• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

День екологічних знань

 Загроза екологічної катастрофи – одна з глобальних проблем людства. 15 квітня відзначається життєво важливе свято для самої Землі – День екологічних знань.  Воно веде свою історію з 1992 року, коли на Конференції ООН в Ріо-де-Жанейро, де обговорювалися проблеми навколишнього середовища, було підкреслено величезне значення екологічної освіти населення всіх країн світу в реалізації стратегії виживання і для сталого розвитку людства.

 Всі люди прагнуть до того, щоб їхнє життя покращувалося. Покращення життя зазвичай зв'язується в нашій свідомості з економічним зростанням в країні, поліпшенням добробуту нашої сім'ї. Підвищення рівня життя людей і зростання економіки відбувається за рахунок перетворення природних ресурсів у матеріальні цінності. Ми використовуємо ліс для виробництва паперу, нафту для транспорту та медицини, вугілля для опалення будинків, торф і мінеральні добрива в сільському господарстві, метали для виробництва необхідних машин і техніки та багато іншого. При цьому виробляються відходи.

 Людей на Землі стало так багато і їх запити зросли настільки, що ресурсів нашої планети вже не вистачає. Ми все частіше чуємо про збільшення природних катаклізмів, недолік ресурсів, забруднення навколишнього середовища. Через складність цих явищ людям важко уявити масштаб того, що відбувається, оцінити який же внесок вносять вони самі в негативні явища, що відбуваються з нашою планетою.

 Основна мета Дня екологічних знань — просування екологічних знань та формування екологічної культури населення, інформування громадськості про стан справ в області екологічної безпеки та про стан навколишнього середовища, а також виховання і підготовка громадянина, що вміє мислити екологічно.

 Важливість екологічної освіти в сучасному світі вже ні в кого не викликає сумнівів і в багатьох країнах є пріоритетним напрямом навчання і виховання. Адже діяльність по формуванню екологічної культури населення та дбайливого ставлення до навколишнього природного середовища — це запорука безпечного майбутнього для всього людства.

 Термін «екологія» (від грецького будинок, притулок і наука, вчення) був вперше введений в 1866 році німецьким біологом Ернстом Геккелем. У сучасному розумінні екологія це наука про взаємини організмів між собою і з навколишнім середовищем. Тому, щоб досягти розумної рівноваги між зростаючими потребами людства і можливостями планети, що постійно зменшуються, при цьому зберігаючи і без того значно погіршений стан природи, кожен у наш час повинен володіти мінімальними екологічними знаннями та способами дбайливої взаємодії з навколишнім світом.

 Підвищити екологічну грамотність населення можливо завдяки поширенню інформації про стан довкілля та залучення громадськості до вирішення природоохоронних проблем. А для більш глибшого вивчення проблеми необхідно всім нам просувати інформацію, друковані видання екологічного спрямування, які є загальнодоступними. Така інформація буде корисною і дасть відповіді на різноманітні екологічні питання.

 Якщо знання — це сила, то немає потужнішої екологічної сили, ніж екологічні знання.

Цікаві факти про екологію

  • Найбільшою проблемою залишається забруднення навколишнього середовища. Особливого занепокоєння викликає забруднення вод. У світі навіть існують «сміттєві острови», а точніше – справжні плаваючі сміттєзвалища, що розташувались посеред Саргасового моря – ділянки Північно-Атлантичного океану, обмеженої течіями. Це море настільки відоме своїм екологічним станом, що заслужило назву «сміттєва пляма».
  • Вчені давно забили тривогу з приводу забруднення Світового океану відходами з пластику. Тому було винайдено спеціальних мікробів, які здатні поїдати пластик. Таким способом планується вирішити «пластикову проблему» людства.
  • Приблизно 70 відсотків Землі вкрито водою. Тільки 1 відсоток з цієї води придатний для пиття.
  • 70% придатної до споживання прісної води витрачається на сільське господарство, 22% забирає промисловість і лише 0,08% використовується у повсякденному житті.
  • Найчистішою водою у світі вважається фінська вода. Майже 80 % всієї води країни придатні до споживання. Запаси такої води сформувалися ще за часів льодовикового періоду, після якого на території Фінляндії було утворено тисячі кришталево чистих озер.
  • За останні 300 років людиною знищено 66% всіх лісів Землі.
  • У Болівії є незвичайна рівнина Salar de Uyuni, покрита товстим шаром солі. Її площа більше 12 000 квадратних кілометрів, і в певні моменти часу вона покривається тонким шаром вологи, перетворюючись у величезне дзеркало. Цю її властивість використовують для налаштування оптичного устаткування на супутниках Землі
  • На пересилку спаму щорічно витрачається 33 мільярдів кВт/год електроенергії, що супроводжується викидом в атмосферу близько 17 мільйонів тонн вуглекислого газу, що дорівнює трьом мільйонам автомобілів. Такої кількості електроенергії достатньо для електропостачання 2,4 мільйонів будинків.
  • На сьогоднішній день інформаційні технології вже є причиною надходження 2% вуглекислого газу в атмосферу Землі. Прогнозують, що до 2020 року на Інтернет припадатиме 20% всієї емісії CO2.
  • Сучасне сільське господарство виробляє у два рази більше продуктів, ніж потрібно людям. Більше 50% зерна, реалізованого по всьому світу, йде на корм худобі або застосовується для отримання біопалива.
  • Паперові пакети не менш шкідливі для природи, ніж пластикові. Вони займають багато місця, вимагають більше енергії для їх переробки та виробництва, а на звалищі з-за пошарового розташування розкладаються не швидше, ніж їх поліетиленові аналоги.
  • За словами знаменитого Гарвадского біолога Вілсона щорічно зникає близько 30 000 видів живих організмів. До кінця цього століття планета Земля втратить близько половини свого нинішнього біорізноманіття.
  • Прогнозують, що до 2050 року чверть всіх видів живих організмів буде перебувати під загрозою зникнення.
  • Самим брудним містом пострадянського простору вважається місто Дзержинськ. Саме тут сформувалась найбільша не тільки в країні, а й на всьому континенті концентрація відходів хімічної промисловості. Адже в Дзержинську на даний час функціонує близько 100 підприємств даної галузі, які щодня всі разом забруднюють навколишнє середовище.
  • На українському заводі Південмаш, що розташований в Дніпропетровську, виробляються екологічно найчистіші ракетоносії у світі — Зеніт 3SL. Разом з США, Росією та Норвегією Україна є їхнім співвласником. Проект носить назву «Морський старт».

Давайте будемо дбайливо ставитись до природи, яка нас оточує, бо це є запорука безпечного майбутнього для всього людства нашої планети!  

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top