• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Міжнародний день джазу

Волелюбна музика – це джаз,
щира й креативна водночас,
тиха і розхристана,
п’янка і промениста…
легко долає музичні канони, –
у природи натхнення – власні закони.

Тетяни Добко

 Наприкінці осені 2011-го року, на 36-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, рішенням міжнародного співтовариства 30-е квітня було оголошено «Міжнародним днем джазу» (InternationalJazzDay). Враховуючи високий ступінь культури і динамічного різноманіття музичного мистецтва, спільну спадщину і унікальний колорит, метою відзначення Дня джазу стало бажання розширення рівня інформованості всієї міжнародної спільноти про виражену педагогічну роль джазу як однієї з сил, що сприяє зміцненню миру і взаєморозумінню, єдності і культурного діалогу між людьми, суспільними групами і соціальними об’єднаннями.

 Генеральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова з нагоди проведення першого Дня джазу зазначила: «Джаз на протязі всієї своєї історії завжди був чинником позитивних перетворень, він залишається ним і сьогодні . Ось чому ЮНЕСКО проголосила Міжнародний день джазу. Ця музика, у витоках якої лежить рабство, завжди пристрасно виступала проти всіх форм гноблення. Вона говорить на мові свободи, який має суттєве значення для всіх культур. ЮНЕСКО керується тими ж цілями в своїх зусиллях з наведення мостів діалогу і взаєморозуміння між всіма культурами і суспільствами».

 Джаз (англ. Jazz) — форма музичного мистецтва, один з легендарних музичних напрямів, витоки якого йдуть глибоко в афроамериканську народну музику і блюз, що з’явилося десь в 1910-і роки, імовірно в Новому Орлеані (штат Луїзіана, США), досягло свого феєричного розквіту вже через пару десятиліть. Це був не просто синтез європейської та африканської культури, що отримав згодом повсюдне поширення, джаз з’явився як новітній фундамент для розвитку різних музичних напрямків на його базі, так і був цілком очікуваний, абсолютно самостійний і самодостатній стиль музичного мистецтва. Характериними рисами музичної мови джазу стали імпровізація, поліритмія, яка заснована на синкопірованих ритмах  та унікальний комплекс прийомів виконання ритмічної фактури – свінг. Подальший розвиток джазу проходив за рахунок оволодіння джазовими музикантами і композиторами нових ритмічних і гармонійнх моделей.

 Потенційні можливості подальшого розвитку джазу в даний час досить великі, оскільки шляхи розвитку таланту і засобу його вираження непередбачувані,  примножуючись заохочуваним сьогодні об'єднанням зусиль різних джазових жанрів. В даний час існує безліч різних стилів джазу: постбоп, ейсід-джа, смузі-джаз, сфайдо, Канзас-Сіті, кул, хард-боп, соул-джаз, фрі-джаз, ф'южн, кріейтів, джаз-мануш і ладовий джаз.

 Термін «джаз» давно припинив бути таким, яким його сприймали 50 років тому. Хіба Елла могла уявити, що джазову мелодію коли-небудь поєднають із хіп-хопом (A Tribe Called Quest, Jungle Brothers), панком (Acoustic Ladyland) або драм’н’бейсом (Calibre, Netsky, High Contrast, Logistics)?!

 Успіхів у подібних музичних експериментах досягли й українські виконавці. Молоде покоління музикантів, яке виросло на хорошій музиці, не припиняє створювати все нові колаборації. І знаєте що? Їм це вдається!

 Трубача  Денниса Адувважають джазовим вундеркіндом. У свій час він отримав премію Do#Dж Junior’09 і став бажаним гостем на різноманітних фестивалях, зокрема Джаз Коктебель та Alfa Jazz Fest.

 DogmaTriо − дітище талановитого бас-гітариста Єгора Гавриленка, відомого за проектами GavrMAHAJAZZQuartet, trioSOMA та Shantipeople. Ці хлопці ламають усі стереотипи про музику. Вони працюють у сфері джазу, груву й експериментують з електронними стилями з домішками меланхолії. Про них не треба багато говорити − достатньо послухати.

 Acoustic Quartet - четвірка з Харкова, музика якої не може залишити осторонь навіть тих, хто раніше ніколи не слухав джаз. Лауреати гран-прі різноманітних конкурсів та улюбленці джазових фестивалів. «Група навіжених креативщиків на ниві сучасного джазу», − так говорять про свій гурт самі музиканти. Влучніше і не придумаєш, адже Єфім Чупахін (піаніст та автор більшості композицій), Діма Бондарьов (трубач), Денис Мороз (гітара, бас, котрабас, губна гармошка) та Сергій Балалаєв (ударні) справді перетворюють звуки в потоки легких і оптимістичних мелодій.

Про джаз

«Джазовая музыка - это освобождение» -Франсуаза Саган.

«Когда будет написана исчерпывающая история западной музыки ХХ века, триумфаторами окажутся джаз, блюз, рок и постоянно обновляющаяся традиция народной музыки. Эти формы убедительно доказали, что мелодия, гармония и ритм не противопоказаны новациям»  - Іен Макьюен.

«Любимая музыка, ну... та, которую любишь!.. Понимаете о чём я говорю? Любимая музыка без надрыва не бывает. Так что у меня тут джаз. То есть музыка для тех, кто отлюбил!» - Евгений Гришковец.

«На свете есть только две вещи, ради которых стоит жить: любовь к красивым девушкам, какова бы она ни была, да новоорлеанский джаз или Дюк Эллингтон. Всему остальному лучше было бы просто исчезнуть с лица земли, потому что все остальное — одно уродство»- Борис Віан.

 «Когда очень утомлена, то переставай быть непреклонной и засыпай. Попробуй понять, как черные делают джаз. Открытость. Щедрость. Благодарность» - Тарас Прохасько.

«Я не уважал идеи, за которые требовалось класть жизнь, но из двух или трех не уважаемых мной идей можно было образовать чудесную мелодию. Или чудесный ритм, лучше всего джазовый» - Умберто Эко.

«Джаз — це не стиль, а настрій.   Хочеш, давай слухати джаз — Він знає більше від нас, Все знає ліпше від нас» - Святослав Вакарчук.

«Подлинный джаз - искусство самовыражения. Самовыражения одновременно личности и нации» - Сергей Довлатов.

Д ж а з – к о л о

Музика сповнена гравітації –
Джазу магічні імпровізації.
Контрабас, барабани, гітари, –
Фортепіано на них має чари.
Саксофон першу скрипку грає,
Потопає любов й воскресає…
Спалахи, імпульси, зміна координат,
Мелодія тане.., феєричний зліта зорепад…
Динамічна палітра фарб
Неповторну складає гаму,
Відчуттів дивовижних я раб, –
Йду на прощу чи на забаву?
Під цю музику все забуваю,
Мов космічних висот сягаю,
І не знаю – це казка чи сон, –
Емоційний звучить камертон.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top