• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Преображення Господнє. Другий (Яблучний) Спас

19 серпня – давнє народне свято – Другий Спас або Яблучний Спас. В церковному календарі це свято отримало назву Преображення Господнього. В цей день святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.Колись давно ніхто не дозволяв собі до яблучного Спаса навіть скуштувати яблучка. Вірили, що це неабиякий гріх.Існує така легенда: на Спаса ходить Бог раєм та роздає дітям яблука, але не всім, а тільки тим, чиї матері дотримувалися звичаю й до яблучного Спаса не куштували яблук. Якщо мати порушила правило, її дитина гостинця не отримає.

 Церковне значення свята

 Яблучний Спас - один з безлічі язичницьких свят, присвячених збору врожаю, зараз є однією з найшанованіших православних пам'ятних дат. Він присвячений спогадам про Преображення Ісуса Христа перед учнями на горі Фавор - тоді Ісус вперше постав не як земний цар, а як син Божий.

 За церковними переказами, колись дуже давно в цей день узяв Ісус Христос Петра, Якова та Івана й повів їх на високу гору. Там він прямо на очах у здивованих людей змінився: обличчя його засяяло, одяг став білий, аж ясний. До того ж явилися їм Мойсей та Ілля й вели розмови з Ісусом Христом. А з хмари почувся голос: «Це Син мій улюблений, у котрому моє благословення. Його слухайтеся». Ось яке Преображення Сина Божого мається на увазі. Це видіння є часткою того вічного щастя, яке буде для кожного нагородою за вірність Богові.

 Для православних християн Преображення належить до двунадесятих свят. У всіх храмах проводяться молебні, співаються канони. Священнослужителі одягають урочисте оздоблення. Свято відзначається під час Успенського Посту. За статутом дозволяється вживання рибних продуктів вина і масла. При цьому залишається заборона на яйця, м'ясо та молоко.

Народнi традицiї

 З яблучним Спасом в народі пов'язано безліч цікавих звичаїв і прикмет. Люди свято вірили в них, бо вважали, що завдяки їм можна залишатися здоровими і отримати благополуччя для всієї родини.

 Традиційно прийнято пригощати освяченими яблуками людей в пам'ять про всіх загиблих. Люди вірили — чим щедріше нагодуєш смачними плодами, тим краще до померлих близьких буде ставитися Господь.

 А ще в народі вірили, що в день спаса яблука набувають чудодійну силу. Якщо відкусити плід і при цьому загадати бажання — воно неодмінно має здійснитися.

 Після церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл. Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають у печі. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш. Запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила».А на саме свято хазяйки готували ще безліч страв, які потім роздавали бідним і хворим.

 З Яблучного Спаса починалася спекотна пора для селян. Плоди заготовляють про запас: з яблук роблять всілякі варення та джеми, їх засушують і замочують. Саме з цього свята в полях починалася жнива ярих культур, а також посів озимих. А народні цілителі в цей час ведуть заготівлю лікарських трав. У народі ж на ці дні припадали масові гуляння.

 Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою. Якщо дощовий — мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму. Яка погода на Спаса — такою буде іПокрова(14 жовтня). Люди знали ще прикмети: припав жаркий день — взимку не чекай снігу, дощова ж погода віщувала снігові зимові місяці.

 У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!».

 У народі вважалося — якщо в цей день два рази сяде муха, людина буде успішною протягом усього року. Тому говорили: «Будь терплячим на Спас навіть до мух, щоб не упустити удачу!».

 В народі Спас вважали днем відльоту лелек. Як що лелеки почали готуватися до відльоту за тиждень перед Спасом це свідчило про те, що зима наступить рано і буде дуже морозна, а весна буде тепліша, ніж звичайно; як що після Спаса – осінь буде тепла, зима прийде пізніше, весна буде холоднішою.

 Останній місяць літа ознаменований безліччю православних свят. Особливе місце серед них займають три Спаса, кожен з яки має своє значення в житті віруючих. Об'єднує їх одне: всі вони пов'язані зі Спасителем, на честь якого і названо.

 А 29 серпня відзначатимемо Третій Спас (Хлібний або Горіховий Спас). Слідує за Першим Спасом і Другим Спасом. Назва походить від того, що в лісах у цей період достигають горіхи.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top