірусами задля медичних експериментів.

 Також 11 квітня були звільнені в’язні фашистського концтабору «Дора», 22 квітня звільнені в’язні «Заксенхаузена», 29 квітня – «Дахау», 30 квітня – «Равенсбрюка», потім – «Освенцим» і «Майданек», «Маутхаузен» і «Штутгоф». У 1945 році вийшли на волю 530 тисяч чоловік. Близько 250 тисяч із них були колишні радянські громадяни.

 Громадяни Франції, Нідерландів, Австрії, Бельгії, Польщі, Радянського Союзу (всього 30 країн) склали число у 20 мільйонів людей, що пройшли через тортури таборів, з них 5 мільйонів - громадяни Радянського Союзу. Загальне число загиблих у німецьких таборах перевищувало близько 11 мільйонів. Серед них – сотні тисяч українців.

 Провести точний підрахунок втрат серед дітей та підлітків в період війни неможливо. І час тут не єдина перешкода. Є докази того, що більшість документів та матеріалів фашисти встигли знищити, таким чином замели сліди своїх злодіянь. Все ж – таки встановлено: із кожних чотирьох життів, що забрала війна - одна дитяча. Всього ж в період з 1939 по 1945 роки загинуло понад 2 мільйонів юних громадян різних країн світу. В живих, але з покаліченими тілами і душами, залишилося 8 мільйонів.

 Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в'язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.

 Багато «таборів смерті» знаходились на окупованій території Польщі: Треблінка, Бельцек, Собібор, Майданек, Освенціум. Знищення людей в таборах смерті було поставлено на промислову основу.  

Нацистські табори на українських землях:

  • 2 класичні концтабори. До концентраційних таборів на території України належать концтабір у Львові (Янівський) та Києві (Сирецький). Вони зазначені у переліку концентраційних таборів Федерального закону Німеччини стосовно компенсаційних виплат. 
  • 78 виправно-трудових таборів і таборів примусової праці для євреїв. За суворістю режиму утримання ці табори наближалися до концтаборів. Частина з них знаходилася безпосередньо в ґетто.
  • 7 виправно-трудових таборів
  • 15 таборів примусової праці
  • 304 ґетто
  • 23 пересильні табори
  • 66 гестапівських тюрем. Кількість таких тюрем значно більша, але про це відсутня інформація.
  • 242 табори для військовополонених

 Попри істотні відмінності у призначенні й специфіці функціонування, усі табори стали ланками єдиної системи, в основі якої був сконструйований безупинний конвеєр смерті. Табори на окупованих східних територіях мали найбільш жорстокий характер, що визнають і німецькі дослідники. У всіх таборах на території окупованої України спостерігалася висока смертність, голод, відсутність медичної допомоги, тортури, знущання над в'язнями, масові знищення.

 Щорічно в Україні під час проведення Міжнародного дня визволення в'язнів нацизму проходить низка заходів, в якому бере участь і президент України. У цей день Україна разом з усім світом вклоняється людям, які пройшли важкий шлях через фашистські табори. Саме в цей день весь світ віддає данину скорботної пам'яті жертвам нацизму із 30-ти країн світу, які загинули в концтаборах за роки війни.

 Після Другої світової війни в Бухенвальді відкрито пам'ятник жертвам нацизму. На Міжнародному Нюрнберзькому процесі 1945-1946 років система гітлерівських концентраційних таборів засуджена як військовий злочин та визнана злочином проти людства.

 Сторінки минулого не треба забувати ніколи. Важкий шлях пройшло «покоління війни» - голод, тяжка, виснажлива праця та багато інших випробувань. Ті, що залишилися в живих, сьогодні згадують усі ті роки з болем. Скупа сльоза навертається на очі ветеранів. Біографії цих людей — це справжні уроки мужності для молодого покоління.

«...Люди не повинні забувати скорботні сторінки історії людства» - написала колишній в'язень фашистських концтаборів Малі Фрітцу книзі «Да здравствует жизнь!».  

Головне, щоб це більше не повторилося. Пам`ятаймо!

Детские башмачки

Может, это не касается вас,

Но и вас однажды тронет это:

Словно взгляд раскрытых детских глаз,

Башмачки коричневого цвета.

В спаленке, в тиши часов ночных,

Подхожу к ребенку, но сначала

Останавливаюсь возле них,

Словно вдруг пылинка в глаз попала.

Чувствую дыханье у щеки.

Я гляжу. И никуда не деться.

Как прекрасны эти башмачки,

Что согреты ножками младенца.

Вам все это чуждо, может быть...

Не пристало, может быть, мужчине...

Но душа не может позабыть,

Все влечет ее к одной картине.

Там их было много – миллион

Черных, желтых, новеньких и старых.

Я с трудом сдержал невольный стон,

Мне лицо ожгло огнем пожаров.

Их следы болят в моей душе.

Я увидел туфельки – не те ли,

Что лопух топтали на меже,

А потом дремали у постели!

Вкруг меня был освенцимский прах,

Лопухи лужайку прикрывали,

Где скоты в высоких сапогах

Башмачонки детские срывали.

Башмачонки, мертвые уже,

С укоризной на меня смотрели...

Мы пошли обратно по меже.

Цвел шиповник. Жаворонки пели.

Может, это не касалось вас.

Но и вас однажды тронет это:

Словно взгляд раскрытых детских глаз,

Башмачки коричневого цвета.

Иван Скала

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top