• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

70 років від дня народження Катерини Миколаївни Вільмонт (1946), сучасної російської письменниці

«Просто пишу. А вже читач нехай сам

вирішує, розважаю я його чи повчаю...»

Катерина Вільмонт

 Письменниця Катерина Вільмонт прийшла в літературу після багатьох років перекладацької діяльності. Улюблениця мільйонів читачів пише в стилі жіночої  іронічної прози  і дитячих детективів. Життєрадісні й дотепні романи письменниці для дорослої аудиторії знайшли широку популярність, що заслужено ставить ім'я письменниці в першу п'ятірку російських авторів, які пишуть про взаємини чоловіка і жінки. Катерина Вільмонт пише настільки талановито, що шанувальники придумали навіть спеціальний термін «вільмонтотерапія» - настільки сильно її книги заряджають позитивними емоціями.

 Катерина Миколаївна Вільмонт  народилася в Москві 11 травня  1946 року. Їй пощастило з’явитися на світ в інтелігентній родині. Батько Микола Миколайович Вільмонт був затребуваним перекладачем, літературознавцем  з німецької культури. Мати, Наталія Семенівна Ман, працювала за схожою спеціалізації (серед її робіт – переклади Т. Манна, Ф. Шіллера, Мольєра,      С. Моема,  Джека Лондона).

 Природно, із-за специфіки професій батьків Катерина жила у творчій обстановці, в домі часто бували гості, в тому числі Борис Пастернак, з яким товаришував Микола Миколайович, Фаїна Раневська, а Олександр Солженіцин писав свою нобелівську промову на дачі у Вільмонтів.

 По закінченню школи Катерина добре володіла мовами, завдячуючи батькам. Спочатку вона працювала літературним секретарем письменника, друга сім`ї Геннадія Фіша. А як тільки почала займатись перекладами, її прийняли у видавництво «Художня література». Вона працювала у видавництві, до того часу поки не була прийнята в Союз письменників.

 Але в 90-ті роки професія перестала приносити прибуток, замовлення на переклад художньої літератури звелось до нуля.  Її один раз запитали, чому ж вона не пробує написати що-небудь своє. І Катерина зважилася. Її першою книгою став роман  «Подорож оптимістки, або Всі баби дури», який вийшов в 1995 році. Ця книга розійшлася мільйонним тиражем. Відразу стало зрозуміло, що героїня Вільмонт - сильна жінка, не втрачає віру в себе навіть у найскладніших ситуаціях, - приверне чимало читачів. Всі героїні книг Катерини Вільмонт є вигаданими, але тільки  першій, за визнанням самого автора, притаманні автобіографічні риси. Навіть ім’я коханої людини там не змінено – його звуть Марат.

 Після публікації роману Катерині запропонували писати дитячі детективи,  але потрібно було випускати нову книгу кожний місяць. В такому темпі письменниця написала близько 40 книг, які і зробили її відомою. В подальшому їй вдалось надрукувати і свої «дорослі» речі, які стали популярними, це дозволило їй відмовитись від «детективної халтури».

 Самій Катерині Миколаївні на своєму життєвому шляху довелося зіткнутися з численними труднощами, проблемами зі здоров'ям, смертю батьків. Особисте життя Катерини Вільмонт не склалася. У неї немає ні чоловіка, ні дітей. Але це нітрохи не вплинуло на оптимістичний характер письменниці, вона приймає своє життя таким, як є. Власне, і радить своїм читачам. Тільки сильна особистість здатна після всіх випробувань почати все заново і дарувати оточуючим людям щастя і віру у власні сили. Цим неймовірним оптимізмом пройняті всі її твори. Не дарма її книги називають кращим ліками від нудьги і депресії.

 Книги Вільмонт можна з легкістю впізнавати за їх хльостким назвами. Наприклад, другий роман носить ім’я «Смуга везіння, або Всі мужики козли». Друга частина назви дуже актуальна для самого автора, оскільки в її житті зустрічалися тільки такі чоловіки, як сказала в одному інтерв`ю  письменниця. Всі любовні відносини Катерини були пов’язані з одруженими чоловіками. Цей факт вона не приховувала і не раз згадувала в інтерв’ю, що не хотіла забирати нікого з родини.

 На сьогодні Катерина Вільмонт живе переважно в Москві. Любить подорожувати, говорити по телефону, дивитись телевізор, грати в нарди, з дитинства дуже любить котів.

 Шанувальники творчості автора завжди закривають прочитану книгу з жалем, оскільки стиль Вільмонт настільки легкий і приємний, що її твори хочеться читати і перечитувати.

 Зовсім нещодавно письменниця випустила в світ такі романи, як «Фіг нам, красивим жінкам», «З усієї дурі!». Навіть із назв видно, наскільки позитивний творчий світ Вільмонт. І зміст її книг це, безумовно, підтверджує.

 Героїня першого Аріадна роману розумна, приваблива і успішна у всьому, що цінується в нашому сучасному світі. І вона начебто не сумнівається, що її життя – повна чаша, тим більше, що кожен з її оточення вважає своїм обов’язком розповісти їй про це. Але все різко міняється, коли дівчина зустрічає свою справжню любов.

 У героїні другого твору не все так райдужно. Лада зовсім недавно пережила велику трагедію і гірке розчарування. Але незважаючи на життєві перипетії, вона, як і всі жінки, мріє про кохання і просте щастя.

 Серед кращих творів письменниці можна виділити її перший роман, оскільки він відкрив літературному світу «бешкетливу», але в той же час ліричну особистість.

 Найбільший інтерес у публіки викликає книга «Курка в польоті» про героїню в житті, якої були чоловіки, але того самого, якого хотілося б пестити і леліяти, вона так і не зустріла. Все її життя – це пошук свого щастя.

 У героїні книги «Гормон щастя і інші дурниці», навпаки, є все: улюблена робота, краса і навіть наречений. Але вона не може почуватися щасливою в повній мірі. Це викликає у читача подив, але в ході описаних подій роману, все стає на свої місця. Кинувшись у вир з головою, кардинально змінивши своє життя, героїня нарешті знаходить щастя.

 Багато любителів творчості  Вільмонт обожнюють її книги, де головним героєм виступає чоловік. Наприклад, у романі «Інтелігент і дві Рити» мова йде про професора, який заплутався в тенетах свого життя і намагається знайти вхід.

 Третя книга Вільмонт «Три полуграції» була екранізована. Одні з головних ролей виконали Олена Хмельницька і Богдан Ступка.

 До речі кажучи, Катерина Вільмонт  часто буває незадоволена роботами режисерів. По-скільки вони вносять дуже багато правок у початкову ідею, і в результаті  у них виходить занадто багато нісенітниць і не відповідностей із задуманим автором. Її десята книга, «Курка в польоті», на думку автора, була перенесена на екран просто потворно. Режисер навіть змінив кінцівку, що зруйнувало весь ідейний ряд твору. Фільм вийшов під назвою “Щастя за рецептом”, що теж було не по душі письменниці.

 За мотивами книг Вільмонт були зняті серіали: «Любов сліпа» з Катериною Семенової у головній ролі, і  «Я тебе люблю», в якому зіграли відомі актори -Марія Шукшина, Ярослав Бойко та Олександр Абдулов.

 Катерина Вільмонт дуже трепетно ставиться до своєї творчості. Часто критики ставлять її книги в один ряд з «низькосортною» літературою, навіть не читаючи. Але, незважаючи на це, письменниця не здається і продовжує радувати шанувальників захоплюючими сюжетами і яскравими образами, а головне - добрими фіналами, що стало прикметою її фірмового стилю.

 Психологи вважають, що романи Вільмонт - це, справді, якась «вільмонтотерапія», адже вони в буквальному сенсі лікують людей від депресій. Сама письменниця переконана, що навіть у безвихідній та безнадійної ситуації можна знайти правильне рішення, треба лише цього дуже сильно захотіти. Напевно, саме ця сила і віра в життя передається читачам її книг. Але, звичайно ж, найголовніше в житті - це любов. Всі героїні Катерини Миколаївни, незалежно від віку, зустрічають того самого горезвісного принца на білому коні, люблячого і вірного. Сама письменниця вважає, що доля підносить нам чимало сюрпризів. Головне - «подивитися один одному в очі - і відразу все стане зрозуміло».

 Судячи з відгуків читачів, книги Катерини Вільмонт знаходять відгук у їхніх душах. Тому не дарма, більше двадцяти років тому, обрала для себе письменницькі терени Катерина Миколаївна Вільмонт. Список опублікованих книг це доводить, адже він величезний.

Katerina Vilmont (1)
Katerina Vilmont (2)
Katerina Vilmont (3)
Katerina Vilmont (4)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top