• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

200 років від дня народження Шарлоти Бронте (1816 – 1855). англійської письменниці

 Шарлотта Бронте — англійська письменниця. автор знаменитих романів: "Джейн Ейр", "Городок". "Учитель". Вона володіла приголомшливою силою уяви, тим що Гете називав секретом Генія. Шарлотта Бронте є однією з найталановитіших представниць англійського романтизму і реалізму.

 Шарлотта Бронте народилася в Торнтон, в Йоркширі, (Англія) в родині священника. Крім Шарлотти в сім'ї було ще п'ятеро дітей. Після смерті дружини батько Патрік, колись весела людина, який любив наспівувати вечорами гарні духовні пісні, складати вірші, (він навіть випустив два невеликих томика на свої мізерні кошти) замкнувся в собі, спохмурнів. Забувши про вірші, пісні і усмішки: він дбав , як міг, про виховання дітей та їх освіту.

 У 1824 році Шарлотту разом з сестрами батько віддав в безкоштовний сирітський притулок для дітей духовенства, але умови там були настільки суворими, що незабаром дві старші дівчинки померли від швидкоплинних сухот. А через рік він змушений був забрати дітей: притулок вразила епідемія тифу. Відтепер їх вихованням і освітою займалася сувора тітонька, а точніше сказати - книги з бібліотеки батька. Патрік Бронте дорожив бібліотекою і ретельно складав її, виписуючи з Лондона часом дуже дорогі книги. Він не забороняв дітям читати їх, але натомість вимагав повного підпорядкування суворому розпорядку дня і дотримання найсуворішої тиші під час його занять. Натомість маленьке сімейство Бронте відшукало для себе захоплюючі заняття: придумування п'єси для домашнього лялькового театру, випуск власного літературного журналу ....

 Згодом Патрік Бронте відправив Шарлотту на навчання до пансіону Маргарет Вулер, який славився передовими і гуманними (там не застосовували тілесних покарань!) методами виховання.

 Шарлотта з величезною ніжністю і теплотою згадувала час, проведений в Роухеді, в пансіоні Вулер, де вона отримала не тільки серйозну освіту і де остаточно розвинули її природний дар письменництва, але й вірних подруг, що підтримували її все життя. У 1832 році вона закінчила його, а з 1835 по 1838 рр.. працювала в ньому ж вчителькою французької мови та малювання. Весь учительський досвід, педагогічні роздуми вдумливої і люблячої учениць міс Бронте, був відображений пізніше на сторінках її романів.

 Цей же пансіон в 1838 році блискуче закінчила і наймолодша із сестер, Енн, до того часу вона вже теж почала займатися письменницькою працею.

 Літературна обдарованість Шарлотти Бронте виявилася рано, але шлях до визнання виявився для неї довгим і болісним. Переконання, що література - не жіноча справа, було в Європі того часу (і особливо в консервативній Англії) загальнопоширеним.

 Якось Шарлотта випадково відкрила альбом сестри Емілії і з захопленням прочитала її вірші, несхожі на звичайну жіночу поезію - занадто стрімкі, яскраві, лаконічні. Шарлоту все це настільки вразило, що вона вирішила видати збірку поезії сестер за свій рахунок, приховавши справжні жіночі імена під псевдонімом: "Брати Белл". Лише в 1846 році сестрам Бронте вдалося видати збірку своїх віршів. Вона заслужила високу оцінку критики. Особливо були відзначені вірші Еліса Белла (Емілії). Але успіх принесли Шарлотті Бронте не вірші, а роман «Джен Ейр».

 16 жовтня 1847 Шарлотта Бронте написала роман "Джейн Ейр" - історію маленької, бідної і некрасивої гувернантки, що зуміла завоювати серце багатого, майже розчарованого в житті, господаря замку з вежами - Е. Рочестера. Вона романтична і казкова, ця книга, і в той же час настільки реальна і трагічна, що відірватися від неї неможливо до останньої сторінки. Читаєш її і непомітно усвідомлюєш, що симпатія до маленької і тендітної жінки, незмінно одягненої в чорне, з величезними очима, непомітно і назавжди закрадається в твоє серце, як і любов до загадкової і далекої Англії.

 Головна героїня, яка відстоює своє людське достоїнство, ідея рівності чоловіка й жінки, протест проти будь-якого гноблення особистості, сміливість і нечувана для свого часу правдивість, з якою описуються почуття - ці якості зробили роман "Джен ейр" важливою віхою в історії англійської літератури. Роман "Джен Ейр", одночасно поетичний і нещадний, став новим словом в англійській літературі XIX століття. Він і досі хвилює сучасного читача, тому був перевиданий понад 150 разів.

 Роман Шарлотти мав великий успіх, кілька видавництв змагалися один з одним у придбанні прав перевидання. У. Теккерей запросив Шарлоту в Лондон, щиро захоплюючись її талантом і бажаючи познайомитися з нею. Шарлотта, завдяки його запрошеннями, кілька разів побувала в столиці, познайомилася з літераторами та видавцями, відвідала лекції Теккерея присвячені англійській літературі (в 1851 році).

 Після прочитання її другого роману - "Городок" - про долю непересічної дівчини Люсі Сноу, яка пережила нещасну любов, але зберегла не зломлений і гордий дух, - він написав вражаючі слова про Шарлотту Бронте: «Бідна жінка, що володіє талантом! Палке, маленьке, жадібне до життя створення, хоробре, трепетне, некрасивее. Читаючи її роман, я здогадуюся, як вона живе, і розумію, що більше слави і всіх інших небесних скарбів вона хотіла б, щоб якийсь - небудь Томкінс любив її і вона любила його!».

 1854 року, незважаючи на приступи хвороби, від якої померли її сестри, Шарлотта одружилася зі священиком Артуром Беллом Ніколлсом. Любила вона його? Сказати точно неможливо. Вона завжди виховувалася в строгій традиції жертовності сімейному обов'язку і честі. Всі п'ять місяців свого недовгого заміжжя старанно виконувала обов'язки дружини пастора і господині дому. Вільно займатися творчістю вже не могла. Потайки намагалася щось писати і ховала в стіл. Незадовго до її смерті вийшов з друку роман "Шерлі", з цікавістю зустрінутий і публікою і критикою. Всі чекали нових злетів таланту Бронте. Але ніхто не знав, що вона помирає.

 У січні 1855 стан здоров’я Шарлотти Бронте різко погіршився через вагітність.

 Вона померла 31 березня 1855 у віці 38 років від швидкоплинних сухот.

 Хоча пройшло вже більше 160 років, читачі продовжують насолоджуватися книгами англійської письменниці й приїздити до маленького будиночка в Хоуорті, де знаходиться музей «маленької Жанни д’Арк» — як ніжно називав Шарлотту Бронте В. Теккерей.

Пам'ять

 У нарисі, присвяченому Шарлотті Бронте і написаному Теккереєм вже після смерті письменниці, є такі слова: «Пам'ятаю боязке, тендітне створіння, маленьку долоню, великі очі. Мабуть, головною рисою її характеру була палка чесність... Вона мені видалася дуже чистою, піднесеною і шляхетною людиною. В її душі завжди жила велика, свята повага до правди і справедливості».

 В 1857 році, на прохання батька Шарлотти, її подруга Елізабет Гаскелл зібрала всі листи, які були адресовані подрузі Бронте - Еллен Нассі. За цими листами Елізабет написала біографію - «Життя Шарлотти Бронте», яка до цього часу вважається однією з великих біографій в світі. Дівчата познайомилися в 1850 році і залишалися друзями до самої смерті Шарлотти.

 В честь Шарлотти Бронте названий кратер на Меркурії. 39427 Шарлоттабронте (39427 Charlottebrontе) — астероїд головного поясу, відкритий 25 вересня 1973 року.

 Ш. Бронте зображена на британській поштовій марці 1980 року номіналом 12 пенсів.

 У 1997 році, до 150-річчя виходу в світ роману Ш. Бронте «Джейн Ейр», королівська пошта Великобританії випустила поштову марку номіналом в 1 ф.ст.

 Екранізації роману «Джейн Ейр» Шарлотти Бронте:

«Джейн Ейр» (1943, американський режисер Роберт Стивеснон. У головних ролях Джоан Фонтейн і Орсон Уеллс);
«Джейн Ейр» (1970, американський режисер Делберт Манн. У головних ролях Сюзанна Йорк і Джордж Скотт);
«Джейн Ейр» (1973, телесеріал BBC з 5 серій, режисер Джоан Крафт ВВС. У головних ролях Сорча Кьюсак і Майкл Джейстон);
«Джейн Ейр» (1983, Великобританія, режисер Джуліан Эмьес. У головних ролях Зіла Кларк і Тімоті Далтон.)  До речі, Тімоті Далтон також знімався в екранізації роману Емілі Бронте «Грозовий перевал» (1970) і ця екранізація також найкраща.
«Джейн Ейр» (1996, італійський режисер Франко Дзеффіреллі. У головних ролях Шарлотта Генсбур і Вільям Херт);
«Джейн Ейр» (1997, режисер Роберт Янг, Великобританія, 1997 У головних ролях Саманта Мортон і Кіаран Хайндс);
«Джейн Ейр» (2006, постановка BBC Великобританія, режисер Сюзанна Уайт, в головних ролях Рут Вілсон і Тобі Стівенс);
«Джейн Ейр» (2011, режисер Кері Фукунага, Великобританія. У головних ролях: Міа Васіковська і Майкл Фассбендер).

 Творчу спадщину письменниці складають чотири  романа, вірші і два великі томи листування. Її листи П. Егеру були видані на початку 1990 - х років в Англії і США і стали помітною подією в літературному світі.

 Романи Шарлотти Бронте:

«Джейн Ейр», 1846-47, виданий в 1847 р

«Шерлі», 1848-49, виданий в 1849 р

«Городок», 1850-52, виданий в 1853 р

«Учитель», 1845-46, виданий в 1857 р

«Емма» (Незавершений; роман завершила, дбайливо поставившись до спадщини Шарлотти Бронте, письменниця Констанс Сейвері, яка опублікувала роман «Емма» під наступним співавторством: Шарлотта Бронте and Another Lady. Крім цього, роман Шарлотти дописала ще в одному варіанті Клер Бойлан, і назвала його «Емма Браун»).

Існує ще два незакінчених рукописних фрагменти Ш.Бронте: «Джон Генрі» (близько 1852) і «Віллі Еллін» (травень-червень 1853).

Жизнь. 

перевод с английского Charlotte Bronte Life

Жизнь не темная мечта,
Как сказали мудрые.
Даже если дождь с утра,
Днем возможно чудо.

Неба мрачный, хмурый вид
Осенью - лишь слезы.
Но теплеющей весной
Он рождает розы.

И жизни дни летят все вдаль,
Так весело порхают.
Лови их светлые часы,
Они ведь убегают.

Но что с того, что Смерть,
Как стражник, ждет своего часа?
Ведь луч надежды - яркий луч,
Искупит печаль нашу.

Надежда - крепкое крыло.
Вот где искать опору.
И золоченное перо
Разрушит беды скоро.

И до скончания своих дней
Будь мужествен, бесстрашен.
И каждый в жизни твоей миг
Тогда будет прекрасен.

Диана Питерская 

Sharlota Bronte (1)
Sharlota Bronte (2)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top