• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Всесвітній день донора крові

 Всесвітній день донора відзначається з 2004 року з ініціативи міжнародних організацій, що закликають до добровільної та безкоштовної здачі крові, - Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Міжнародної федерації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародної федерації організацій донорів крові та Міжнародного товариства по переливанню крові. Дата 14 червня приурочена до дня народження австрійського лікаря та імунолога Карла Ландштейнера (1868-1943), удостоєного у 1930 році Нобелівської премії з фізіології і медицини за відкриття груп крові у людини. А технологію надійного консервування крові розробив відомий український вчений, патофізіолог та організатор науки академік Олександр Олександрович Богомолець, за що був нагороджений Золотою Медаллю на виставці в Парижі. Завдяки його відкриттям збережені мільйони людських життів як у воєнні, так і у мирні часи.

 Міністри охорони здоров'я світу в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я, в травні 2005 р., одностайно прийняли заяву про прихильність і підтримку добровільного донорства крові та постановили щорічно 14 червня проводити Всесвітній день донора, у резолюції WHA58.13.

 Свято «Всесвітній день донора» є одним з наймолодших міжнародних свят.Воно відзначається в 192 країнах світу, 181 національним товариством Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, 50 добровільними донорськими організаціями та численними фахівцями з переливання крові з усіх країн світу.
Донор походить від латинського «donare» - «дарувати». Біблійне вираження: «не збідніє рука, що дає» і про донорів також.

 День донора започатковувався для того, аби ми не забували про величезну значущисть донорів крові. Це свято — ще один шанс міжнародної спільноти закликати людей до відповідальності одне перед одним і надання посильної допомоги тим, хто її потребує. Важливість цього свята перегукується з важливістю самого донорства. Як відомо, потреба в донорській крові виникає у людей будь-якого віку з різними серйозними захворюваннями. Тому кожен донор, який здає кров безоплатно, робить свій безцінний внесок у добру справу — порятунок людських життів.

 Забезпечити належний запас крові можливо тільки при умові регулярної здачі крові добровільними неоплачуваними донорами. Саме таку стратегію дій до 2020 року для всіх країн обрала ВООЗ разом з Міжнародною Федерацією товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. На сьогодні лише в 62 країнах національні запаси крові забезпечуються на базі цієї стратегії, 40 країн майже повністю залежать від сімейних та навіть платних донорів.В даний час в багатьох куточках нашої планети відчувається катастрофічна нестача донорської крові. Згідно з даними ВООЗ, зараз в світі налічується 80 країн, мають найнижчі показники наявності донорської крові. У них на тисячу осіб припадає менше 10 донорів. Майже всі ці країни є країнами, що розвиваються. Аби не виникало проблем в забезпеченні лікувальних установ кров'ю та її препаратами, необхідно щоб з кожної тисячі населення донорами були 40-60 осіб. Такий рівень досягнуто в усіх розвинених країнах. У країнах Європи на 1000 осіб припадає 40 донорів, а в США - навіть 60 донорів. У Даніївін у двічи вищий: там на кожну тисячу осіб - 100 донорів. У Японії на людину, яка, не взяла участі у Дні донора, можуть не тільки криво подивитися, але й почати її цуратися. В Україні здають свою кров сьогодні 15 з тисячі.

 Масове донорство в Україні було розпочате у 30-ті роки ХХ ст. Протягом 60–70 років ХХ ст. завдяки зусиллям працівників служби крові було досягнуто значних успіхів у гематології, онкології, трансплантології тощо.

 В Україні нараховується більше 99 тисяч осіб, що здобули звання «Почесний донор України», 60 мають почесне звання «Заслужений донор України». Це люди, які безплатно здали кров або її компоненти в кiлькостi 100 i більше разових максимально припустимих доз. Одному з донорів присвоєно високе звання «Герой України». Донорство крові в Україні з кожним роком набирає обертів. Особливо важливим воно стало зараз  в зв?язку з останніми  військовими подіями на Сході. В період війни, коли кожна крапля крові на вагу золота, дефіцит донорської крові може мати трагічні наслідки.  Кожний раз, коли ви здаєте кров ?ви рятуєте чиєсь життя.

 Одноразово донор може здати 470 мл крові. На перший погляд цифра велика, але якщо розібратися, то це лише 10-та частина від усієї крові людини. Здавати можна як цільну кров, так і її компоненти: плазму, еритроцити, тромбоцити. Зазвичай здають цільну кров, тому що це значно швидше і простіше.

 Взагалі регулярна здача крові навіть корисна. Вона допомагає покращити кровотворення, вивести з організму надлишок заліза, який може викликати онкологічні та серцеві патології. Також донорство стимулює загальну активацію та відновлення організму, сприяє нормалізації кровообігу, сприяє профілактиці серцево-судинних захворюваннь, стимулює імунну систему, зменшує навантаження на печінку та селезінку. Ще один великий плюс заключається в здатності організму протистояти надмірним кровотечам та значно швидше відновлюватися після них.

 Не дивлячись на численні плюси, лікарі не рекомендують донорам здавати кров частіше 4-5 разів на рік. Бажано за два дні до здачі не навантажувати себе фізичною працею, не їсти жирну та смажену їжу. Категорично забороняється вживати спиртні напої напередодні та в день здачі крові. Після здачі донор повинен декілька днів вести не активний спосіб життят та гарно відпочити.

 Донором може стати кожний громадянин України, якому виповнилося 18 років та який пройшов необхідне медичне обстеження, за умови відсутності протипоказань, визначених Міністерством охорони здоров’я України.

 Донорство – місія благородна і вкрай необхідна для суспільства. Тому потрібно пам’ятати, що Ваша допомога необхідна не тільки в день донора, а кожного дня, кожну хвилину, кожну мить.

Використані матеріали із мережі Інтернет

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top