• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Всесвітній день книг та авторського права

«Книги - кораблі думки, які мандрують, по хвилях часу

і дбайливо несуть свій дорогоцінний вантаж

від покоління до покоління»

Френсіс Бекон

 Всесвітній день книги та авторського права (WorldBookandCopyrightDay)  – відзначається щорічно 23 квітня, починаючи з 1996 року. Всесвітній день було проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 року (Резолюція №3.18).

 Рішення було прийнято з метою просвіти, розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найбільшим засобом поширення знань, найбільш надійним способом їх збереження. Генеральна конференція ЮНЕСКО вирішила віддати в цей день данину поваги книгам і авторам, закликаючи всіх, і особливо молодь, знаходити задоволення в читанні і поважати незамінний внесок тих, хто сприяв соціальному і культурному прогресу людства. Саме тоді і був заснований Всесвітній день книг і авторського права та Премія ЮНЕСКО за пропаганду ідеалів толерантності в дитячій та юнацькій літературі.

 Головна мета Всесвітнього дня  книг і авторського права – привернути увагу державних органів і читачів до книг як джерела отримання знань, мати доступ до духовних і матеріальних цінностей, розуміння краси і творчих досягнень людини.В резолюції відзначається також ефективність проведення в цей день книжкових виставок та ярмарок.В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині великого іспанця Сервантеса цю дату святкують конкурсом - безперервним читанням "Дон Кіхота". Читці змінюють один одного протягом 48 годин.

 При прийнятті рішення ураховувався досвід ряду країн та організацій, які вже раніше проводили "День книги". Зокрема, в Іспанія в 1926 році король Альфонс XIII підписав декрет про святкування в Іспанії Дня іспанської книги, і, після деякої полеміки, було прийнято рішення, що цим днем буде 23 квітня – день смерті Мігеля Сервантеса. У Барселоні цей день збігся зі святом на честь заступника Каталонії Святого Георгія, коли книготорговці влаштували грандіозну книжкову ярмарку. Саме там, з 1931 року, з'явилася традиція  дарувати троянду кожному, хто придбає книгу.

 Дата Всесвітнього дня  книги та авторського права була вибрана на згадку про те, що 23 квітня день смерті –іспанського новеліста, драматурга і поета, класика світової літератури Мігеля де Сервантеса, одиного з найвідоміших драматургів світу Вільяма Шекспіра(за Юліанським календарем), перуанського історика, відомого своїми роботами з історії інків, їх культури та будови суспільства Інка Гарсіласо де ла Вега.Це також день народження французського письменника Моріса Дрюона, ісландського романіста, лауреата Нобелівської премії 1955 р. Гальдоура Кільяна Ланесса, колумбійский письменника і журналіста, професора літератури національного університету Колумбії Мануеля Мехіа Вальєхо.

 Кожного року за ініціативою ЮНЕСКО обирається Всесвітня столиця книги. Вроцлав (Польща) стане Всесвітньою столицею книги 2016 року. Таке рішення було прийнято міжнародним комітетом у складі 24 експертів засідання якого відбулося в штаб-квартирі ЮНЕСКО. Відбіркова комісія вибрала місто Вроцлав «У зв'язку з високою якістю і великою різноманітністю, якими відрізняється його програма», і, зокрема, «на знак особливої уваги, що приділяється участі широких мас, а також сприянню видавничим, книготорговельним галузям промисловості та бібліотекам на регіональному та міжнародному рівнях».

 Вроцлав - 16-та Всесвітня столиця книги.Його попередники – Мадрид (Іспанія, 2001 р.), Олександрія (Єгипет, 2002 р.), Нью-Делі (Індія, 2003 р.), Антверпен (Бельгія, 2004 р.), Монреаль (Канада, 2005 р.), Турин (Італія, 2006 р.), Богота (Колумбія, 2007 р.), Амстердам (Нідерланди, 2008 р.), Бейрут (Ліван, 2009 р.), Любляна (Словенія, 2010 р.), Буенос-Айрес (Аргентина, 2011 р.), Єреван (Арменія, 2012 р.), Бангкок (Таіланд 2013 р.), Порт-Харкорт (Нігерія, 2014 р.) и Інчхон (Корея, 2015 р.).

 Історія авторського права веде свій початок, як вважають науковці, з появи друкування, і перший відомий державний нормативний акт щодо охорони авторського права стосувався літературних творів, а перша міжнародна конвенція, яка стосувалася захисту авторських прав, прийнята в інтересах книговидавців. Першим нормативним актом авторського права, який закріпив низку прав авторів і розділив повноваження авторів та видавців, вважається прийнятий у 1709 році в Англії «Статут королеви Анни».

 Закони, нормативні акти щодо авторського права стали з’являться в усьому світі. Дія законів поширювалася на спектаклі, географічні карти та інші твори. Французький закон ввів норму – право слідування, яка відносилася до прав спадкоємців автора та поширювала дію майнових прав після смерті автора.

 В 1952 році в Женеві відбулася конференція ЮНЕСКО, в ході якої була прийнята Всесвітня конвенція про авторське право і символ авторського права, що представляє собою такий значок - ©.

 А в 1967 р. в Стокгольмі була підписана Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) — спеціалізованої агенції Організації Об'єднаних Націй. Її мета — розвиток збалансованої та загальнодоступної міжнародної системи охорони інтелектуальної власності. З прийняттям Верховною Радою України Закону № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року у нашій країні було створено авторське правове поле, яке весь час удосконалюється і стає ближчим до міжнародних норм.

 В Україні вже п’ятий рік поспіль літератори відзначають цей день, проїжджаючи в екіпажах автомобілів із прапорами вулицями столиці.
Цього року до автопробігу долучаються такі письменники та поети: Брати Капранови, Максим Кідрук, Сергій Пантюк, Ксенія Ковальська, Антон Кушнір, Анатолій Дністровий, Олег Коцарев, Світлана Поваляєва, Артем Полежака та інші.

 Книга - це незамінний носій інформації. Новітні засоби інформації можуть частково замінити книгу, виконуючи різні її функції, але систематична оглядова інформація ( монографії, академічні видання, енциклопедії) спирається виключно на книгу. Аналіз функціональних особливостей книги дозволяє визначити її як елемент культури і в умовах книжково-документального суспільства, і в сучасному інформаційному середовищі.

«Подивись на світ цей. Поглянь на рід людський. Адже він є книга..» Григорій Сковорода

Вітаємо всіх шанувальників книги, усіх тих, хто береже та розвиває друковане слово: авторів, видавців, вчителів, бібліотекарів й усіх, хто причетний до книжкової справи із Всесвітнім днем книги і авторського права! Бажаємо нових відкриттів, реалізації творчих задумів та натхнення! Нехай придбана у цей день нова книжка стане її власнику справжнім другом і порадником на довгі літа!

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top