• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

100 років від дня народження Володимира Самойловича Бабляка (1916 – 1970), українського письменника

 Володимир Самійлович Бабляк — український письменник, журналіст. Член Спілки письменників України (1960).

 Володимир Бабляк народився на Хмельниччині в родині учителя. Майже всю свою вчительську заробітну платню батько Володимира витрачав на придбання книжок. У них удома була велика бібліотека. Вона охоплювала собою чимало творів вітчизняної та зарубіжної літератури. Батько добре знав польську мову і читав твори польських письменників в оригіналі. Коли батько помер, Володимиру не було ще й чотирьох років, і він не мав можливості вчитися. А велика домашня бібліотека, зібрана батьком, згодом зіграла важливу роль у вихованні Володимира: вона стала його домашнім університетом.

 В оповіданні «З жовтого листя спогаду» Володимир Бабляк пише: «Голова моя була повна думок. Ніжну дитячу душу розпирали добрі почуття та глибокі враження. Як же хотілося мені передати це на папері! Написавши першого вірша, я не знав, радіти мені чи соромитись... Довго не наважувався комусь його прочитати. Та Людмила, моя однокласниця й подруга, умовила показати цю першу спробу віршування своєму батькові, Іванові Юхимовичу. Учитель уважно поставився до моїх поетичних спроб, підтримав. Це окрилило! Я почав писати перекази, твори-мініатюри, брав участь у випуску шкільної стіннівки, надсилав дописи на шкільні теми до районної газети. Поступово захоплення переросло в потребу висловити на¬боліле, вихлюпнути хвилею рядків своє бачення навколишнього. Ось так проходило моє дитинство. А за ним прийшло життя доросле…».

 Після закінчення школи Володимир Бабляк працював обліковцем (помічником бригадира) у колгоспі. 1936 року Бабляка взяли інструктором-масовиком у районну газету, восени 1936 направили на курси при окружній газеті «Червоний кордон» (Кам'янець-Подільський). Закінчивши курси, залишився працювати в «Червоному кордоні».

 У 1940 році, після возз’єднання Буковини з Україною, Володимир Бабляк починає працювати в Чернівцях у новоствореній газеті «Радянська Буковина». Вражений красою краю, мудрістю його багатонаціонального населення, він активно прилучається до літературної творчості. „Перше перо” редакції заявляє про себе як письменник оповіданнями «Аничка-мрійниця», «Душа гуцула», «На верхах», «Вернись на Білу недею»...

 Володимир Самійлович учасник Другої Світової війни з перших її днів. Брав участь у обороні Києва, воював під Ростовом-на-Дону, двічі поранено. Пробравшись з оточення на Поділля, вів підпільну боротьбу. У березні 1944 брав участь у відновленні виходу газети в Кам'янці-Подільському.

 Повернувся на роботу в «Радянську Буковину», від 1945 року працював в обласній газеті «Вільна Україна» (Львів), від 1947 року — в обласній газеті «Вільне життя» (Тернопіль). Згодом переїхав у Чернівці та 1956 року перейшов на творчу роботу.

 Перша книга письменника вийшла друком у 1958 році. Це була збірка оповідань «З пісень життя». У творах Бабляка зображені колоритні картини сільського побуту і звичаїв, їм притаманні внутрішня конфліктність, глибоке розкриття психології героїв. У цьому ж році з’являється роман «Вишневий сад». Події роману відбуваються в одному з прикордонних сіл західних областей України. Автор показує становлення характеру людини, яка пройшла шлях тяжких поневірянь у капіталістичному світі й стає господарем нового життя на своїй Батьківщині. До Бабляка прийшло заслужене визнання.

 Тривалий час письменник працював над трилогією «Жванчик». Роман оригінальний за структурою: вісімнадцять новел-бувалиць, об’єднаних у три частини, про рідне село, дивовижних своїми вчинками людей. 1967 року закінчив і видав першу книгу під назвою «На війні», через два роки другу – «В мирі», й написав кілька розділів третьої, завершальної, яка, за його свідченням, мала бути про той Жванчик, що світиться йому голубим світанком, блиском молодих очей і в ньому мала бути «жванчицька лірика, жванчицький пейзаж, жванчицький сміх і трохи автобіографічного». В.Бабляк у «Жванчику» немовби складав звіт перед пам’яттю незабутніх героїв, подавав художню сповідь сучасника перед прийдешніми поколіннями про невідшкодовані втрати і незбагненно величезну цінність миру на землі. Проза Бабляка відзначається поетичністю, багатством і виразністю мови.

 Проте, багато із задуманого завершити не встиг. Важка невиліковна хвороба прикувала до ліжка. Згорів несподівано та швидко...

 20 листопада 1970 року в київській клініці вогник життя Володимира Самійловича Бабаляка погас...

 Остання частина трилогії виходить уже після його смерті.

 Володимир Самійлович залишив цей світ, але читачам назавжди залишилася його творчість, яка продовжує жити та йти до шанувальника не тільки в літературі. Його «Вишневий сад» знайшов друге життя у виставі «Червоні маки» К. Артеменка і В. Беляєва, поставленій на сцені Чернівецького драматичного театру імені О. Кобилянської, «Жванчик»–у фільмі «Новосілля», знятому режисером В. Ілляшенком на Київській кіностудії художніх фільмів імені О.Довженка.

 «Лицарі Вітчизняної війни! Довічна пам’ять про вас! Немеркнуча нам ваша любов! Живі! Возвеличуйте мертвих!... Які прекрасні, незабутні ці люди! Багатьом із них сповнилось тоді 18-20 років, коли треба було вмерти за рідну землю, щоб знов життя шуміло, наче сад, і розцвіли весною сині гони. Спливуть літа, загоять рани роки, а в світлій пам’яті прийдешніх поколінь вони залишаться взірцем мужності і вірності обов’язку. Вічно юні герої! В грізні роки війни вони грудьми закрили від ворога рідну Батьківщину. І їхні імена в серці народному. Завжди і кожний їх згадає. Такий у нас закон. І коли проходите біля пам’ятника загиблим воїнам, постійте хвилину в світлій скорботі перед тими, хто завоював вам чисте небо, мир, сонце, спокій, щастя. Не залишилось на нашій землі невідомих могил, їх вінчають срібні обеліски та квіти, посаджені тими, за кого боролись герої.» - із новели «Реквієм» Володимира Бабляка.

 У Чернівцях встановлена меморіальна дошка з написом: „В цьому будинку жив відомий український радянський письменник Володимир Самійлович БАБЛЯК. 1960 – 1970 рр.”.

 Про славетного земляка розповідають експозиції літературного музею В. С. Бабляка у Великожванчицькому НВК, районного краєзнавчого та Хмельницького обласного літературного музеїв.  

Творчість

Друкувався від 1940 (оповідання «Анничка-мрійниця»).

Окремо видав:

• збірки оповідань o «З пісень життя» (1958), o «Літопис горбатої ниви» (1961), o «Дорога до любові» (1964),

• романи o «Вишневий сад» (книга 1 — 1958, книга 2 — 1960, книга 3 — 1962), o «Жванчик» (книга 1 — 1967; книга 2 — 1969; книгу 3 не завершив).

1989 року в Києві у видавництві «Дніпро» видано твори Бабляка в двох томах.  

Bablyak

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top