• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього. Перший (Медовий) Спас (Маковій або Спас на Воді)

 Маковея (Перший Спас, Спас на воді, Медовий спас) — це народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, або Cвято Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці. Маковея відзначають у перший день Успінського посту 14 серпня.

 Це свято прийшло з Візантії, де було встановлене приблизно у ІХ столітті й полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього. За однією з легенд, під час моторошної спеки в місті Константинополі почалася епідемія. Щодня сотні жителів гинули від страшної напасті. Тоді священнослужителі та віруючі винесли святиню — частинку хреста. Саме на ньому був розіп'ятий Ісус Христос. Протягом двох тижнів цю святиню носили по місту з метою відвертання хвороб і очищення міста від злих духів, ажде, за давніми віруваннями, саме вони приносили епідемії страшних хвороб.За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку.Після чого відбулося чудо — Константинополь покинула хвороба, яка забрала багато життів.

 У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. За переказами, цього дня 988 р. хрестився князь Володимир.Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії – хресний хід до води. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла.

 Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників Маккавеїв: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, та їхньої матері Соломії, а також їхнього вчителя Єлеазара В 166 році до нашої ери саме ці святі очолили повстання за віру в єдиного Бога й були за це жорстоко покарані.

 Свято Маковея одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні. Швидше за все, дуже схожі за звучанням ім'я Маккавей і слово «мак» і породили ще одну назву Спаса — Маковей. До того ж саме в цей період часу і проходить збір маку.

 Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак.
 Поєднання стародавніх народних календарних і хліборобських звичаїв із церковними православними відбулося органічно і призвело до того, що у церкві стали святити зілля: васильки (базилік), м’яту, мелісу, руту, любисток, чебрець; квіти: чорнобривці, гвоздики, майори, флокси, айстри, волове око тощо і головне — мак у маківках.

 Свячені трави та квіти клали у купіль дитині, щоб росла здоровою, відваром мастили скроні, щоб не боліла голова. Із свячених васильків робили кропильце, коли кропили свяченою водою молодих на весіллі або проводжали когось у далеку путь. Мак, квіти й зіллячко зберігали цілий рік за образами, щоб заварювати в разі потреби.

 Свячене зілля кидали у колодязь, щоб посвятити в ньому воду. Її вважали корисною для вагітних, породіль, малих дітей і для всіх, хто заслабне.

 М’яту, мелісу, чебрець, васильки використовували для ушляхетнення напоїв — узвару, а особливо варенухи; на м’ятній чи мелісовій воді замішували пряники.
Дівчата й жінки, які йшли святити зілля, мак і квіти, повинні були перед тим добре попоїсти, щоб наступного року дочекатися щедрого врожаю, і не лише на мак, а й на хліб і городину, на фрукти і ягоди.

 Першим називають свято Маковея, тому що незабаром (19 серпня) настає справжній Спас, або Преображення Господнє.

 Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися.До речі, в народі ще говорили, що освячений мед може виконати будь-яке бажання, але за однієї умови: його потрібно загадувати, пробуючи найпершу ложку меду.

 Спасом на воді звуть його через традицію в деяких районах України купатися вдосвіта у річці хворим на пропасницю — вода цього дня вважалася цілющою. Так само хворі могли скористатися водою з освяченого колодязя.

 На Маковія готують пісний борщ з грибами.

 Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води.

 Обрядовою їжею цього дня є «шулики», або «ломанці». Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і свіжовикачаним заливають медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти.

 Всі чоловіки повинні з'являтися на це свято в козацькому одязі.

 Першому Спасу в народі відводилася величезна роль. Люди звертали увагу в цей день на погоду і в цілому на природу. Зі Спасом пов'язували помітне похолодання, а ще помічали, що в цей день птахи відлітають у теплі краї. У народі кажуть, що Пройшов Спас — пішло літо від нас, або Перший Спас —це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.Так з'явилося безліч прикмет, які й сьогодні користуються великою популярністю в народі, адже прикмети на Медовий Спас ніколи не підводили.

 У цей день починався посів озимих. Багато хто вірив, що раніше Першого Спаса починати сіяти не можна, так як урожай не народиться. У цю прикмету люди вірили беззастережно і строго її дотримувалися.

 Хазяйки вважали, що саме 14 серпня потрібно збирати мак, тоді він буде не тільки цінним в кулінарії, а й корисний як лікувальний засіб.

 Після Першого Спаса починається Успінський піст, або, як ще кажуть, «спасівка», який триває два тижні.

 А 19 серпня  – давнє народне свято – Другий Спас, або Яблучний Спас. В церковному календарі це свято отримало назву Преображення Господнього. В цей день святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top