• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Міжнародний день молока

 Можливо і ви будете здивовані, дізнавшись про існування такого свята, як Всесвітній день молока. Відзначення цього дня набирає обертів, і на сьогоднішній час жителі понад 40 країн вшановують даний вид продукту. Постанова про те, якого числа відзначати Всесвітній день молока, ООН прийняла ще в 2001 році. І ось тепер щороку, 1 червня, існує можливість зайвий раз згадати про користь молока і продуктів, що містять його.

 Більшість істориків вважають, що використання молока як напою почалося близько 10 000 років тому, коли тварини були уперше одомашнені

 Найактивніше Всесвітній день молока відзначається в Німеччині, яка по праву здобула статус «молочної країни». За статистичними даними більше 100000 фермерів, не покладаючи рук, працюють задля забезпечення внутрішнього споживання молока. І при цьому, досить багато уваги, зусиль і коштів приділяється на збереження чудових ландшафтів і пасовищ.

 Недарма це свято збігається із Всесвітнім Днем захисту дітей. Адже саме вони є головними споживачами молока, яка надає помітний вплив на фізичний і розумовий розвиток. Цей продукт настільки багатий різними мінералами і мікроелементами, що замінити його не зможуть навіть найсучасніші й дорогі вітамінні комплекси.
 У деяких культурах (наприклад у Китаї, Японії і на островах Полінезії) молоко не вживають через те, що організм більшості людей монголоїдної раси не здатний його засвоїти (генетична неможливість засвоєння однієї зі складових частин молока — лактози). Оцінено, що близько 75-80% європейців мають здатність перетравлення молока. Багато людей середньої та північної Європи і частково Африки споживають молоко також й у дорослому віці, після періоду годування груддю. Для порівняння, цей коефіцієнт для китайців становить біля 2% всього населення.
 Поряд з культурами народів, що переважно походять від пастухів та кочівників, та для яких молоко тварин та продукти з них стали найважливішими у харчуванні і цим самим відіграють важливу роль у житті (наприклад, в єврейсько-християнсько-ісламському світі), — існують також народи, які окрім материнського молока не вживають жодного іншого.
 У деяких народів молоко мало церемоніальне значення, і його часто віддавали у жертву богам і духам. Така традиція існувала і у давніх слов'ян.
Споживання молока у світі зростає швидше, аніж продуктів харчування загалом — це зумовлено ростом споживання молокопродуктів. Харчова промисловість переробляє молоко у різноманітних продукти харчування, починаючи від сирів, вершкового масла, перепічки, морозива, та закінчуючи використанням у м'ясних продуктах.
 У загальній структурі виробництва молока найбільшу питому вагу займає коров'яче молоко — 83,34%, буйволяче — 12,97%, козяче — 2,17%, овече — 1,29, верблюже — 0,23%.[8]
 Виробництво молока у світі становить близько 609 мільйонів тонн на рік, з яких біля 85 відсотків припадає на коров'яче молоко. Найбільші виробники молока — США, Індія та Росія. Найбільший ринок молочних продуктів — Європейський Союз.
 Україна має одні з найкращих умов у світі для виробництва молока та молочних продуктів, але проблему насиченості ними ринку не вдалося повною мірою вирішити навіть у найсприятливіші для розвитку молочного господарства роки. Так, у січні – серпні 2015 року порівняно з відповідним періодом минулого року виробництво молока зменшилося на 4,6% до 7402 тис. тонн. З початку року експорт молочної продукції скоротився на 36,6% (до 277 тис. тонн).


Цікаве про молоко
• Питне молоко — найпоширеніший молочний продукт, вироблений в світі.
• Людський організм перетравлює молоко завдяки особливому ферменту — лактази. Спочатку він вироблявся тільки в організмі грудних дітей. У деяких жителів Північної Європи в умовах нестачі кальцію і вітаміну D лактаза стала вироблятися протягом усього життя.
• Корова в середньому дає 90 склянок молока в день.
• Дослідники з університету Лестера в Великобританії провели експеримент і протестували під час доек цілу фонотеку: від року до класики. Найбільше молока корови давали під пісню Moon River з фільму «Сніданок у Тіффані».
• Молоко стає білим через білок казеїну, який в ньому міститься. Казеїн утворює частинки кулястої форми — міцели, які забарвлюють молоко в білий колір.
• Білки коров’ячого молока здатні зв’язувати токсини в організмі. Тому досі люди, що працюють на шкідливих виробництвах, отримують безкоштовне молоко.
• У коров’ячому вимені міститься від 11 до 23 літрів молока.
• До середини XIX століття молоко було частим джерелом інфекційних захворювань. Справитися з цією проблемою допомогла пастеризація — процедура знезараження, винайдена французьким мікробіологом Луї Пастером.
• Молоко в грозу кисне швидше. Біохіміки вважають, що виною тому електромагнітні імпульси, проте причини цього явища досі не вивчені.
• Всесвітня асоціація охорони здоров’я рекомендує вживати 330 кілограмів молочних продуктів (у перерахунку на молоко) на рік. Найвищий рівень споживання молочних продуктів на душу населення в минулому році показала Фінляндія (391 кілограм), а найнижчий — Китай (всього лише 30 кілограмів).
• Щоб залишатися здоровими, необхідно вживати три молочні продукту в день, адже саме в них міститься 80% від добової норми споживання кальцію для дорослої людини.
• Цікаво, що верблюже молоко довго не кисне. Воно містить шість типів жирних кислот, високий рівень інсуліну і антитіл, які хороші для регулювання діабету і інших захворювань. На відміну від коров'ячого молока, верблюже молоко легко засвоюється. Вона також містить більше вітаміну С, чим коров'яче молоко.

Використані матеріали із мережі Інтернет

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top