• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Всесвітній день біженців

 20 червня країни світу відзначають Всесвітній день біженців. У багатьох державах цей день асоціювався з пам'яттю про африканських біженців. Спеціальна резолюція Генеральної Асамблеї ООН, яка прийнята в 2001 році, стала свідченням солідарності з жителями Африки, серед яких була величезна кількість біженців.

 Ця Спеціальна резолюція була приурочена до 50-ої річниці Конвенції про статус біженців, яка була ратифікована міжнародним співтовариством в 1951 році. У той же час Організація африканської єдності погодилася на те, щоб це свято відзначалося разом з Днем африканських біженців, тобто 20 червня.

 На сьогодні  біженці - це одна з найбільш гострих проблем сучасного світу. Міжнародне співтовариство консолідує свої зусилля по полегшенню важкої долі  біженців та внутрішньо переміщених осіб. Створене в 1950 році Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) в наш часє центральним міжнародним агентством, з вирішення цих проблем.

 Кількість біженців станом на 2016-й рік є безпрецедентна. Наприклад, в 2013-му їх число становило понад 16 млн., а в 2016 вже близько 60-ти млн. осіб.

 Цей рекордний показник, за всю сучасну історію, сформувався після початку агресії Росії проти України: анексії Кримського півострова і розв’язання нелюдського кровопролиття на сході України, та ескалації конфліктів в азіатському регіоні.

 Через трагічні події 2014 року в Україні,  зумовлені військовою агресією Росії - нашу країну, на жаль, також не оминула проблема біженців («вимушених  переселенців»)  з районів бойових дій. У новітній історії України проблеми тих, хто вимушений залишити домівку і тікати до безпечніших місць, ніколи не були такими актуальними, як  з 2014 року. Проте, на жаль, слово «біженець» з’явилося зараз у нашому повсякденному обігу передовсім не через тих, кого законодавство визначає «біженцями», а через мешканців України, які змушені виїхати з окупованих чи небезпечних територій до спокійніших регіонів (і кого вірніше визначати як «вимушені переселенці» або ж «внутрішньо переміщені особи»).

 У Всесвітній день біженців,  правозахисники наголошують: здатність впоратися з новою, трагічною сторінкою новітньої української історії є не лише обов’язком громадян, а й тестом, чи може українське суспільство подбати про тих, хто потребує захисту і притулку, і дати їм змогу будувати далі своє життя у вільній країні, яка справді поважає права і свободи людини та здатна забезпечити притулок усім, хто його потребує.

 За підрахунками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, в Україні проживає 2500 осіб, які мають статус біженців. Ще близько 6-7 тисяч осіб шукають притулку.

 Бойові дії на сході країни і конфлікт у Криму змусили покинути свої будинки сотні тисяч жителів.За даними міністерства соціальної політики України, станом на 27 липня 2015 року було зареєстровано один мільйон 401 тисяча 113 таких осіб, а в 2016 році  1,7 млн. осіб вимушених переселенців з Криму та Донбасу. Серед них багато дітей, жінок, людей похилого віку, які потребують особливої уваги з боку державних органів та громадянського суспільства.

 Переважна більшість переселенців залишається в підконтрольних Україні районах Донецької та Луганської областей, в сусідніх з ними Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях, а також у Києві. Експерти зауважують, що реальні цифри можуть бути значно вищими.

 2015 рік — ще одна гуманітарна катастрофа, викликана масовим напливом мігрантів у Європу з охоплених війнами країн Африки і Близького Сходу. Найбільша міграційна криза в Європі з часів Другої світової війни. Єврокомісар з питань розширення та добросусідства Йоганнес Ган стверджує, що на середину вересня 2015 число мігрантів є найбільшим в історії людства.За 7 місяців 2015 року в Європу прибуло більше 300 тисяч мігрантів. Значний приток мігрантів створює серйозне фінансове навантаження на країни ЄС: в 2015 році на вирішення проблем міграції Єврокомісія виділила 2,4млрд євро. Для облаштування мігрантів також виділяються кошти урядами окремих країн.

 Частіше всього біженцям та вимушеним переселенцям  доводиться покладатись на власні сили  або допомогу  громадських організацій. В управлінні верховного комісара ООН у справах біженців неодноразово вказували на брак належної державної політики щодо цих людей у всіх європейських країнах.

 Всесвітній день біженців  покликаний звернути увагу людей на цей новий виклик XXI століття, одну з найважливіших глобальнихгуманітарних проблем всього світу.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top