• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Всесвітній день журавля

В світі більшого немає щастя й насолоди,
Як вслухатись в святу музику природи.
Ганна Дущак 

 12 вересня у багатьох країнах свiту відзначається  Всесвітній день журавля. Це свято присвячене проблемі збереження популяції журавлів у природі. На сьогоднішній день ці птахи потребують посиленої охорони: у Всесвітній день журавля різні екологічні організації проводять заходи, тематикою яких стають питання такої охорони.

 Уперше День журавля відзначили в 2002 році в США. Ратуючи за порятунок зникаючого виду американського журавля, учені-екологи підкладали його яйця в гнізда журавлів інших видів, які вирушали на гніздування у безпечні місця. День, коли на гніздування вирушив цілий виводок врятованих птахів, був оголошений новим екологічним святом, а журавель став символом організацій, що охороняють природу.

 Перші предки цих красивих птахів з'явилися ще за часів динозаврів, близько 40-60 мільйонів років тому. Історичною батьківщиною журавлів вважається Північна Америка, звідки вони мігрували спочатку в Азії, а звідти в Африку і Австралію. Зараз популяція журавлів широко поширена у всьому світі, виняток становлять лише Антарктида та Південна Америка. Головні місця зимівлі журавлів - Іран і захід Індії.

 На сьогоднішній день в світі налічується близько 15 видів журавлів, багато з яких занесені в Червону книгу. В Україні гніздиться 2 види — журавель сірий (біля 700 пар) та журавель степовий (200–250 пар). Обидва види занесені до Червоної книги України.

 Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації повідомляє, що на території Київської області мешкає лише один вид журавлів – журавель сірий.

 Зникнення журавлів  пов’язане з тим, що раніше птах був об’єктом промислу. Проте, незважаючи на протести міжнародної природоохоронної і орнітологічної громадськості, в деяких країнах (наприклад, в Афганістані і Пакистані) досі збереглися традиції полювання на журавлів. Також причиною катастрофічного падіння чисельності сірого журавля в Україні є скорочення площі боліт внаслідок осушування та посилення фактора безпідставного турбування птахів людиною.

 Тепер полювати на журавлів в багатьох країнах заборонено, а захисники цих птахів щорічно проводять їх облік. Святкування Всесвітнього дня журавля співпадає за часом зі щорічним підрахунком журавлів, що проводиться у передвідлітний період. Саме свято в різних країнах супроводжується фестивалями, акціями, конкурсами і фотовиставками, присвяченими журавлям, а також екскурсіями на місця осінніх скупчень птахів, де взяти участь в їх підрахунку можуть усу охочі. 

Цікаві факти про журавлів:

  • за один день журавель здатен пролетіти до 800 км;
  • журавлів природа наділила довгим життям. Відомий випадок, коли білий журавель (Grus leucogeranus) прожив у неволі 83 роки, при чому у 78 років ще вивів потомство. Тому немає нічого дивного, що у японській міфології журавель є символом довголіття;
  • найрідкісніший представник свого сімейства – американський журавель (Grus fmericana). У 1941 році у всьому світі залишалося всього 15 цих птахів, але у наш час їх популяція вже нараховує близько 150 голів;
  • під час висиджування яєць журавлі схожі на пернатих чудовиськ: вони обмащуються мулом та болотом, щоб стати непомітними серед сіро-зелених трав. І це попри природну охайність: зазвичай птахи люблять довго й ретельно чистити своє пір’я. Маскуються не лише батьки — птахи, а й їхні яйця: зеленуватий камуфляж у руду плямку робить їх менш помітними для хижого ока;
  • навколо дзьоба у журавля розміщені терморецептори, що дозволяють виявити, який бік яйця недостатньо зігрітий. Яйця можуть багато годин залишатися у гнізді без нагляду, оскільки ембріони дуже стійкі до холоду і в очікуванні тепла можуть впадати в заціпеніння;
  • до страв журавель не примхливий: упіймав жабку чи рибку — ось і обід, узрів ягідку чи листочок — на «десерт». Чого по сезону вдосталь, тим і харчується. Поле з недбало зібраним урожаєм для птаха, як скатертина – самобранка: горох, овес, пшениця — все йому до смаку;
  • трубне курликання журавлів чутно за кілька кілометрів. У цих птахів трахея дуже довга і біля кілю грудної кістки утворює петлю, яка слугує резонатором, посилюючи голос у багато разів;
  • у журавлиній мові багато різноманітних звуків. Гучний і різкий крик, чутний на відстані п’яти кілометрів, попереджує про небезпеку. А голосне «кр-р-р» означає: «Небезпека поруч. Негайно злітаємо!». Протяжне «кру-у-у» в осінньому небі — сигнал, який подається перед зльотом усієї зграї. Під час польоту птахи теж перемовляються
  • стрибок і пірует у повітрі, біг зигзагами, граціозний уклін — це вміє кожен журавель. Вважається, що мовою танців він обирає собі пару. Однак, птахи танцюють не лише для того, щоб сподобатися обранцеві. Кожен рух означає певну емоцію: задоволення, неспокій, збудження. Така мова дуже виразна і зрозуміла журавлям так само, як і їхні звуки;
  • з трави, гілок та моху журавлі будують чимале гніздо: розведи руки — ось приблизно таке, а то й ширше. Оточене водою у заростях осоки та очерету журавлине гніздо заховане від ворогів: ведмедів, вовків та лисиць;
  • перші пращури думали, що перелітні птахи зимують на чарівному небесному острові Вирій. Ми ж з вами  знаємо, що мандрують вони до теплих південних земель. Летять журавлі на висоті до півтора кілометра, у потоках  теплого  повітря, що підіймається від землі. А якщо летіти доводиться проти вітру, журавлина зграя стає клином – так легше торувати повітряний бар’єр;
  • журавель став національним символом багатьох країн, а його гордий силует красується в емблемах кількох авіакомпаній.

Тож бережімо цих чудових птахів, хай їхня кількість лише примножується у нашому краї, та у світі загалом!

Микола Вiнграновський 

Далекими свiтами

Вночi i  по ночам

Горбатими морями

Летiв додому птах.

Його мала голівка

Боялась над крилом –

Та зацвітала гiлка

Блакитно-бiлим сном.

I птах сказав до себе,

До вiтру на крилi:

-Нам лиш лiтати небом,

А жити на землi. 

1968

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top