• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

День рівноапостольних Кирила і Мефодія

 Кирило (бл. 827 – 14 лютого 869) і Мефодій (бл. 820 – між 6 і 19 квітнем 885) — слов'янські просвітителі,проповідники християнства, творці слов’янської абетки, перші перекладачі грецьких духовних книг, виданих слов’янською мовою. Вони переклали вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання.

 Народилися брати у м. Солунь (тепер — Фессалоніки, Греція) у родині військового начальника. За тих часів населення цього міста складалося наполовину з греків, наполовину зі слов’ян. Їхня мати була грекинею, а батько — болгарином, тому брати з дитинства добре знали як грецьку, так і мову солунських слов’ян.

 Костянтин Філософ (Кирило) здобув освіту в Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла ІІІ. Кирило знав східні мови, латину, арабську й староєврейську. Був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій константинопольській школі. У 40–60-х роках IX століття брав участь у диспутах з іконоборцями та мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив із дипломатичною місією до хозарів. Ім’я Кирило Костянтин прийняв перед смертю, постригшись у ченці. За здібності, живий розум його згадували як Костянтина Філософа.

 Мефодій рано вступив на військову службу. Був викладачем у Константинопольській вищій школі. Протягом 10-ти років був управителем однієї слов’янської провінції у Візантії, але незабаром відцурався мирського життя й став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. У 863 році візантійський імператор Михайло направив Кирила та Мефодія в Моравію, де вони на прохання місцевого князя Ростислава повинні були вести церковну службу слов’янською мовою. Вона мала бути протиставлена латині німецьких місіонерів.

 Перед від’їздом до Моравії Костянтин розробив слов’янську абетку. А вже 863 року Кирило й Мефодій привезли до Велеграда слов’янську азбуку та три-чотири богослужебні книги, перекладені слов’янською мовою. У посланні Папи Іоанна VІІІ до моравського князя Святополка (880) Костянтина названо «творцем слов’янського письма».

 За запровадження слов’янської мови в богослужінні Кирило та Мефодій були звинувачені в єресі. У 866 році на виклик Папи Римського Адріана ІІ їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, яке дозволяло розповсюджувати слов’янські церковні книги та проводити богослужіння слов’янською мовою. Після приїзду до Риму Кирило помер. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії та Панонії і 870 року повернувся до Панонії. Унаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув’язненні. У 882–884 роках жив у Візантії. У середині 884 року повернувся до Моравії, де перекладав Біблію слов’янською мовою. Помер у квітні 885 року.

 Імена св. Мефодія та його учнів і брата — св. Костянтина (Кирила) були занесені до «Книги побратимів» (Поминальник) монастиря в Райхенау.

 Обидва брати були канонізовані Східною (православною) Церквою та названі «рівноапостольними», а також причислені до святих Західною (католицькою) Церквою.

 В 1980 році Папа Іван-Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи.

 День святих Кирила та Мефодія відзначається католиками 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня. У Чехії та Словаччині день Святих Кирила (Циріла) та Мефодія (Методеє), які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої чеської держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем.

 Переклади Кирила та Мефодія старослов’янською мовою:

  • вибрані місця з Євангелія;

  • Псалтир;

  • Апостольські послання.

 Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кири?ла учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.

Пам'ять

 Болгарська церква встановила день пам'яті Кирила і Мефодія, який згодом став святом національної освіти й культури. В Болгарії запроваджено орден «Кирило і Мефодій» та Міжнародну премію імені братів Кирила і Мефодія — за визначні праці зі староболгаристики і славістики.

 Ім'я Кирила і Мефодія носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство.

 Кирилу та Мефодію встановлений пам'ятник на головній площі у місті Мукачеве Закарпатської області.

 На честь братів названо астероїд 2609 Кирило-Мефодій.

 Дмитро Полонський

 Нащадків Кирила

Слов`янам на згоду

Піднесли на крилах

Кирило й Мефодій.

Во благо слов`янам

Відтоді не в’яне

Сповита в турботі

Кирилиці врода.

 

На крилах піднесли,

Понесли крізь весни

Блаженно відтоді

Кирило й Мефодій.

Кирилиці барви,

Писемності пісню

У далеч безхмарну –

Навіки і прісно.

Kyivo Pecherskiy Zapovidnyk (1)
Kyivo Pecherskiy Zapovidnyk (2)
Kyrylo I Mephodiy (1)
Kyrylo I Mephodiy (2)
Kyrylo I Mephodiy (3)
Kyrylo I Mephodiy (4)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top