• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Дні заповідників і національних парків

 В 3-4 тиждень квітня проходить щорічна міжнародна екологічна акція на підтримку заповідної справи - Марш парків. Марш парків святкується з 1995 року за ініціативою Центру охорони дикої природи (ЦОДП).

 Марш парків (англ. March for Parks) – це масова екологічна акція, що має на меті підняття авторитету охоронюваних природних територій (заповідників, національних парків тощо), що охороняються.

 Основною метою акції є залучення уваги влади, засобів масової інформації, комерційних організацій та й просто всіх жителів планети до проблем охоронюваних природних територій (ОПТ), надання їм реальної практичної допомоги у збереженні та розвитку заповідних місць, виховання у підростаючого покоління почуття гордості за наше природне надбання і почуття відповідальності за його стан, формування позитивного ставлення населення до живої природи, у збереженні якої важливу роль відіграють ОПТ.

 Марш парків є продовженням і якісно новим етапом святкування Днів Дерева і Землі. Це міжнародне свято бере свій початок з сорокових років дев’ятнадцятого століття, коли засновник природоохоронного руху Дж. Стерлінг Мортон переїхав зі своєю родиною в штат Небраска (США). На новому місці вони побачили безкрайні прерії з поодинокими деревами, які планувалося вирубувати для будівництва та опалення будинків. Дружина відразу ж зайнялися посадкою дерев і розгорнули кампанію з пропаганди олісненія територій. Обійнявши посаду секретаря штату Небраска, на засіданні правління сільського господарства в 1872 році, Мортон запропонував визначити день, присвячений озелененню. Ідея отримала широку підтримку і в перший день жителі штату висадили близько мільйона дерев. Ця акція отримала назву “День дерева”. У 1882 році штат Небраска оголосив День дерева офіційним святом штату, який і до цих пір відзначається 22 квітня.

 З 1970 року зміст святкування Дня дерева було значно розширеним. Пропагувалася не тільки роль озеленення територій, але й охорони рослинного і тваринного світу, в цілому. Як наслідок, свято отримало новий зміст і нову назву – День Землі.

 Починаючи з 1990 року, центром і організатором святкувань Дня Землі в Сполучених Штатах Америки виступають національні парки. У цей день проводиться збір коштів на підтримку територій, які потребують особливої охорони, виставки, бесіди, лекції. Свято отримало нове значення і разом з тим і нову назву – “Марш парків”. З 1995 року до свята, традиційного в США, стали приєднуватися країни Європи та Азії.

 Так, вже в 1996 році в святі взяло участь більше 120 заповідників, національних парків та інших природоохоронних організацій.

 Усього на Землі понад 20 тисяч заповідних територіальних комплексів, у тому числі 1200 великих заповідних територій - природних національних парків і заповідників. Площа їх становить близько 100 млн. га або 1,6% території суходолу.

 Україна долучилась до цієї акції в 1996 році. Марш Парків в Україні вже став очікуваною подією, а його головний принцип – добровільність, дозволяє взятии участь у ньому будь-кому.

 Природно-заповідний фонд України є складовою частиною світової системи природних територій та об'єктів. До ПЗФ України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

 В Україні національні природні парки згідно з Законом України «Про природно-заповідний фонд України» є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення.

 Нині в Україні є 4 біосферні заповідники, 44 національних природних парки, які розташовані у 12 з 24 областей і Автономній Республіці Крим. Найбільше їх у західних областях України. Усього сформовано 5350 природно-заповідних територій та об’єктів, що займають 4% території країни, але це значно менше встановленого мінімуму 10-15%.

 Національні парки або заповідники зазвичай розташовані на тих територіях, які були в значній мірі нерозвинені і там збереглися рідкісні тварини, рослини, екосистеми, або вони мають певні геологічні особливості. Іноді національні парки створюються і в розвинутих областях з метою повернення територій до їх оригінального стану.

 Англійський письменник-анімаліст Джеральд Дарелл писав: «Тварини й рослини - своєрідний барометр. Якщо раптово виявляється, що тварини й рослини зникають, то це попередження, що з екосистемою щось негаразд. Тому охорона тварин і рослин - це охорона нас самих… Треба захищати їх, бо якщо підуть вони, підемо й ми».

 На думку одного з провідних світових експертів-екологів Е.Уілсона, зменшення різноманітності живої природи - найзагрозливіша серед змін довкілля, що відбуваються нині. У кожної держави є три основних надбання: матеріальне, культурне й біологічне. Що означають перші два - усім зрозуміло, адже люди стикаються із цим у повсякденному житті. А ось надбання біологічне…

 Збереження біорізноманітності - це складна, комплексна проблема, яка пов’язана з системою юридичних, наукових, організаційних, фінансових, етичних та виховних заходів. Проте є й система специфічних засобів захисту. Це передусім заповідна справа та біоконсервація.

 Як свідчать наукові дослідження провідних учених багатьох країн, забезпечення нормального функціонування біосфери Землі та її самовідновлення можливі лише за умови наявності не менш як 10-15% площ, зайнятих заповідними територіями рангу заповідника чи заказника.

 Природно-заповідні території — не просто річки, ліси, гори, чи природні явища. Це місця особливої, винятково красивої природи країни. Вони бережно захищені від руйнівного людського впливу та водночас відкриті для кожного, хто хоче насолодитися їхньою красою. Сучасна мережа природних заповідників України сформувалась внаслідок праці багатьох поколінь природоохоронців і відіграє важливу роль у вирішенні проблем збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, підтримці екологічної рівноваги у природі, формуванні світоглядних орієнтирів наших громадян.

 Природно-заповідні території є найвищою формою охорони природи в нашій державі.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top