• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Всесвітній день медичних сестер

"догляд за хворими — це та­ке ж мистецтво, як живопис та скульптура. Це найвище з мистецтв, але що означає працювати над каменем чи по­лотном порівняно з працею над живим людським ор­ганізмом! Мистецтво догляду — це найвище з мистецтв. Тому найстрашніша небезпека, яка йому загрожує, — це небезпека перетворитись у звичайне ремесло..."

Ф. Найтінгейл

 12 травня відзначається Всесвітній день медичної сестри. Хоча фактично святу вже більше ста років, офіційно воно було засновано тільки в 1971 році.

 День медичної сестри відзначається з моменту об’єднання сестер милосердя з 141 країни світу в професійну громадську організацію - Міжнародну раду медичних сестер (ICN). Міжнародна рада медсестер стала першою у світі професійною організацією жінок.  Вона почала функціонувати з 1899 року. Дана організація активно співпрацює з національними організаціями. Її робота спрямована на забезпечення якісного догляду для всіх і ведення глобальної політики здоров'я. Вона також займається просуванням знань про діяльність медичних сестер на міжнародному та національному рівнях. Забезпечує постійне підвищення компетентності представників даної сфери.

 Вперше служба сестер милосердя була організована під час Кримської війни англійкою Флоренс Найтінгейл (12.05.1820 - 13.08.1910).

 За рішенням Міжнародної організації Червоного Хреста -Всесвітній день медичних сестер є саме в її честь, в день її народження - 12 травня. Тоді й сформувався стійкий стереотип: медсестра - це санітарка, яка виносить з поля бою поранених або стоїть біля операційного столу.

 Флоренс Найтінгейл було 34 роки, коли, за пропозицією англійського військового міністерства, разом з 38 сестрами милосердя вона відправилася до Туреччини, де знаходилися госпіталі. У Кримську війну вона організувала догляд за пораненими солдатами союзників (Франції, Османської імперії, Великобританії та Сардинії) в Туреччині. Ф. Найтінгейл послідовно впроваджувала принципи санітарії, що призвело до значного зниження смертності. Тоді смертність серед поранених англійців досягала 44%. Міс Найтінгейл зуміла знизити цей показник до 2,2%. Вона почала сортувати поранених по палатам у залежності від ран. Під час війни вона також займалася влаштуванням лазень, пралень і лікарняних кухонь. У червні і жовтні 1855-го і в березні 1856 року в Балаклаві Ф. Найтінгейл інспектувала англійські госпіталі.

 У 1856 році Флоренс Найтінгейл на власні кошти встановила на високій горі в Kриму над Балаклавою великий хрест із білого мармуру. Він стоїть там на згадку про солдатів, лікарів і медсестер, які загинули в Kримську війну.

 Наприкінці 1855 за  її ініціативою було організовано збір пожертв на створення школи з підготовки сестер милосердя. Ця школа у 1860 році була відкрита в госпіталі Сент-Томас, розташованому в Лондоні. Можна сказати, що вона стала родоначальницею системи з підготовки кадрів середнього і молодшого медичного персоналу.

 У 1899 році на конференції в Лондоні була висловлена ідея створення системи навчання та контролю за професійною діяльністю медсестер на міжнародному рівні.

 Флоренс Найтінгейл стала авторомбільше 150 наукових праць з надання допомоги пацієнту і відома в усьому світі, як засновник професії медичних сестер та ініціатор реформи шпиталів.

 У 1859 році в своїх «Нотатках про до­гляд» Ф. Найтінгейл визначила сестринську справу, як «дію з викорис­тання навколишнього середовища з метою більш швидко­го видужання пацієнта». При цьому мета сестринського до­гляду була визначена так: «створити для пацієнта сприят­ливі умови для активізації його особистих сил». Під цими умовами Ф. Найтінгейл мала на увазі чистоту, свіже повітря, правильне харчування. Вона вважала, що догляд за хворими та догляд за здоровими — це дві важливі, але різні сфери медсестринської діяльності:

  • догляд за здоровими — це "підтримка у людини такого стану, при якому хвороба не розвивається";
  • догляд за хворими — це "допомога людині, яка страждає від хвороби, жити найбільш повноцінним життям, приноси­ ти задоволення".

 Закони сестринської діяльності такі ж, як і закони здоров'я.

 Ще Ф. Найтінгейл у своїх наукових працях стверджувала, що «за своєю суттю сестринська справа як професія відрізняється від лікарської діяльності і потребує спеціальних, відмінних від лікарських знань».

 І в мирний, і у воєнний час пані Найтінгейл продемонструвала високі зразки милосердя, співчуття, доброти. Її самовідданість у порятунку поранених співвітчизників під час Кримської війни викликала захоплення і була гідно оцінена королевою Великобританії Вікторією, котра подарувала їй діамантову брошку з написом «Блажен хто милостивий». До речі, у Лондоні милосердній Флоренс було споруджено пам’ятник, а її зображення зі світильником у руках (як це було у військовому лазареті) можна побачити на зворотному боці 10-фунтової англійської банкноти. На честь Ф.Найтінгейл випущено також пам’ятну медаль, якою нагороджують найкращих медичних сестер в Англії і США.

 У 1934 році був заснований Міжнародний фонд ім. Ф. Найтінгейл, створений з метою сприяння справі підготовки і розвитку руху медсестер. Він дав можливість вдосконалювати свою фахову майстерність медсестрам з різних країн.

 Міжнародний Червоний Хрест кожні два роки в день 12 травня вручає 50 медалей імені Флоренс Найтінгейл. Ця медаль є вищою нагородою для медичних сестер. Дана нагорода була заснована Лігою Міжнародного Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в 1912 році. Вона призначена для медсестер і волонтерів медичної служби, які особливо відзначилися у воєнний або мирний час. Нагорода вручається за виявлену хоробрість або виняткову відданість хворим і пораненим.

 Лауреатами можуть стати лише дипломовані медичні сестри і добровільні санітарки, які є членами національних товариств Червоного Хреста, а також люди, які активно співпрацюють з національними товариствами або організаціями, що надають медичну допомогу.

 За особливі заслуги такою медаллю нагороджені й 17 українських патронажних сестер Червоного Хреста.

 За ініціативи Міністерства охорони здоров’я України та Асоціації медичних сестер, починаючи з 1997 року, в Україні 12 травня теж відзначається Всесвітній день медичної сестри.

 Медичні сестри завжди були і залишаються основною ланкою в системі охорони здоров’я.На думку лікарів, до 80% всієї турботи про хворих припадає саме на медсестер. Ця нелегка робота вимагає великої душевної теплоти і терпіння. Згідно з даними статистики, на Заході на 1 медсестру припадає 5 хворих, а в нашій країні ця цифра становить до 20 хворих. Від медичних сестер часом залежить дуже багато в боротьбі з хворобою. Вони на своїй посаді і в будні, і в свята. Вони самовіддано трудяться, незважаючи на низьку зарплату і малу престижність професії.

 У всі часи медичні сестри є зосередженням милосердя, їх так і називають – сестри милосердя. І, мабуть, не випадково, що важка місія медичної сестри здебільшого лягає на тендітні жіночі плечі. Бо саме жіноче чутливе серце, добрі руки та велике терпіння так необхідні у цій професії.

Шановні медичні сестри!
Прийміть найщиріші слова вдячності за вашу нелегку працю та поздоровлення з професійним святом!
В цей день бажаємо  людської вдячності, достатку, любові та сімейного благополуччя!

Наталя Зубицька

Віра і вірність

Маю віру і вірність єдину,

В них злилися думки і чуття:

Прагну виходити людину,

Повернути її у життя.

Відновити наснагу і сили,

Наче взяти в глибинах землі,

Що людьми нас відроду зростили,

Мов плекали в цілющім теплі.

Нас так предки навчали жити,

Щоб душа – як з води і з роси,

А думки полум’яні та житні

Нас вели до життя, до краси.

1 (1)
1 (2)
1 (3)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top