• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Початок Другої світової війни (1939)

Війна, війна! І знов криваві ріки!

І грім гармат, і шаблі дзвін.

Могили, сироти, каліки

 І сум покинутих руїн.

     Олександр Олесь 

 Друга світова війна — сама наймасштабніша та найжахливiша світова війна в історії людства. Ця війна була найкровопролитнішою і найжорстокішою, яку коли-небудь знало людство.

 Початком Другої світової війни вважається 1 вересня 1939 р. - день нападу фашистської Німеччини на Польщу. Але, як свідчать численні документи та історичні факти, до 1 вересня 1939 р. війна вже палала в багатьох регіонах, світ був утягнутий у світову війну поетапно: напад Японії на Китай у 1931 p.; напад Італії на Ефіопію (Абіссінію) у 1935 р.; у 1936 р. Німеччина й Італія розпочали воєнну інтервенцію в Іспанську республіку; гітлерівська Німеччина в 1938 р. примусово приєднала до себе Австрію; вторгнення Японії в район озера Хасан у 1938 р.

 1939 р. став роком активного поширення фашистської агресії. 15 березня 1939 р. гітлерівська Німеччина окупувала всю Чехословаччину, захопила в Литви місто Мемель (Клайпеду), у Польщі — Данциг (Гданськ). Фашистська Італія напала на Албанію. Німецько-італійські інтервенти задушили Іспанську республіку. Японія, загарбавши майже половину Китаю, спровокувала широкомасштабний конфлікт проти СРСР і МНР у районі Халхін-Голу.

 Незважаючи на всі зусилля зі створення колективної безпеки в Європі, запобігти розв'язанню Другої світової війни не вдалося. З нападом Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 р. й оголошенням війни Німеччині 3 вересня з боку Великобританії та Франції війна остаточно переросла у світову. Однак Великобританія і Франція не здійснили ніяких активних бойових дій проти свого ворога. Ці події на Західному фронті дістали назву «дивна війна».

 Коли 1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна, Радянський Союз 14 жовтня 1939 р. звернувся до уряду Фінляндії з меморандумом. У ньому йшлося про можливість передання в оренду СРСР території півострова Ханко і кількох островів, а. також обміну частини Карельського перешийку на частину радянської території в Карелії. Ці пропозиції були відхилені. Радянсько-фінські відносини різко загострились. 29 листопада 1939 р. фінляндському послу була вручена нота про розрив дипломатичних відносин, а 30 листопада за наказом Головного командування Червоної армії війська Ленінградського військового округу перейшли кордон Фінляндії.

 Наступу радянських військ передував інцидент на кордоні. На території радянської прикордонної застави розірвався важкий снаряд, який прилетів невідомо з відкіль. Загинуло декілька прикордонникiв. Радянська сторона звинуватила у цьому фінів. Проте фіни свою причетність заперечували, стверджуючи, що у них немає на відстані пострілу подібних гармат. Але для радянської сторони це вже було неважливо. Привід до війни було знайдено.

 Після прориву Червоною армією «лінії Маннергейма» і взяття Виборга Фінляндія змушена була піти на мирні переговори. 12 березня 1940 р. підписано мирний договір, згідно з яким до складу СРСР увійшли Карельський перешийок разом з містом Виборгом, Виборзька затока, узбережжя Ладозького озера, півострів Ханко було здано в оренду на 30 років. Конфлікт 1939—1940 pp. між СРСР і Фінляндією був засуджений світовою громадськістю. Міжнародний авторитет Радянського Союзу значно впав. Рада Ліги Націй звинуватила СРСР у нападі на Фінляндію і 14 грудня 1939 р. прийняла резолюцію про виключення СРСР з Ліги Націй. СРСР опинився у міжнародній ізоляції. Війна показала слабкість і непідготовленість радянської армії до сучасної війни. Це згодом дало привід говорити Гітлеру, що СРСР – це «Колосс на глиняних ногах».

 Друга світова війна розпочалася з нападу нацистської Німеччини на Польщу. Польща якнайкраще пiдходила для випробування на практицi стратегії «блискавичної війни» («бліцкригу») – вiйни, успіх в який передбачалось досягнути  швидкими діями, захопивши противника зненацька, не давши йому отямитися і організувати ефективний опір.

 Вторгнення німецьких військ на територію Польщі розпочалось 1 вересня 1939 р. Йому передувала провокація гітлерівців у прикордонному містечку Глейвіц. 31 серпня 1939 р. о 20.00 спеціально підготовлений гестапо загін з карних злочинців, переодягнений у польську форму, здійснив напад на радіостанцію німецького прикордонного містечка Глейвіц. Після її «захоплення» перед мікрофоном було зроблено декілька пострілів і один з нападавших, що знав польську мову, зачитав заяву, сенс якої полягав у тому, що «прийшов час війни Польщі проти Німеччини». Потім почалась перестрілка з загоном поліції, що оточив станцію. Щоб замести сліди цієї провокації, всі її учасники були розстріляні за наказом Гімлера.

 Вже у перші дні наступу організований опір польської армії було зламано. До 8 вересня її головні сили були розгромлені, не зважаючи на відчайдушний опір. Значна їх частина опинилася в оточенні або була захоплена в полон.

 17 вересня, коли крах Польщі став уже очевидним, а польський уряд залишив країну, польський кордон перейшли радянські війська. Червона армія вийшла на Західний Буг і Сян, де й зупинилася.

 Підсумком агресії Німеччини та СРСР стало укладення між нами 28 вересня у Москвi Договору про дружбу і кордон та таємні протоколи про поділ сфер впливу i співпрацю мiж двома державами.

 Цей договір зафіксував розділ Польщі і уточнив лінію радянсько-німецького кордону. За домовленістю вона була пересунута на схід порівняно з умовами секретного протоколу від 23 серпня 1939 р. і проходила приблизно по етнографічному кордону проживання поляків, з одного боку, українців, білорусів з іншого («Лінія Керзона»). Землі з чисто польським населенням залишились в складі Німеччини, а взамін СРСР отримав у свою сферу впливу Литву. Таким чином, до Німеччини відійшло 48,6% території Польщі і 69,9% її населення, а до СРСР 51,4% території і 30,1% населення.

 Причинами Другої свiтової війни стали: весь попередній розвиток міжнародних відносин, прагненням Німеччини, Японії, Італії до переділу світу і світового панування. Заволодівши стратегічною ініціативою на початку війни Німеччина до літа 1941 р. встановила свій контроль над континентальною Європою (крім СРСР). Перш успіхи призвели до того, що лідери держав агресорів втратили відчуття реальності: поразки і невдачі вважалися тимчасовими і несуттєвими. Агресори розробляли плани нових загарбань. Проте Німеччині не вдалося зломити опір Англії, Італія терпіла постійні поразки в Африці, США, з їх могутнім промисловим потенціалом, все більш схилялись до підтримки Англії, почав розгортатися рух Опору поневолених народів. Все це заклало основи майбутнім поразкам, але поки що Німеччина вважала себе непереможною.

 У Другiй свiтовiй війні брали участь понад 72 держав, на території яких проживало 80% населення Землі. Бойові дії точились на територіях 40 країн  Європи, Азії, Африки, Океанії на площі 22 млн. км2 і на просторах світового океану. За роки війни в армії воюючих держав було призвано 110 млн. чол.

 На фронтах загинуло, за різними підрахунками, від 50 до 65–67 млн. чоловік. 95 млн. було поранено або покалічено. Близько половини загиблих становило мирне населення. Матеріальні витрати складали 4 трлн. дол.

 Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні. Письменники різних країн, пройшовши через воєнні лихоліття, у своїх творах засуджували кровопролиття, виступали проти знищення людей, намагалися довести, що війна – це трагедія як для переможених, так і для переможців. Та, як зазначив Анрі Барбюс: «Війна буде повторюватися до того часу, поки питання про неї буде вирішуватися не тими, хто помирає на полі бою». Немає тепер для жодного народу питання нагальнішого, важливішого, ніж збереження миру, забезпечення – найголовнішого для кожної людини – право на життя, можливості щасливо жити й працювати в рідному краї. 

 Альфред Марґул-Шпербер

Про назву концтабору Бухенвальд

Як близько звідси Веймар гомонів!

А тут – навіки мовкли голоси…

Мене проймає невимовний гнів,

Бо й край мій зветься: Букові ліси.

Давно було це: килим з ніжних трав,

Ліс буковий, так пам’ятний мені…

Хлопчиськом на поляні я лежав,

Пливли біляві хмари в вишині.

О лютий час, що сон дитячий стер

І кожен спомин взяв у колію!..

Коли я чую слово це тепер –

Не можу юність згадувать свою.

Бо в спомини мої вповза кошмар,

Який виймає серце із грудей:

А чи оте біляве пасмо хмар

Було не димом спалених людей?

Переклад П. Рихла

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top