• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї (День Хiросiми). Міжнародний день «Лікарі світу за мир»

«Сімдесят один рік тому сонячного безхмарного

ранку  смерть упала з неба і світ змінився.

Спалах світла й стіна вогню знищили місто

 і показали, що людство володіє засобами

 для знищення себе».

Президент США Б. Обама в Хіросімі

 6 серпняВсесвiтнй день боротьби за заборону ядерної зброї (День Хiросiми) та Міжнародний день «Лікарі світу за мир».

 У цей день в 1945 роцi сталася чи не найбільш жорстока трагедія в сучаснiй iсторiї людства, що показала – меж злу можей не iснувати.За всю iсторiю людства не було бомбардування більшого, нiж в Японiї. Уранова бомба позбавила життя понад 140 тис. людей. Усього ж від наслідків цього вибуху загинуло 237 тисяч японців.Cвiт та  перспективи його виживання змiнились назавжди.

 Хiросiма стала вiчним символом боротьби проти зброї масового знищення. День Хiросiми почав вiдзначатися міжнародною спільнотою як Всесвiтнiй день боротьби за заборону ядерної зброї. Міжнародний день «Лікарі світу за мир» вiдзначається за рiшенням Виконкому Мiжнародного руху «Лiкарi свiту за попередження ядерної вiйни»  в день бомбардування Хiросiми.

 У самому мiстi цього дня щорічно  проходить церемонія Пам`ятi. Як постiйне нагадування про страшну трагедію у центрi мiста залишений незайманим шматочок землi. Тут все так само, якiдесятки рокiв тому – руїни, тiнi на стiнах – примари атомної смертi. Тепер ці розвалини називають «Собором атомної бомби». Бiля входу в Меморiальний музей миру розбито парк, де горить вiчний вогонь, встановлений перед сферичним пам’ятником жертвам бомбардування з написом «Спiть спокійно – помилка не повториться».В 1964 роцi був урочисто запалений вогонь «Миру» в пам'ять про жертви, вогонь буде горiти до тих пip, поки не буде знищена вся ядерна зброя у свiтi.

 Парк Миру в колишньому центрі Хiросiми був створений під девізом «Другій Хіросімі – ні!». Музей Миру – одна з найпохмуріших та найбільш хвилюючих експозицій на земній кулі. Щорiчний ритуал церемонії включає хвилину мовчання, зграї голубів випущенi у небо, скорботнi удари поминального дзвону. Пiсля цього в меморiальний пам’ятник помiщаються списки людей, як померли вiд наслiдкiв ядерного вибуху.

 У Парку миру бiля Меморiального музею висить дзвін, напис на ньому свідчить: «Нехай кожен, хто проходить повз, ударить в дзвін, щоб той завжди нагадував нам про загрозу атомної вiйни».

 Символом жертв атомного бомбардування став паперовий журавлик-оригамі. Їх щороку приносять у Дні пам'яті в парки миру, створені в Хіросімі та Нагасакі. Початок цієї історії - трагічний. Традицію заклала 12-річна Садако Сасакі. 6 серпня 1945 року дівчинці було всього два роки. Її будинок був повністю зруйнований вибухом, але сама вона не отримала опіків або поранень. Проте її все ж таки не оминула доля рідної Хіросіми - разом із матір'ю вона потрапила під радіоактивний дощ. У 1954 році їй був оголошений вирок – «лейкемія», яку в Японії називали атомною хворобою. Лікарі сказали, що надії на одужання немає, але Садако Сасакі продовжувала сподіватися. І вирішила втілити в життя викладене в старовинній японській казці, де говорилось, що найзаповітніше бажання людини, яка складе тисячу журавликів-оригамі, буде виконане. За легендою, дівчинка зуміла скласти всього 644 журавлики. Її друзі закінчили за неї роботу, і вона була похована разом із паперовими фігурками. Перший пам'ятник Садако Сасакі з паперовими журавликами в руці був відкритий в Японії в 1959 році. Сьогодні пам'ятники дівчинці встановлені в багатьох містах світу. В тому числі, і в США.

Є обеліски, плити і колони.
І урочисті квіти роковин.
І хто ми є? Усім усі мільйони,
А хтось комусь однісінький один.

Тебе немає. Але є мій спомин.
І не згадаю, ні, я спом’яну.
І спом’яну, і пом’яну.
І ще раз війни прокляну.

                                                           Лiна Костенко

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top