• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

День біографів

 16 травня відзначається міжнародний професійне свято — День біографів (BiographersDay). Сьогодні знаючі і допитливі люди відзначають річницю першої зустрічі Семюела Джонсона (SamuelJohnson, 1709-1784) зі своїм біографом Джеймс Босуелл (JamesBoswell, 1740-1795). Чоловіки зустрілися в одному з книжкових магазинів Лондона в 1763 році.  Це була випадкова зустріч двох талановитих людей,  а результатом зустрічі і встановленими  між ними відносинами стала опублікована в 1791 році двотомна «Життя Семюела Джонсона».

 Семюел Джонсон або Доктор Джонсон, як його частіше називали,був англійським літературним критиком, лексикографом і поетом епохи Просвітництва (лруг половин XVIIIст.) Його бібліографія досить обширна, але найвідомішою працею Джонсона є, «Тлумачний словник англійської мови» (Dictionary of the English Language), над яким він працював протягом дев’яти років. Словник Джонсона був першим в англійській літературі.

 Шотландкць Джеймс Босуелл, письменник і мемуарист, після зустрічі з Джонсоном протягом багатьох років записував бесіди Джонсона, його неймовірно дотепні висловлювання та критичні зауваження. Книга «Життя Семюела Джонсона», на думку багатьох літературних критиків, стала найбільшою біографією англійською мовою, популярною та читаною і по сьогоднішній  день.

 І справді ні в кого більше не вийшло сплести словесну павутину в жанрі життєпису так майстерно, так захоплююче. «Життя Самюела Джонсона» служить певним зразком, на який слід рівнятися іншим біографам незалежно від епохи. Цікаво, що час створення біографії ніяк не відбилося на його популярності в наші дні - твір, як і раніше, викликає щире захоплення у читачів.

 Одним з перших біографів можна назвати давньогрецького філософа Плутарха. Добре відомо ім'я першого видавця і біографа О. С. Пушкіна — П. В. Аннєнкова, ім'я біографа Л. М. Толстого — П. І. Бірюкова, І.С. Аксакова, який  не обійшов своєю увагою творчість і життя Ф.І. Тютчева.

 Серед першовідкривачів, які взяли на себе сміливість описати в деталях життя третьої особи, історія називає античних мислителів: Плутарха, Светония. Серед російських фахівців можна особливо виділити П.В. Анненкова, упорядника біографії великого поета Росії О.С Пушкіна, П. Бірюкова, закарбував на папері основні віхи земного існування письменника Л.М. Толстого, Зарубіжні публіцисти також успішно працювали в даному напрямку, серед яких знаменитий Вольтер і Ромен Роллан. Біографії чудово вдавалися письменнику Стефану Цвейгу - одна його «Марія Стюарт» чого варта. Гортаючи сторінку за сторінкою королівського «житія», ніби самостійно переживаєш чужу історію - так майстерно написаний твір творцем новел.

 Бiографiчний роман  продуктивний жанр XIX - XX ст. Прикладами таких романів є: «Величне та земне» Дж. Вейса, «Молодiсть короля Генрiха IV» Г. Манна, «Тарасовi шляхи» О. Iваненко, «Дочка Прометея» М. Олiйника, «Сторонець» Р. Андрiяшика, «Марiя Башкирцева» та «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)»М. Слабошпицького та iн. Остання книга М. Слабошпицького «Що записано в книгу життя. Михайло Коцюбинський та інші» презентована у 2012 році в київській «Книгарні Є». У романі автор розповідає про події початку XX століття від імені Михайла Коцюбинського, Володимира Винниченка, Володимира Самійленка та інших постатей.

 Активно в жанрі біографічного роману багато працювала Оксана Іваненко.В особі Оксани Іваненко поєднались письменник, педагог, історик, літературознавець. Її романи про Т. Шевченка та Марка Вовчка, опові­дання про Андерсена, повість про першодрукаря Івана Федорова — це не лише наукові біографії, а й чудові художні твори.

 Сьогодніви виповнюється 95 років від дня народження українського письменника Миколи Олександровича Дашкієва (1921—1976).Ним було написано роман «Страчена пісня». Вважається, що це — біографічний твір про композитора та класика  європейської музики Максима Березовського (1745–1777). Ні, все не так! Микола Дашкієв скористався тим, що всі відомості про життя українського композитора, диригент, співака Максима Березовського вкладаються на одній-двох сторінках, і написав роман про творчість і творця в задушливій атмосфері тваринної за своєю суттю влади. «Страчена пісня», значно пошарпана цензурою, була надрукована через 9 років після смерті автора.

 Наші знання про багатьох видатних людей були б куди більш мізерними, якби не їх біографи. Тому День біографів — це чудовий привід відзначити заслуги тих, хто найчастіше залишається в тіні.Читайте біографії відомих особистостей - доставте собі задоволення, ви відкриєте для себе багато цікавого і захоплюючого.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top