• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

День Святої Трійці. П'ятидесятниця

 День Святої Трійці, також П'ятдесятниця, День Зіслання Святого Духа, Зелена неділя — одне з головних християнських свят, яке у православ'ї входить до числа дванадцяти свят, а в Католицькій церкві має найвищий статус торжества.

 Світлий празник Пасхи завершується не менше світлим і великим святом Святої  П’ятдесятниці. По Христовому Різдві і Воскресінні це святоналежить до найбільших свят нашого церковного року. Зіслання Святого Духа це - наче вінець і печать на ділі спасіння людського роду, що його доніс Божий Син. В дні святої П’ятдесятниці сам Святий Дух помазує апостолів на проповідників Христового Благовістя. В дні Зіслання святого Духа родиться і починає діяти Христова Церква. Святий Дух її провадить, просвічує, освячує і зберігає.

 Свою назву свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса. Таким чином це свято нагадує про святу Трійцю, три відомі прояви, лики (іпостасі) Всевишнього — у вигляді Бога-Отця, у вигляді Бога-Сина і у вигляді Бога-Святого Духа.

 Саме зі сходження Святого Духа на апостолів, починається історія створення святої вселенської  апостольської Церкви, від якої ведуть своє походження всі сучасні християнські громади на нашій планеті.

 Цього дня у православних храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб в році: підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками. Наступного дня, у понеділок, святкують День Святого Духа.

 У Католицькій Церкві свято Трійці відзначають наступної неділі після свята П'ятидесятниці, коли святкують сходження Святого Духа на апостолів.

 Свято П'ятидесятниці почали широко відзначати з IV століття, після прийняття церквою догмата про трійцю — визнання існування єдиного Бога з одночасним визнанням трьох його проявів (ликів, іпостасей).

Перший день П'ятдесятниці, тобто неділю, Церква присвячує переважно на славу Пресвятої Тройці; і цей день у народі називається Троїциним днем, а другий, тобто понеділок, – на славу Духа Святого, від чого називається Духовим днем.

 П’ятидесятниця — свято землеробських племен, які населяли територію Палестини.На Русі християнське свято п’ятидесятниця набуває суто слов’янського забарвлення. За часом воно збігається з давньослов’янським весняно-літнім зеленим святом, з завершенням весняних польових робіт і турботами про майбутній урожай. Зелене свято супроводжувалось обрядами на честь польових духів, які нібито впливають на родючість землі і збільшення приплоду худоби. Землероб намагався умилостивити цих духів, передати землі силу всеперемагаючої молодої зелені. Особливо життєдайною силою наділялася береза. Саме її гіллям ще й у наш час прикрашають житла, подвір’я.

 Обрядовість християнської трійці є, здебільшого, пережитком язичниських аграрних культів. Як не намагалася церква викоренити ці обряди з народного побуту, вони жили своїм життям. Зрештою церковники змушені були занести до православного церковного календаря свято під назвою троїцької поминальної суботи. В основу свята був покладений язичеський звичай поминання померлих. Обряд полягав у відповідних пожертвуваннях на могилах предків.

 Тиждень перед Трійцею називається "зеленим", або клечаним. Назва пішла від клечання - гілля, зрубаного в цей час для оздоблення оселі і двору.

 Напередодні свят, у п’ятницю, жінки йшли до лісу збирати лікарські трави, які згодовували худобі «щоб було багато молока», а також росу, якою лікували хворі очі.

 У суботу до схід сонця йшли до річки рвати аїр. Потім запашним зіллям - любистком, полином, чебрецем - прикрашали оселю, а ввечері зеленими гілками верби, липи, клену, ясеня, дуба, горіха - подвір’я та будівлі. Повсюди на Зелені свята поминали померлих родичів, могили яких посипали клечаним зіллям, на кладовищах влаштовували панахиди і поминальні трапези.

 У неділю зранку відбувалася святкова відправа, що закінчувалася освяченням зілля. Потім всі йшли до криниць і кропили їх свяченою водою. Після обідні розпочиналися молодіжні ігри, які проводили біля ігорного дуба - високої жердини, наверху якої прикріплювали прикрашене стрічками, квітами, гіллям колесо. Саме тут збиралися хлопці та дівчата, водили хороводи, співали, влаштовували змагання.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top