• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Міжнародний день корінних народів світу

 У 1994 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила відзначати Міжнародний день корінних народів світу (англ. International Day of the World's Indigenous) 9 серпня  та  оголосила про проведення Десятиліття корінних народів світу. Саме в цей день у 1982 році вперше зібралася Робоча група з питань корінних народів.

 Це було зроблено для того, щоб світова громадськість пам’ятала про необхідність проявляти турботу і солідарність з представниками корінного населения.Перше Міжнародне десятиріччя корінних народів світу, розпочате в 1995 році, допомогло більш чітко почути голос корінних народів в усьому світі та підвищити увагу до проблем корінних народів.

 Корінні народи – народи, які проживають у багатоетнічних суспільствах незалежних країн і є нащадками тих, хто населяв країну або географічну область, частиною якої є дана країна, споконвіку, у період її завоювання або колонізації або в період встановлення наявних державних кордонів. Суттєвою характеристикою корінних народів є також і те, що вони, незалежно від правового стану, зберігають деякі або всі свої соціальні, економічні, культурні і політичні інститути. Обов’язковою ознакою приналежності до корінних народів є самоусвідомлення самих народів як корінних на цій території.

 За підрахунками ООН, сьогодні у 70 країнах світу проживає близько 370 мільйонів представників корінних народів, які спілкуються на понад 5 тисячах своїх етнічних мов і котрі дотримуються своїх культурних традицій.

 У квітні 2000 року Комісія з прав людини ухвалила резолюцію про заснування Постойного форуму ООН з питань корінних народів. Це рішення було затверджене Економічною і Соціальною Радою 28 липня 2000 року. Завданням Постійного форуму є обговорення питань соціально-економічного розвитку корінних народів світу. У 2004-му році Генеральна Асамблея ООН проголосила 2-ге Міжнародне десятиліття корінних народів світу. Його метою стало зміцнення міжнародної співпраці у вирішенні проблем в таких сферах, як культура, освіта, охорона здоров'я, права людини, навколишнє середовище, соціальнийі економічний розвиток.

 2007 року Генеральна асамблея ООН прийняла декларацію про права корінних народів. Декларацію, яку готували 22 роки, підтримали 143 держави з 192. США, Канада, Нова Зеландія й Австралія проголосували проти цього документа, Росія й ще десять країн утрималися. Декларація проголошує право корінних народів на самовизначення, землю й природні ресурси. «Корінні народи при здійсненні їхнього права на самовизначення мають право на автономію або самоврядування в питаннях, що належать до їхніх внутрішніх і місцевих справ, а також шляхів і засобів фінансування їхніх автономних функцій», - ідеться в Декларації.

 В Україні, корінними народами (що не мають власної держави), вважаються кримські татари, караїми, кримчаки, котрі походять з території Криму і такожгагаузиз Одеської області. Решта національних меншин України є діаспорою народів, котрі мають свої етнічні батьківщини чи національні утворення за межами України.

 Ухваленням 1990 року Декларації про державний суверенітет, Акту про незалежність (1991), Декларації прав національностей (1991), Закону про національні меншини (1992) Україна проголосила курс на розбудову такої держави, що забезпечує рівність і право на вільний розвиток усіх її громадян незалежно від їхнього етнічного походження, віросповідання, мовних та культурних традицій і особливостей. Прийняття Верховною Радою Основного Закону – Конституції України (1996) – стало новим важливиметапом у розбудові української державності.  Важливим є й те, що до тексту Основного Закону України вперше було введено термін «корінні народи».

 Тим самим держава і суспільство взяли на себе відповідальність не лише за відродження та вільний розвиток титульної нації, але й за збереження та створення належних умов для відновлення та розвитку національно-культурного життя інших етнічних, мовних, релігійних груп, які проживають в Україні. 

 При Міністерстві юстиції України восени 1996 року було створено робочу групу для опрацювання проектів законодавчих актів України щодо корінних народів. Один із розроблених цією робочою групою документів – проект Концепції державної політики України щодо корінних народів.На думку її розробників, ухвалення Концепції стимулюватиме дальшу законотворчу діяльність у галузі національного та міжнародного права.

                   Ісмаїл ГАСПРИНСЬКИЙ

КРИМ

«Зелений острів» — так зве його кожен.
Чудовий острів, чарівний Крим!
Крим наш на чайку крилату схожий,
Що понад морем летить голубим.
Тут все, як в легенді:
Печери, скелі,
Лоз виноградних зміїний згин,
Річки, озера, людські оселі,
Чорні папахи стрімких вершин.
Тут давню казку нашіптує море,
Тут — в танці й музиці пам’ять племен.
Тут щастя й радість, сльози і горе —
Розвіяних вітром забутих імен.
Тут гори й степи пам’ятають походи:
Брязкіт шабель, урагани атак…
Грудьми зустрічав тут не раз незгоди
Велетень сивий — старий Чатирдаг.
Крим для усіх нас — достатку чаша,
Наша одвіку Вітчизна тут є.
Хай над зеленим островом нашим
Мирне і добре сонце встає!

                                                                             Переклад з кримськотатарської
                                                              Данила КОНОНЕНКА

Використано матеріали з мережі інтернет

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top