• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Світле Христове Воскресіння - Паска – Великдень

Ще ніч, ще сум, ще холод йде до мене,

Душа ж чека на вранішню красу.

Христос воскрес у зоряному небі,

І ангели цю вісточку несуть.

Ще сіє тиша радістю своєю,

Ще світ дріма під поглядом небес,

А вже летить могучий клич землею

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Олеся Федунь

 Великдень – Великий день – це тисячолітня назва свята, яка тепер означає велике християнське свято Воскресіння Ісуса Христа. Вважається найважливішим християнським святом, що символізує радість з приводу перемоги Ісуса Христа над смертю та вічним забуттям.У Католицькій церкві Великдень має найвищий статус торжества.

 У цей день ми йдемо до церкви і повертаємось додому з великою радістю, несучи кошик «свяченого». Усі вітають одне одного словами: «Христос Воскрес!», «Воїстину Воскрес!». Родина урочисто сідає за стіл, починаються розговіни, а з ними незмінні Великодні обряди.

 Великдень – це давнє свято весни, весняного сонця та природи, що відроджувалась після довгого сну. Свято цілковитої перемоги весни над зимою. Перемоги життя над смертю, свято подружньої любові та злагоди в родині.

 Можливо це стане відкриттям, але задовго до християнізації Русі волхви на Великдень ходили від хати до хати і сповіщали всіх: «Радуйтесь, син Божий воскрес!».

 Великдень вважається найбільшим днем у році, бо тоді, за віруваннями слов`ян, воскресає Бог життя – Сонце, а весь світ возносить хвалу воскресінню, народженню любові, доброти, надії та радості. Наші предки вважали, що у цей день Господь відчиняє небо і через небесні ворота приносить у людські душі очисний вогонь.

 Великдень наші пращури визначали за днем весняного рівнодення. За православним церковним календарем рівнодення завжди припадає на 21 березня, хоча справжнє астрономічне рівнодення відбувається у період між 17-19 березня. До цього дня випікали коровай (сучасна паска) та посипали пшоном, що символізує народження і повноту життя. Обов`язковим атрибутом свята, що розповсюдилося по всьому світу, є писанка.  А символіка писанки з її «кривульками», «безконечниками», «деревами життя», «пташками» та ін. відображує багатство світосприйняття наших предків.

 Великодні свята тривають упродовж двох тижнів. Починаються вони ще в період посту Вербної неділі, наступне свято -  Великдень, і завершуються  проводами покійних – Радовницею. У язичницьку пору Великдень був одночасно й святом Нового року.

 Наші пращури вірили, що у Великодньому світлі їхні душі стають безсмертними, а всілякі дідьки  в цей день втрачають свою силу. 

 Християнський Великдень багатий на звичаї, що походять ще з дохристиянських часів, коли народ відзначав свято привітання весни і весняного сонця. Християнська релігія багато з тих прадавніх народних звичаїв освятила, надала їм християнського значення і символіки та прийняла за свої.

Чому Великдень так зветься?

 Старші люди кажуть, що того дня, як воскрес Христос, сонце з радості не заходило і день був великим-превеликим, тому й назвали його Великдень.
Інші люди кажуть, що в той час, коли Христос родився, дуже світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім скласти докупи, щоб був один тодішній. Тоді, було, як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу увечері. А як розіп'яли Христа, - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота у церкві розчинені навстіж сім днів, на згадку про ті довгі дні. Ось чому день Воскресіння і називається великим.

 У великодніх звичаях, відомих, головним чином, із записів очевидців XIX-XX ст., знаходяться сліди трьох різних, нашарованих один на одному, культів — культу роду, культу весняного сонця і культу Христа, що приніс людству ідею Воскресіння — ідею духовного й фізичного відродження.

 Великдень багатий різноманітними народними звичаями. На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це — "Великий День".

 Великодня служба божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священник сповіщав, що «Христос воскрес!», а всі присутні з трепетом відповідають: «Воістину воскрес!».  Пiсля служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починали  освячення обрядових пасхальних страв: пасок крашанок, ковбас, хріну, сала, тощо. Господині збирають їх в кошики, прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках i починають розговлятися.

 Розговляються насамперед свяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед свяченого має бути смаженина, часник, полин, хрін і сіль.

 Великодній сніданок розпочинається молитвою. Після молитви батько родини бере свячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці і для померлих з родини), зі словами благословення роздає яєчкоЗвичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце символізувало зародок нового життя. У християнстві яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято. Дiвчата вмивалися водою, в яку занурювали крашанки, щоб бути завжди рум'яними. За повір'ям, хто скуштує по шматку від дев'яти різних пасок - цілий рік буде щасливим. Існувало повiр'я, що Великодньої ночi не можна вкриватись ковдрою, бо нечиста сила присниться.

 Після розговін молодь ішла звичайно під церкву, де розпочиналися великодні забави — веснянки, також гагілки або гаївки у супроводі відповідних пісень.

 На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня «небо отворено». Після розговін починали дзвонити на дзвіниці, — а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще збіжжя. Дзвонили в дзвони ввесь день, а потім ще й другого та третього дня.

 Великодній понеділок зветься Обливаним. За традицією хлопці обливають дівчат водою. Ті ж можуть віддячити їм тим самим у вівторок.

 Великдень — це також час поминання покійних. Великодні свята закінчуються поминанням мертвих. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення. Часто залишають на могилках трохи свяченого.

 Що не край - то звичай

 У Франції улюблені великодні солодощі - це вироби із шоколаду: яйця, білі й темні зайчики, курчата, рибки - символ Христа, і дзвони? Є така легенда, що у Велику п'ятницю дзвони з усієї Франції летять до Ватикану, щоб принести туди всю скорботу, яку християни відчувають у день хресної смерті Ісуса. Повертаються дзвони у Великодню неділю, тому від п'ятниці до неділі всі дзвони Франції мовчать. У Франції, коли на Великдень знову дзвонять у дзвони, прийнято обніматись та цілуватися на знак радості.

 У Європі діти дуже люблять на Великдень їсти: зайців! Шоколадних, правда. Батьки купують таких великодніх зайчиків і шоколадні яйця та ховають їх у садочку біля хати. Великоднього ранку діти біжать шукати солодощі.

 До речі, найбільша писанка - пам'ятник - знаходиться в Канаді. Її виготовили на згадку про тих українців, що першими приїхали до Канади, і встановили на площі у містечку Вегревілль. Її висота - аж десять метрів!

 У Данії на Великдень діти відсилають своїм друзям та родичам листівки зі смішними віршиками-дражнилками. Прикрашають листівку проліском - першою весняною квіткою. А замість підпису ставлять крапки - скільки букв в імені автора, стільки й крапок. Доводиться відгадувати! Уявіть, як усі сидять за великим столом, прибраним у жовте та зелене - це традиційні великодні кольори датчан, - і намагаються здогадатися, хто ж це написав. Бо якщо здогадаються, то автор має подарувати крашанку тому, хто отримав листівку-дражнилку.

 Італія – Рим. У свято Пасхи католики світу свій погляд звертають на Рим. За старими традиціями у Великий Четвер Папа Римський омиває ноги 12-и священикам, так як це робив Ісус своїм учням. На Велику П’ятницю у Колізеї дуже людно: віруючі приходять з усього світу, адже у хрестовому поході сам Папа несе хрест. А у День Воскресіння на площі св. Петра голова католиків благословляє усіх і вітає народи світу на 59 мовах. У понеділок римляни вирушають на пікніки на природу, адже весна вже безповоротно ввійшла у свої права.

 Румунія. У наших сусідів на свято Пасхи – похід до кладовищ. У маленькому селі – Путні – у ніч Пасхи вулиці не освічуються світлом. Зате горять тисячі свічок, квітами та свічками прикрашені могили. Діти у святковому вбранні несуть у маленьких кошиках червоні писанки, які кладуть на могили, всі моляться за своїх померлих, писанки роздають також бідним, аби вони теж молилися за упокій померлих, а затим починається пасхальний похід.

 Пасху у Чехії святкують так, як і ми. У Празі також на столі традиційні пасхальні страви – шовдарь, пасха, варені яйця, але випікають і калачі у формі ягня та калачі із медом. Дівчата старанно малюють писанки, а хлопці в понеділок поспішають до них, але не поливати, а лускати дівчат вербовими прутиками, аби вони залишилися здоровими та вродливими на цілий рік.

 Подібно до нас у сербів – вони православної віри – дуже строгий піст. На вербну неділю біля церкви із прутиками лускають дітей та говорять: «Рости великим, як верба». У Великдень служба вночі: єпископ роздає писанки. Віруючих вітає: «Христос Воскрес!», вони відповідають: «Воістину Воскрес!». У понеділок поливають дівчат, а на другу неділю во ім’я воскресіння вирушають на кладовища, куди виносять їсти-пити, священики моляться навколо могил.

 Пасхальні традиції до Америки привезли переселенці із Європи, особливо із Англії. Там звичка у цей день із схилів, невеличких гірок “скочувати яйця”, що нагадує те, як із могили Ісуса скочували скелі. Від 1880 р. біля Білого Дому традиційно проходять змагання для дітей по “скочуванню яєць”, так що у цей день резиденції президента США спокійно бешкетують її маленькі   громадяни,  але до 12 років тільки у супроводі батьків.

 Є звичка у цей день у Штатах прогулюватися у новому вбранні по магістралях і вулицях, так що у Нью-Йорку на П’ятій авеню у цей день “голці ніде впасти”.

 У Швеції на Великдень дівчата, щоб вийти заміж, повинні принести на Великдень в роті води і полити нею сплячого нареченого. Подібний звичай існує також в інших країнах та місцевостях, де дівчата повинні принести воду в роті додому щоб бути красивими, а хлопці намагаються змусити їх заговорити або засміятись.

Прикмети на Великдень

Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.

Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.

Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон. 

Світлі і радісні дні Христового Воскресіння знову прийшли на землю України.

Ми щиро вітаємо всіх з Великодніми святами. Нехай вони принесуть в кожну оселю добро та щастя, а господня ласка Вас зігріває і навчає щастя. Христос Воскрес!

Великодні дзвони

Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце, полотно небес,

І крашанку як усмішку підносить,

«Христос Воскрес!»

«Воістину Воскрес!»

Христос Воскрес! Співає вся природа,

Величний гімн полинув до небес.

Хоч він помер з любов`ю до народу,

Із гробу встав, у величі воскрес.

Христос Воскрес! Яка велична днина!

Яка любов, і ласка, і краса!

Віддав Господь улюбленого Сина,

Щоб людям всім відкрити небеса.

Христо Воскрес! Радійте нині, люди!

Сповнилося найбільше із чудес,

Пропала тьма, і сонце правди світить.

«Христос Воскрес!»

«Воістину Воскрес!».

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top