• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

245 років від дня народження Вальтера Скотта (1771-1832), англійського письменника

Чистоту, простоту мы у древних берем,

Саги, сказки - из прошлого тащим,-

Потому, что добро остается добром -

В прошлом, будущем и настоящем.

В.Высоцкий «Баллада о Времени»

 кф «Баллада о доблестном рыцаре Айвенго» 

 Понад сто рокiв тому Вальтер Скотт вважався одним з найвидатніших письменників світової літератури. Бальзак розглядав його романи як зразки художньої досконалості, Стендаль вважав його батьком сучасних романістів, Гете відгукувався про нього з найбільшим схваленням, Бєлінський захоплювався ним, Пушкін називав його «шотландським чарівником». Сотні тисяч читачів у всіх кінцях Європи з нетерпінням чекали його нових творів, які відразу ж переводилися на кілька мов і виходили багатьма виданнями. На мотиви його творів художники писали картини, а композитори - опери. Сотні європейських письменників складали романи «в манері Вальтера Скотта». Історик, який воскресив давно минулі епохи, знавець  людських сердець, що творив, подібно Шекспіру, цілі натовпи живих людей з найрізноманітнішими характерами і пристрастями, - таким здавався Скотт своїм захопленим читачам протягом майже півстоліття.
 Потім слава його пішла на спад.

 Скотт став дитячим письменником, змагаючись у популярності з Купером, Майн Рідом і Жюлем Верном. Цьому віку, він подобався повним пригод сюжетом, екзотичною обстановкою, в якій протікало дія його романів, контрастами злих і добрих героїв.Але згодом  творчість Вальтера Скотта знову стала завойовувати симпатії не тільки дітей, а й дорослих.

 Створивши історичний роман, ВальтерСкотт встановив закони нового жанру й блискуче втілив їх на практиці. Навіть сімейно-побутові конфлікти він пов'язав з долями нації й держави, із розвитком суспільного життя. Творчість письменника суттєво вплинула на європейську та американську літератури. Саме Скотт збагатив соціальний роман XIX століття принципом історичного підходу до подій. У багатьох європейських країнах його твори лягли в основу національного історичного роману.

 Народився Вальтер Скотт в Шотландії, в Единбурзі, 15 серпня 1771 р. в сім'ї заможного юриста.Дитячі роки Вальтера пройшли не лише в Единбурзі, а й на селі у діда. Саме серед лук, гір і лісів хлопець душею долучився до природи Шотландії, познайомився з її легендами, історичними переказами, народними піснями, які чув від родичів і знайомих. Там він зустрів праобрази своїх майбутніх літературних героїв, почув розповіді про події боротьби шотландців за власну незалежність.

 Його рано навчили читати, долучили до популярної на той час художньої і повчально-моралізаторської літератури. Найбільше він полюбив поезію. У нього була дивовижна пам'ять, що пізніше знадобилося йому у письменницькій діяльності.

 У школі Скотту пощастило на гарних учителів. Вiн легко володів мовами, читав європейськими і латинню. Але не дуже добре запам'ятовував імена, дати та інші історичні формальності. Щоб подолати цей недолік власної пам'яті, вивчав історію як ланцюг виразних, захоплюючих сцен та епізодів.

 Юнак дуже рано увійшов у гурток літераторів Единбурга. Зустріч з великим шотландським поетом Робертом Бернсом (1786 р.) справила величезний вплив на нього. Поезія Бернса була супутницею всього життя Скотта. Він ішов шляхом свого попередника, прославивши багатство людей праці і виражаючи презирство до багатіїв.

 24 грудня 1796 року він повінчався з Маргарет Карпентер, у 1801 р. у них народився син, а у 1803 р. - донька. В особистому житті майбутній письменник був зразковим сім'янином, гарним і добрим батьком.

 З 1800 року розпочалася серйозна літературна діяльність В.Скотта. Він виступив як перекладач, журналіст, збирач фольклору, автор романтичних поем та балад. Протягом понад 30-літньої літературної діяльності письменник створив 28 романів, 9 поем, безліч повістей, літературно-критичних статей, історичних праць. Молодий поет став відомим у своїй країні, коли у 1802 р. опублікував 2 томи «Піснi шотландського кордону» (3-й том побачив світ у 1803 р.).

 Згодом стали з'являтися поетичні твори В. Скотта, написані ним самим, - драматична поема у 6-ти піснях «Пісня останнього менестреля» (1805 р.), в якій об'єдналися фольклорні та історичні мотиви. Поема мала грандіозний успіх у читачів. Вийшла вона великим, як на той час, тиражем. Така гучна слава окрилила молодого митця, і він написав нові поеми: «Марміон» (1808 р.), «Діва Озера» (1810 р.) та іншi. У цей самий час вiн підготував до друку і видав середньовічний рицарський роман «Сер Трістан»; працював над есе про старожитності. Всі ці різноманітні літературні заняття поєднувалися з працею адвоката в единбурзькому суді, а потім - шерифа округу Селкерк (з 1799 р.), де місцеві жителі його дуже шанували і любили за доброту і справедливість. Займався він іще сільським господарством та видавничими справами, служив у кінноті - енергії вистачало на все. Однак згодом Скотт остаточно зрозумів, що саме література є його покликанням.

 У 42 роки письменник уперше віддав на суд читачів свої історичні романи. Влітку 1814 р. вийшов у світ перший роман В. Скотта «Уеверлі, або 60 років тому». Ім'я автора на ньому не зазначалося, як і в усіх наступних романах, аж до зібрання творів 1829 р., в передмові до якого В.Скотт пояснив, що змусило його так довго переховуватися від читача. Спочатку була боязнь невдачі, небажання ризикувати високою літературною репутацією, набутою ще в ролі поета. Далі автору сподобалася гра з публікою, заворожувала таємниця, яку письменник любив не лише в літературі, а й у житті. Лише найвужче коло його друзів знало точно те, про що сперечалася і здогадувалась уся Європа, і хто ж істинний автор романів, які мали величезний успіх і друкувалися анонімно чи під псевдонімом – «автор Уеверлі».

 Пiсля виходу у свiт першого роману «Уеверлi»  Скотт став всесвітньо вiдомим письменником. Далi були написанi ще 25 романiв, декілька збiрок оповiдань, п’єс, поем, 2-х томник «Iсторя Шотландiї», багатотомне «Життя Наполеона» та iншi твори, виданi прозаїком упродовж 18 рокiв (з1814 по 1831р.р.)

 Помер письменник від інфаркту в зеніті слави 21 вересня 1832 р.

 Новаторство Вальтера Скотта полягало в тому, що він створив жанр історичного роману, «до нього не існуючий» (за визначенням В.Г. Бєлінського). В основу світогляду і творчості прозаїка луг величезний політичний, соціальний і моральний досвід народу Шотландії, який протягом чоритьох століть боровся за свою національну незалежність проти економічно розвиненої Англії.

 Вплив В. Скотта-романіста на англійську і світову літературу важко переоцінити. Він не тільки відкрив історичний жанр, але й створив новий тип розповіді, заснований на реалістичному зображенні життя, відтворенні місцевого колориту та особливостей мови жителів різних куточків Великобританії, поклавши початок традиції, якою скористалися як його сучасники, так і наступні покоління письменників.

 Історичний роман Вальтера Скотта став не лише продовженням літературних традицій, а невідомим до того художнім синтезом мистецтва та історичної науки, що відкрило новий етап у розвитку англійської і світової літератури.

ОСНОВНІ ТВОРИ:

Поеми – «Пісня останнього менестреля», «Марміона», «Діва озера», «Рокбі», романи: «Уеверлі», «Гай Маннерінг», «Антикварій», «Пуритани», «Роб Рой», «Легенда про Монтроза», «Айвенго», «Монастир», «Абат», «Кенілворт», «Вудсток», «Пертська красуня», «Квентін Дорвард».

ЕКРАНIЗАЦIЯ ТВОРIВ:

Айвенго (фільм, 1952); Айвенго (фільм, 1982); Балада про доблесного лицаря Айвенго (1983); Річард Левове Серце (фільм, 1923).  

Skott (1)
Skott (2)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top