• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

105 років від дня народження Анні Шмідт (1911—1995), голландської дитячої письменниці

 Анна Марія Гертруда Шмідт (в іншій транскрипції Смідт; AnnaMariaGeertruidaSchmidt, звичайно звана AnnieMGSchmidt, МФА:) - нідерландська письменниця, перший лауреат Державної премії Нідерландів за кращу книгу для дітей та юнацтва (1964), лауреат Золотої медалі імені Х. К. Андерсена (1988). ЇЇ творчість  - це переворот в дитячій літературі Нідерландів. До Анни Шмідт дитяча література була нестерпно повчальною і нудною.

 Анні Шмідт народилася  20 травня 1911 року в сім'ї пастора реформатської церкви. Але батько не нав'язував дітям релігійних переконань, був людиною освіченою, любителем поезії Гете і прози Конан Дойла. Анні вже в 6 років відвернулася від церкви, виросла переконаною атеїсткою, але ніколи не викривала релігію. Дівчинка виросла на казках Андерсена, вони-то назавжди і залишилися для неї мірилом всіх людських цінностей. Анни Шмідт бачила в них незмірну глибину і значимість. Свої перші вірші, казки і оповідання вона почала писати іще в дитинстві. А коли їй виповнилося 14 років, мама відіслала її вірші відомому нідерландському поету і критику Віллєму Клоосу, який відмітив незаперечний літературний поетичний талант дівчинки.

 Коли Анні скінчила школу, батьки послали її в Німеччину до тітки, щоб вона там навчилася домоводству. Звідти додому вона писала такі цікаві листи, що вже тоді можна було вгадати в ній майбутню письменницю. У цей час у Німеччині прийшли до влади нацисти. Батьки терміново забрали Анні додому. Послали її вчитися на бібліотечні курси. Спочатку їй здалося, що це дуже нудно. Але потім вона зрозуміла, яка це цікава професія і згодом  стала директором дуже великої бібліотеки.

 Але її тягнуло писати. І під час нацистської окупації Нідерландів вірші Анни Шмідт з'являються в дитячому розділі нідерландської підпільної газети.  Після Другої світової війни Анни Шмідт почала писати книги для дітей. У 1950 році вийшла перша книги віршів «Чайник зі свистком», яка викликала захоплені відгуки,  як серед широкої читацької аудиторії, так і у літературних критиків.

 Незабаром Шмідт почала писати серію оповідань для маленьких «Їп і Яннекен» (1953-1960, в російській перекладі відомі як «Саша і Маша»). Ці розповіді увійшли в Золотий фонд нідерландської дитячої літератури.

 Через кілька років з'явилася збірка казок про маленького чарівника  «Віплала», визнана на батьківщині Анни Шмідт кращою дитячою книгою 1957 року.

 Вірші Анни Шмідт стали поворотним моментом в історії нідерландської  поезії для дітей. За стилем вони схожі на вірші , які складають самі діти , а тематично в них переважає анти авторитарний елемент : бунт проти правил і порядків , встановлених дорослими. Її вірші сповнені фантазії , гумору і руху; в них є інтрига і зазвичай - щасливий кінець. це створює безпечний світ для дітей, вселяє в них надію.

 Письменниця внесла в літературу стільки нового як у змісті, так і у формах творів для дітей, що її книги порівнювали з бунтом проти усталеного. Пізніше, на врученні їй державної премії Нідерландів Анна Шмідт скаже: «Тільки правда і ні слова брехні». І дійсно, все, що нею написано - правда, не дивлячись на найфантастичніші ситуації в її творах. По тому, як вона вміє поєднувати у своїх віршах і казках фольклорні мотиви, реалізм, фантастику, гумор, творчість Анни Шмідт можна порівнювати з творами Андерсена, Ліндгрен, Туве, Янссон. Всі її твори оптимістичні, яскраві. Вона стала відомою письменницею. І все, що вона писала, зовсім було іншим, ніж писалося до неї. До неї дітям писали нудно, нецікаво. Вона увірвалася в літературу розумними, пустотливими книгами з неймовірними пригодами та перетвореннями. У її казках ставок може наповняться газованою водою, курка нести різнокольорові яйця, кінь грати на скрипці і т.п.

 Одного разу їй довелося відмовитися від дуже вигідного замовлення. Письменницю попросили написати серію дитячих книг для читання в молодших класах, але з умовою, щоб у них не було ніякої вигадки, ніяких казок, тільки «чистий реалізм». У Анни Шмідт нічого не вийшло. Вона ніяк не могла зрозуміти, чому треба так нудно вчити дітей у школі. Анна Шмідт вірила в дітей, добре їх знала, завжди була на їхньому боці, сама була в душі дитиною. Вона прославила свою батьківщину. У Нідерландах її називають «Королевою вітчизняної дитячої літератури». І у всіх її творах багато гумору. Не випадково її називають самої дотепною бабусею в світі.

 Коли її запросили на вручення Золотої медалі премії імені Г. К. Андерсена в Осло (столицю Норвегії) в 1988 році, вона приготувала промову (такий порядок у цій церемонії). Так от її промова називалася «Звернення на той світ». Такого ще не було! Анна  Шмідт говорила з самим Гансом Андерсеном (а його вже більше 100 років як немає на світі!). Ось тільки декілька фраз з цієї промови: «Дорогий Ганс Християн, я отримала твою премію! Чи треба говорити, як я щаслива, я була гидким каченям дуже-дуже довго, а тепер я старий бридкий лебідь. Але все-таки лебідь! Завжди твоя, з повагою, Анні ». А далі Анна Шмідт прочитала відповідь Андерсена: «Дорога Анна, вітаю тебе з отриманням моєї премії! .. Тільки не пиши п'єс. Я пробував, і в мене нічого не вийшло. Так що тримайся за свої безглузді казочки, як я ... Побачимося, твій друг Г.К Андерсен».

 На протязі письменницької кар’єри Анну Шмідт супроводжував успіх, популярність, а головне – щира любов мільйонів поціновувачів її таланту. Вона писала дитячі книги, пісні і вірші для кабаре, сценарії для радіо та  телевізійних серіалів, п’єси і мюзикли, вела рубрики в різних друкованих виданнях.

 21 травня 1995, на наступний день після свого 84-річчя, Анні Марія Гертруда Шмідт покінчила життя самогубством (евтаназія). Похована в Амстердамі.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top