• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Успіня Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Прісно діви Марії, Божої Матері (Перша Пречиста)

 28 серпня православні та греко-католики святкують Успіння Пресвятої Богородиці. За традицією східної церкви, свято Успіння Пресвятої Богородиці або, як кажуть у народі, Перша Пречиста, належить до переліку дванадцяти найбільших свят церковного року, під час якого згадують упокоєння, воскресіння та прославлення Матері Божої. 

 За переказами, Божа Мати часто молилася на Єлеонській горі – місці вознесення її сина. Одного разу вона побачила архангела Гаврила, який повідомив її, що через три дні закінчиться її земне життя. Христос чекає на неї у своєму царстві небесному, де вона буде з ним довічно. На підтвердження своїх слів він вручив Богоматері гілку райського фінікового дерева – символ нетління та благодаті.

 Успіням («засинанням») свято називається тому, що Божа Матір померла тихо, немовби заснула, а головне, називається так через коротке перебування її тіла у гробі, бо через три дні Господь воскресив її і возніс на небо.

 Вона просила не сумувати, а радіти з приводу її Успіння, тому що перед липцем сина обіцяла не залишати світ і після смерті.

 Хоча празник Успiння нагадує нам про сумну подію смертi, все-таки він належить до радісних cвят. Богослужiння свята Успiння повне радісних і веселих гiмнів. Цього дня свята Церква радіє, бо Пресвята Богомати  тілом і душею перейшла з земного життя до Свого Сина. Так що з її Успiнням ми одержали в небі могутню Заступницю і Покровительку.

 Богородичне свято (Успіння Пресвятої Богородиці, Перша Пречиста ) є однією з найвагоміших сторінок святкового календаря українського народу. Возносячи молитви Господу, українці завжди зверталися і до Пріснодіви Марії — заступниці та охоронниці людей. Богородиця   стала об’єднуючим началом між Богом і родом людським.

 В Україні свято Успіння Пресвятої Богородиці отримало особливе вшанування. Так, головні монастирі-лаври України – православні Києво-Печерська, Почаївська, Святогірська та греко-католицька Унівська – присвячені цьому святу. Богородичні свята пишно відзначаються у місцях, де освячувалися церкви на її честь. Храмові (престольні) свята проходили з богослужінням і наступною за ним трапезою. Обов’язково влаштовували гостини, їздили до родичів у інші населені пункти, відвідували близьких, кумів, сватів. Престижним у селах (та й у містах) вважалося прийняти на храм якомога більше гостей.

 Протягом осіннього періоду є три Пречисті - 28 серпня, 21 вересня і 14 жовтня.  Про них у народi кажуть: «Перша Пречиста  - хлiб засіває, друга – дощем поливає, а третя – снігом покриває».

 Найчастіше з цього дня починається збір садовини та посів озимих. За старих часів у дівчат на селі роботи ставало від цього дня значно менше; родини, у яких були дiти на  виданнi, починали активно готуватися до весільного сезону. У цей період відбувалися зговори, оглядини, заручини, яких з нетерпінням чекали дівчата.

 До свята Успіння Пресвятої Богородиці  тривав двотижневий Спасівський піст — Спасівка. Але, незважаючи на це, святкували пишно, не працювали. Готували багато смачних пісних страв із квасолею, горохом, грибами, рибою. На цю пору достигали всіляка городина, садовина, і вже викопували картоплю. Тому нестачі харчів не відчувалося.

 Після Успіння вже починається «молоде» бабине літо, що триває до 11 вересня.

Надія Кметюк

AVE, МАРІЄ!

 

Ave, Маріє! Ave, Маріє!
Неба Всевишня Зоря.
Змучене серце благоговіє
Біля Твого вівтаря.

Ave, Маріє! Земна і Небесна.
З уст тиха сповідь зліта.
В наші заплакані душі і весни
Ллється Твоя Доброта.

Ave, Маріє! Ave, Маріє!
В сяйві небесних гірлянд
Твоє ім’я над землею зоріє,
Світить, немов діамант.

Ave, Маріє! Ave, Маріє!
Йдеш по ранковій росі,
Всесвіт вклонився, трояндами сіє
Вслід Твоїй Вічній Красі.

Ave, Маріє! Ave, Пречиста!
Рани зціли в добрий час.
Через Своє Пресвяте Материнство
Серцем молися за нас.
Використанi матеріали мережi iнтернет

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top