• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

65 років від дня народження Наталії Іванівни Поклад (1951) української поетеси, публіциста

І в перший раз, і в другий раз,
і в третій раз
Благослови, моя пречиста земле,
Узяти слово, що в тобі родилось,
У долю...

Наталка Поклад

 Наталка Поклад - одна з талановитих творчих особистостей сучасної української літератури. Кожна її поетична книжка - це сповідь сучасної жінки, яка переплавляє у слово, у мудру жіночу поетичну філософію,  всi згоди та незгоди з сучасним світом. ЇЇ поезія зажди буде оберегом найвищих людських, національних і родинних цінностей. 

 Наталя Іванівна Поклад (літературне ім'я Наталка Поклад) народилася 3 вересня 1951 року на Вінниччині. Навчалась у  Балтському педучилищі та Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

 Друкуватись почала з 1973 року. Як згадує поетеса: « Це була новела про сільське життя – власне, про мешканців моєї вулиці, надрукована в районці «Бершадський край». Я на ту пору саме закінчила Балтське педучилище і перший рік вчителювала в своїй рідній школі – Маньківській восьмирічці: вела перший класс».

 А з 1976 року Наталя Іванівна працює на літературній ниві - коректором у видавництві дитячої літератури «Веселка», літредактором журналу «Київ», редактором журналу «Міжнародний туризм».

 Автор поетичних книжок: «Акценти», «День сповіді», «Обереги надії», «Ритуальний танець волі», «Горить свіча у чорних водах», «Молоде сонце», «Всупереч», «Всього-на-всього життя», «Хліби жертовні», «Це місто - наче Господа рука», «Німбом золотим», «Голос криці», «Поезії»; для дітей: «Хрущикова наука», «Абетка», «Чарівні шовковиці», «Веселі віршики», «Ходить червень-чародій», «Ластівчин привіт», «На веселій вулиці».

 Наталка Поклад записала від своєї матері Галини Аксентіївни Чечельницької й видала фольклорне видання «Маньківське весілля» — древній весільний обряд на Поділлі. Як співробітник НДІУ МОН України, у співавторстві з М. П. Кононенком, створила посібник з українознавства «Слово». Упорядкувала унікальні записи «Майстер. Терни і лаври Івана  Гончара». 

 Член Національної Спілки письменників України (з 1988р.) та Національної спілки журналістів, обиралась головою Спілки письменників м. Києва. Входила  до першого правління Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка (1988 —1991).  Була серед тих, хто відроджував в Україні Союз українок. Активно виступає у пресі з публіцистичними статями.

 Нині Наталя Іванівна Поклад проживає в Києві, вона - активний громадський діяч, невтомно трудиться на поетичній ниві. Активна життєва позиція  Наталi Іванівни  Поклад — не тільки її творче кредо. На запитання: «Чому не пішла в політику?». Вiдповiдає: «Бо вважає, що її душі більш суголосні закони світу Слова».

 Коли перечитуєш поезiю Наталки Поклад, завжди відкриваєш її нове обличчя, нові грані її таланту. В її творчостi чудовим образом переплiтаються патрiотичнi i ліричні мотиви. Валерiй Герасимчук вважає, що вона «більше трибун, нiж лiрик». Кожен хто доторкнувся до поетичного слова Наталки Поклад відкриє в нiй щось своє i обов`язково незабутнє.

 Лауреат літературних премій:

Євгена Маланюка(1993),
Михайла Коцюбинського(1999),
«Благовіст»(2000),
Марусі Бек (2002,США),
Наталі Забіли (2010)

Наталка Поклад

…Як вони швидко пробігли, роки!
Десь по дорогах, а десь навпрошки.
Нива моя хилить жовте колосся –
Найголовніше вже все відбулося.

Але попереду ще – далина,
Та далина, що пекуча й хмільна;
В ній пошаную світання, й смеркання,
Й зірку, яка заспіває остання.

В ній пошаную людську доброту
Й радість зела весняного: «Росту!..»
Негаласливого серця чесноти
Й очі, які будуть завше – навпроти.

Як вони швидко пробігли, роки!
Овид вібрує зітханням важким, –
Та, хоч пастки вже наставила осінь,
Серцю ще тепло і світла ще досить:
…Попри жалі, попри скрегіт епохи –
Спрага любити не менша нітрохи.

Poklad (1)
Poklad (2)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top