• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Міжнародний день танцю

Земля  кружляє  у  космічнім  вальсі.
Вітри  галактик  -  вічні  скрипалі.
Гармонія  крізь  тугу  дисонансів
проносить  ритми  танцю  по  землі.

Ліна Костенко

 Міжнародний день танцю відзначається з 1982 року за рішенням ЮНЕСКО в день народження французького балетмейстера Жана Жоржа Новера, реформатора та теоретика хореографічного мистецтва, який увійшов в історію як «батько сучасного балету». Його вклад у розвиток танцю неоціненний. Завдяки цьому майстру танець став самодостатнім видом мистецтва, справжнім дійством, мистецьким шедевром.

 Жан Жорж Новер(29.4.1727-19.10.1810) - французький балетмейстер, учень балетмейстера Л. Дюпре. Виступав як танцівник і очолював балетну трупу в театрі «Друрі-Лейн» у Лондоні. Новер розробив принципи героїчного балету та балету-трагедії. У 1759 вийшла його знаменита праця «Листи про танець і балети», де Новер обгрунтував принципи балету-п’єси, який втілюється засобами дієвої  пантоміми і танцю в співдружності композитора, хореографа і художника.

 Танець - це не тільки видовище, а й спосіб вираження своїх думок і почуттів. Згадати хоча б індійські танці, які передають всю гаму почуттів танцюриста і «розповідають» все, що хоче він висловити. А балет? Без єдиного слова ми розуміємо весь сенс що відбувається на сцені театру. Саме за допомогою танцю стираються всі межі між людьми, і не залишається вже ніяких політичних, мовних та культурних рамок. Танець здатний об'єднувати людей.

 У цей день весь танцюючий світ відзначатиме своє професійне свято - театри опери та балету, сучасні танцювальні трупи, ансамблі сучасного бального та народного танцю і інші, як професійні, так і самодіяльні артисти.

 Сам танець виник ще в глибоку давнину.Його історія досить давня. Люди танцювали завжди: в часи Античності, Середньовіччя, Відродження,.. сьогодні... Танцювальний дух настільки сильний, що він здатний об'єднувати представників танців різних стилів, напрямків, епох.

 Наші предки придумували невигадливі руху, що б розважитися. Вони придумували якісь пісні і під звуки бубнів виконували звичайні або ж обрядові танці. Перші танці виникли як прояв емоційних вражень від навколишнього світу. Танцювальні рухи розвивалися також і внаслідок імітації рухів тварин, птахів, а пізніше— жестів, що відображали певні трудові процеси. Первісний танець, як і пісня, виконував магічну роль, тому серед календарно-обрядових танців збереглося чи не найбільше архаїчних рис.

 На думку мистецтвознавців і археологів, людина стала танцювати ще в VIII тисячолітті до нашої ери, коли почав розвиватися і інший вид мистецтва - живопис, що існував  в той час у вигляді наскельних малюнків.  Танці стали невід'ємною частиною багатьох ритуалів: наприклад, перед полюванням наші предки відточували мисливську майстерність і вселяли в себе впевненість в успіху, танцюючи.

 Різні цивілізації сформували власні танцювальні традиції, в яких розрізнялися ритміка, структура, типологія, зміст. Наприклад, індонезійський танець відрізняється чіткими па, африканські племена роблять упор на еротичні рухи, японські та китайські танцюристи рухаються плавно і м'яко. На становлення цих особливостей впливала культура народу, характер розвитку держави, історичні події та безліч інших чинників.

 Навіть сам Гомер описав у своїй Іліаді танець. Аристотель говорив, що танець – це поезія тіла. Танцюючи, можна висловити свій настрій у почуття, показати яку-небудь дію. Греки також зводили танець на вищий щабель, у той час він показував різні емоції і пристрасті. В Стародавній Греції танець виступав частиною культу. За давньогрецькою міфологією музою танцю була Терпсихора, на зображеннях - молода дівчина з лірою в руках.

 У 1661 р. у Франції створена Королівська академія танцю.

 Найдавнішими слідами танцювального мистецтва в Україні можна вважати малюнки трипільської доби, де фігури людей зображенні в певних рухах, ці рухи зустрічаються і в сучасних танцях. Також зображення танцюристів і музикантів є на фресках Софіївського собору в Києві. Зображення танців знаходять і в багатьох мініатюрах із стародавніх літописів. Розвиток самобутнього, оригінального танцювального мистецтва природне і водночас надзвичайно цінне й цікаве явище в культурному житті України. Перші докладні описи танців подали переважно літератори в художніх творах: Григорій Квітка-Основ'яненко, Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Іван Франко, Іван Нечуй-Левицький, Микола Гоголь, Марко Кропивницький та ін. І хоча письменники не ставили собі за мету наукове дослідження танцю, проте описи танцювального мистецтва українців, зроблені досить ретельно і з художньою майстерністю, можуть служити водночас і цінним етнографічним матеріалом.

 В Україні й за кордоном українське танцювальне мистецтво репрезентує переважно «Гопак», культ якого склався на початку XX століття. Такій популярності сприяло, насамперед, використання народних танців у спектаклях корифеїв українського театру, підхоплене шоу-групами і навіть окремими виконавцями.

 За  тривалу історію танцю було придумало велика кількість видів, стилів і форм його. Сьогодні існують такі напрямки, як балет, вальс, танго, самба, тектонік, брейкінг та багато інших. Не зникають і народні традиції, продовжують існувати полька, джига, аркан, краков'як, танець живота. Постійно з'являються і нові стилі, завойовуючи шанувальників по всьому світу: стрип-данс, шаффл, Поппінг, хакка, джампстайл та інші.

 Сучасний танець модерн зародився наприкінці XIX століття і став універсальним засобом для імпровізацій та пошуку нових рухів. Рухи виконуються у різних позах, навіть лежачи або рухаючись у горизонтальному положенні. Завданням артистів є передача почуттів та настрою. Танець пост- модерн, який виник у Нью-Йорку, набув своєї популярності у 60-х  роках XX ст. Його відрізняє широке використання імпровізації у незвичних місцях, наприклад, у художніх галереях.

 Танець - джаз – синтезувався з африканської та американської культури. Утворилися три ранні стадії джазу: традиційний, соул та афрокарибський. Джазова музика й танець стали дуже популярними як серед чорношкірого, так і серед білого населення.

 Історія розвитку різновиду сучасного танцю чечітка (степ) походить від ірландської джиги та сільської англійської чечітки – танців перших поселенців в Америці. Цим танцям притаманні складні рухи ступні, яка вибиває  ритм.

 У 50-х роках XX ст. роках став популярним рок-н-рол. Він шокував і приваблював людей своїм неприборканим, бунтарським темпераментом. У ці часи з’являються інші подібні новинки: стейл, стролл, акробатичний рок-н-рол. У 70-х роках популярним став брейк-данс. Його різновиди: боди-попінг, брейкін, апрок.

 Ці танці складаються з акробатичних рухів, стрімких обертань, які виконуються на голові, на спині в різних позах. Вони потребують спеціальної атлетичної підготовки, одягу та аксесуарів. Апрок – танець –змагання декількох команд у стилі брейк, де використовуються також елементи різних спортивних єдиноборств. Хоча цей танець виглядає агресивним, однак партнери не наносять шкоди один одному, вони навіть не торкаються один одного. Кожний новий учасник змагання починає свій рух з тієї пози, якою закінчив свій танець попередній виконавець. Переможця визначають глядачі. З танців рок-н-рол, диско, брейк організовуються змагання, де беруть участь професійно підготовлені виконавці різних вікових груп. На сучасній сцені все частіше виконуються спортивні танці.

 Кожен рік сучасні танці поповнюються новими популярними зразками, які створюються на основі уже існуючих або це зовсім нові композиції, стилі. Деякі з них швидко забуваються, а інші залишаються у скарбниці хореографічного мистецтва. Нині популярними є хіп-хоп, R&B… Процес розвитку хореографічного мистецтва не припиняється тому, що широко використовується вільна імпровізація.

 З моменту виникнення танцю пройшло багато століть, світ і людство змінилися, але цей вид мистецтва існує і процвітає, хоча віра в те, що він може викликати дощ, дати сил для полювання або умовити божество простити гріхи, зникла. Людині необхідно танцювати: це прекрасний спосіб підтримки гарного емоційного стану, це засіб для позбавлення від м'язової напруги, для тренування дихання і рівноваги, для поліпшення постави. За допомогою танцю можна навчитися володіти своїм тілом.

 Танець – хвилюючий і найпрекрасніший вид мистецтва, бо не тільки відображає життя, а й сам є життям. А ще він виховує, вчить культури поведінки. Танці – це емоційна насолода. Вони розвивають почуття ритму, виробляють правильну поставу, піднімають настрій.

Танцюйте, насолоджуйтесь, відпочивайте,

адже  рух – це життя й енергія!

Мій танець – він не просто так,
вiн вчить лiтати
Мій танець – він не просто так,
це мова мого тiла
Мій танець – він не просто так,
– ковток цілющого повiтря.
Цей танець, певно, не для вас,
душi ж ви в ньому не вiдчули.
Мій танець – як життя краплина,
в якому воля нам з тобою
То часом летимо додолу
То можемо здійнятись ввись
Нам іноді ламають крила.
Одначе танець – він не просто так,
це як любов що в снах прилине,
Яка то плаче, то жартує.
я соло можу зтанцювати – ти повір!
Мій танець – вічності хвилина.

Сергій Мартьянов

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top