• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

День пам`яті жертв фашизму

ЗДРИГНІТЬСЯ, ЛЮДИ.. ЛЮДИ! НЕ ПРОБАЧТЕ
ЦЕЙ КРИК, ЦЕЙ БІЛЬ І ПЛАЧ СТРАШНІЙ ВІЙНІ!!!
Я НЕНАВИДЖУ ВІЙНУ!!!

Надія Кметюк

11 вересня в свiтi вшановують пам’ять жертв фашизму. День пам`яті жертв фашизму — міжнародна дата, яка відзначається щорічно, у другу неділю вересня, і присвячена десяткам мільйонів жертв фашизму. Немає такої країни, яка б виграла від правління нацистів, немає такої нації, яка б примножила матеріальнi або духовнi надбання в результаті їх господства. Iдеологія нацизму страша тим, що робить людину менше вартiсною  або винуватою від народження тільки за кров, яка тече в її жилах. Фашизм принiс руйнування як тим, хто дозволив його iснування, так і тим, хто їй протистояв.

 Фашизм, немов страшна епідемія, пройшов усім світом, знищуючи за собою мільйони ні в чому не винних людей. У Другiй Свiтовiй війні брали участь понад 72 держави, на території яких проживало 80% населення Землі. Бойові дії точились на територіях 40 країн  Європи, Азії, Африки, Океанії на площі 22 млн. км2 і на просторах світового океану. За роки війни в армії воюючих держав було призвано 110 млн. чол.

 На фронтах загинуло, за різними підрахунками, від 50 до 65–67 млн. чоловік. 95 млн. було поранено або покалічено. Близько половини загиблих становило мирне населення.

 Нацистський окупаційний режим в Україні був одним з найжорстокіших в світі. Безпосередньо своїми руками або із залученням «добровільних помічників» з числа місцевого населення нацисти знищили 1,5 млн. український євреїв та 20 тис. ромів.

 Україна понесла надзвичайно великi втрати внаслідок  Другої світової  війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн. військових і підпільників, понад 5 млн. цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн. осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд. тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств. Загинув кожен п'ятий житель України. Гірка доля не оминула жодної української родини.

 Ця трагедія і зараз продовжує жити в пам’яті людей, яким вдалося пережити ті страшні роки геноциду, а також в пам’яті їх нащадкiв, які знають про тi жахливі події з розповідей їхніх близьких  і засобів масової інформації. Важко передати словами весь біль і трагедію того часу. 

 День пам`яті жертв фашизму був визначений у 1962 році. Вибір припав на вересень, так як на цей місяць припадають дві пов’язані з Другою світовою війною дати — її початок (1 вересня 1939 року) та її закінчення (2 вересня 1945 року). Це і стало одними із вирішальних аргументiв установлення дня жалоби в другу вересневу неділю.

 Міжнародний день пам’яті жертв фашизму проходить щороку, у всіх тих країнах,  які боролися за право мирно жити в світі. У цей день скасовуються всі розважальні святкування і заходи. І люди мовчки йдуть до пам’ятників, меморіалів, кладовищ і там згадують усіх загиблих і знищених війною та фашистами. До речі, жителі багатьох країн у цей день доглядають за      безіменними, або давно не відвідуваними, братськими могилами. 

Хвилина мовчання в цей день — усього лише мала частина нашого вселенського «дякуємо» усім тим, хто так і не дожив до переможних салютiв і сліз радості…

  

Дети войны и веет холодом,

Дети войны и пахнет голодом,

Дети войны и дыбом волосы:

На челках детских седые волосы

Земля омыта слезами детскими,

Детьми советскими и не советскими.

Какая разница, где был под немцами,

В Дахау, Лидице или Освенциме?

Их кровь алеет на плацах маками

Трава поникла, где дети плакали

Дети войны боль отчаянна

И сколько надо им минут молчания!

Л.М. Голодяевская

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top