• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

55 років тому (1961) встановлено Республіканську премію ім. Т. Г. Шевченка, нині – Національну премію України імені Тараса Шевченка

«Шевченківська премія – це знаменна і поважна іпостась
невсипущого кожноденного діяння у сфері високої духовності,
утривалення неперебутних цінностей української нації»

Роман Лубківський

 Національна премія України імені Тараса Шевченка— державна нагорода України, найпрестижніша в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури. Національна премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням Українського народу.Відзначені нагородою твори утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

З історії Національної премії України імені Тараса Шевченка

 1961 рік був роком безпрецедентного за масштабами вшанування пам’яті Тараса Шевченка. Століття від дня його смерті стало приводом для проведення шанобливих урочистих заходів не лише в Україні, а й у всьому СРСР. І хоч КПРС використовувала народну любов до великого поета з метою пропаганди «успіхів ленінської національної політики», але вона була змушена рахуватися з національними почуттями українців. У цій атмосфері помітного патріотичного піднесення 20 травня 1961 року вийшла постанова Ради Міністрів УРСР «Про встановлення щорічних Республіканських премій імені Т.Т.Шевченка». Тоді ж були затверджено Положення про премії та зразки почесних знаків і дипломи лауреатів, створено Урядовий комітет на чолі з O.Корнійчуком, до якого ввійшли поряд з партійно-державними керівниками й визначні діячі української культури.

 Присуджуватися премії мали за високохудожні твори літератури, журналістики, образотворчого мистецтва, музики, театру, кіно, які визнані та високо оцінені громадськістю. Щоразу присудженню їх передувало широке обговорення і популяризація мистецьких творів у пресі, по радіо, телебаченню, на художніх виставках тощо. 9 березня 1962 року першими лауреатами Шевченківської премії стали Олесь Гончар, Павло Тичина і Платон Майборода.

 23 квітня 1969 року Республіканські премії імені Т.Т.Шевченка та Республіканські державні премії з архітектури перетворено на Державні премії УРСР імені Т.Т.Шевченка в галузі літератури, мистецтва і архітектури. З 1977 року додано ще три премії - в галузях журналістики і публіцистики, теорії та історії літератури, театрального мистецтва. Урядовий комітет став іменуватися Комітетом по Державних преміях УРСР імені Т.Г.Шевченка в галузях літератури, журналістики, мистецтва і архітектури при Раді Міністрів УРСР. У 1982 році встановлено додатково ще одну премію за кращий твір літератури і мистецтва для дітей та юнацтва. Відповідно до урядової постанови від 12 квітня 1988 року «Про заснування Державної премії УРСР по архітектурі», в Положення про Державні премії УРСР імені Т.Г.Шевченка було внесено зміни – вилучено премії в галузі архітектури.

 У 1997-1999 роках було запроваджено й Малу Державну премію України імені Тараса Шевченка, яку присуджували за кращий творчий дебют молодим митцям віком до 35 років.

 Сорокап’ятирічна історія Шевченківської премії є частиною історії української культури, тож у радянські часи вона зазнавала того свавілля і деформацій, що й вся культура. Хоч переважна більшість лауреатів премії - це ті, хто був і є окрасою нашої культури, однак траплялися і випадкові постаті або «проведені» з кон’юнктурних міркувань, під тиском офіційної думки. Не можна не відзначити і надмірної тенденції в минулому до «групових» нагороджень. Це загрожувало девальвацією премії. Проте Комітет, до складу якого в різні часи входили найавторитетніші представники літератури і мистецтва, зміг здебільше протистояти цьому процесові, підтвердити високу гідність премії.

 Новий етап в історії Шевченківської премії розпочався із здобуттям Україною державної незалежності. Процедура присудження премії постійно вдосконалювалася.

 З метою піднесення ролі й престижу Державної премії України імені Тараса Шевченка як найвищої в Україні премії в галузі культури, літератури і мистецтва 27 вересня 1999 року Указом Президента України № 1228/99 її перейменовано в Національну премію України імені Тараса Шевченка.

 Національна премія України імені Тараса Шевченка - найвища творча відзнака в незалежній Україні. Шевченківська премія увінчує найвидатніші твори літератури та мистецтва. Освячена іменем великого Кобзаря, ця творча нагорода має незаперечний авторитет в Україні і в усьому світі.

 Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка щороку, в результаті конкурсного відбору, всебічного обговорення і таємного голосування, визначає твори, гідні високої премії. Президент України своїм Указом присуджує Національні премії тим, хто здолав усі сходинки до творчої вершини.

 В день народження Тараса Шевченка, 9 березня, Україна узнає імена нових Шевченківських лауреатів (список публікується у пресі, про нього повідомляють інші засоби масової інформації). Цим не лише підсумовуються культурні здобутки року, а й віддають світлу данину пам’яті геніальному українському поетові й художникові.

Іван Дзюба

/Вступне слово до енциклопедичного довідника Шевченківські лауреати 1962-2007/

В 2016 році Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка назвав цьогорічних переможців. Ними стали :

Олег Сенцов – режисер, якого російський суд засудив до 20 років позбавлення волі, переміг у номінації  «Кінематографія»,за фільми  “Гамер” та “Носоріг”.

Левко Лук’яненко - дисидент, політик і публіцист,  переміг в номінації «Публіцистика і журналістика», за зібрання творів у 13 томах«Шлях до відродження».

Раду Поклітару– балетмейстер, переміг у  номінації «Театральна мистецтво»,  за балет-триптих «Перехрестя» (2012) і балети «Лебедине озеро» (2013), «Жінки в ре мінорі» (2014) та «Довгий різдвяний обід» (2014).

Анжеліна Швачка – співачка, перемогла в номінації «Музичне мистецтво», за «виконання провідних партій в оперних виставах та популяризацію української музичної спадщини».

Михайло Гуйда — художник , переміг у номінації «Образотворче мистецтво», за цикл живописних творів «В єдиному просторі».

 Найбільшою несподіванкою для тих, хто стежив за перипетіями довкола цьогорічного відбору кандидатів на здобуття Шевченківської премії, стало те, що серед лауреатів немає письменників і літературознавців.

 Нагороди лауреатам Національної премії вручив Президент України Петро Порошенко в день народження Тараса Шевченка — 9 березня 2016 року.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top