• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

115 років від дня народження Сави Захаровича Божка (1901 – 1947), українського письменника, публіциста

 Сава Захарович Божко — український письменник і журналіст. Представник ґенерації Розстріляного Відродження. В'язень сталінських концтаборів.

 Сава Захарович Божко народився на Катеринославщині, на хуторі Крутоярівка (тепер Дніпропетровська область) у багатодітній селянській сім'ї. Пас громадську худобу, допомагав на полі і вдома батькам. Вчився у сільській школі, потім у Павлоградській учительській семінарії, а згодом закінчив університет імені Артема в Харкові. До речі, тут вчився в цей же час і Володимир Сосюра, з яким вони приїздили в Крутоярівку, і там про цю подію пам'ятають і досі.

 С. Божко друкував свої нариси і статті у газетах "Селянська правда", "Студент революції", "Вісті ВУЦВК. Належав до організації селянських письменників "Плуг" і ВУССП. Брав участь у створенні газети прикордонного округу в Кам'янець-Подільському. Назву цій газеті — "Червоний кордон"— дав С. Божко. Перший номер часопису вийшов у травні 1924 року. (Саме у «Червоному кордоні» побачив світ дебютний вірш першої дружини Божка – майбутньої письменниці, перекладача, драматурга Наталі Забіли).

 Раніше письменник уже опублікував свій перший вірш "Плуг і молот", а з 1922 року прозові твори-оповідання "Козаччина" і "Хмельниччина". Талановитого письменника помітили за кордоном. Так, 1924 року Канадським видавництвом "Пролеткульт" було видано Божкову "Козаччину".

 Повернувшись до Харкова, Сава Божко друкує історичну повість "Над колискою Запоріжжя" (1925). Та, мабуть, цей твір можна точніше назвати нарисом історико-соціологічного змісту, оскільки письменник приділив значну увагу економічним викладкам з історії запорізьких земель, заселенню їх німецькими колоністами та наймитсько-заробітчанським людом.

 Наступний твір письменника — "Українська Шампань" (1930) — розкриває історію виноградарства на Півдні України від початку XIX століття до кінця 20-х років XX століття.У передмові С. Божко зазначив: історія розвитку виноградарства, умови роботи та боротьби сільськогосподарського пролетаріату, колосальна політична школа, яку батраки пройшли під час страйку на виноградниках Української Шампанні, наскільки цікаві, що він вважає своїм обов’язком присвятити радянським читачам, зокрема наймитам, свій твір.

 Божко прагне освоїти жанр роману, який був характерним для прози 20-х років. В 1930 році з'являється історичний твір С. Божка "В степах". Він свого часу був високо оцінений критикою "як найвизначніший твір у цілій українській літературі". Письменник створив яскраве епічне полотно подій, що відбувалися наприкінці ХІХ – початку ХХ століть у степах Донецького краю.У романі "В степах" змальовано зародження крупних землевласницьких володінь, розвиток капіталістичних відносин і зародження вугільної промисловості. Багато сторінок твору відводиться показу перетворення невеликого степового містечка в значний торгівельний і промисловий центр, своєрідну столицю західного Донбасу. Дослідники творчості письменника наштовхують на думку, що автор описавмісто Гришине — теперішній Красноармійськ.

 Соціальний і психологічний аналіз  історії органічо поєднується в романі з описами степової природи, на тлі якої розкриваються людські характери. Ліризм є характерною ознакою стилю письменника. Уже з перших сторінок роману читач поринає у широкий степовий простір, який є часткою душі дійових осіб роману.

 У 1986 року відбулося повернення до читача  цього роману. Час виявився непідвладним,  щоб стерти свіжість творчих фарб: вони хвилюють, наснажують і донині.

 У 1932 році письменник переїздить до Херсона. Вірогідно, що рятувався від репресій, які вже починали розгортатись в Україні: смерть Хвильового та Скрипника, справа з Спілкою Визволення України, явно сфабрикованою спецорганами. Він працював викладачем політичної економії в сільськогосподарському інституті та Всеукраїнському заочному інституті масової партійної освіти. У цей час С. Божко продовжує плідну літературну діяльність: пише вірші, створює поему «Полтавки», наполегливо працює над завершенням епопеї «В степах». Згодом письменник виступив на сторінках місцевої газети "Наддніпрянська правда", надрукувавши зокрема в ній кілька розділів роману "До моря". Та творча праця продовжувалась недовго.

 14 листопада1935 року бюро Херсонського міськкому партії розглянуло персональну справу Божка та виявило, що, працюючи у вищому навчальному закладі, він «протягував націоналістичні ухили, боротьбу з Хвильовим розцінював як боротьбу за наркомівське місце». За прояв націоналістичного ухилу Божка виключили з партії. Та все ж він продовжував писати.У 1936 році він закінчив роботу і рукопис роману С. Божко представив у Київське видавництво "ЛІМ" ("Література і мистецтво").В обговоренні роману брав участь один з керівників Спілки письменників М. М. Попов, який схвально відгукнувся про твір і рекомендував його до друку.

 У цьому романі зображувалася історія заселення півдня України після грудневих подій 1825 року у Петербурзі. Сам автор на сторінках "Літературної газети" пояснював:"Свій новий роман "До моря" я писав протягом п'яти років. Доба, яку я в ньому змалював, одна з найчорніших в історії народів колишньої царської Росії, а саме реакція Миколи І. Хронологічно самі події охоплюють лише один рік. Але у розповідях-сповідях героїв роману автор відбиває колонізаторсько-кріпацьку політику російського, польського та українського панства кінця XVIII і початку ХІХ-го сторіччя". Крім того, відзначав письменник, в романі мова йшла про інші малодосліджені сторінки історії півдня України, змальовувались ліквідація бузького козацтва, заведення уланщини в колишній Херсонській губернії і життя військових поселень.

 Та цей твір так і не з'явився друком. Через кілька місяців після схвалення "До моря" було репресовано як ворога народу М. М. Попова. Через деякий час ця ж участь спіткала і Саву Божка: 27 червня 1938 року його арештували.Під час обшуку забрали архів і рукопис роману «До моря». Спеціальною постановою 16 грудня 1938 року рукопис вирішено передати дружині (подальша його доля невідома).

 У слідчих документах у справі С. Божка зазначалось, що він є одним із активних учасників антирадянського націоналістичного підпілля, за завданням якого веде підривну роботу.Особлива нарада засудила Божка на 5 років ув'язнення у виправно-трудовому таборі.

 Письменник опинився  в Ухті, працював на шахтах, рубав ліс і прокладав шляхи у вічній мерзлоті. У 1943 році, після закінчення терміну ув'язнення, його беруть на фронт спочатку кореспондентом дивізійної, а пізніше фронтової газети. Живим і неушкодженим повернувся в Україну після закінчення Другої світової війни, у званні капітана та з бойовими медалями.

 Та до столиці, куди він відразу поїхав шукати рукопис роману "До моря", його не пустили. Як пояснили йому "компетентні органи", колишнім ворогам народу (а саме таким був вирок суду) заборонено проживати в столицях республік та в обласних центрах...

 Трагічними були останні роки життя С. З. Божка. Він не зміг зайнятись професійною роботою. Тому був безробітнім, голодував, підробляв у «Наддніпрянській правді» (Херсон) та важо працював на шахті.

 Помер 27 квітня 1947 в селі Слов'янка Межівського району Дніпропетровської області.Похований був письменник на краю села. Сьогодні на його могилі стоїть скромний пам'ятник із викарбуваними словами: "Український письменник Сава Божко. 1901—1947".

 Президія Херсонського обласного суду 24 серпня 1960 року скасувала вирок особливої наради при НКВС СРСР і справу припинила за відсутністю складу злочину.

 Тривалий час творча діяльність С. Божка була майже невідомою широкому читачеві, хоча критики 1920-30 рр. вважали автора роману «В степах» першим творцем історичного роману у новій українській літературі. Свого часу Павло Загребельний назвав Саву  Божка письменником забутим і мовби заново народжуваним.

 Як і багатьом своїм побратимам по духовному відродженню, Саві Захаровичу Божку довелося сповна випити гірку чашу випробувань, страждань, несправедливості. Потужний творчий потенціал міг би дати багато щедрих плодів, та не судилося… Але і те, що встиг зробити цей талановитий письменник, назавжди вкарбовує його ім’я в історію України.

Вшанування:

 У СШ №12 м. Красноармійська створено музей письменника.

 Стенд присвячений життю і діяльності письменника у Херсонському обласному музеї.

Sava Bozhko

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top