• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

125 років від дня народження Агати (Кларисси) Крісті (Міллер) (1891-1976), англійської письменниці

«Свобода варта того, щоб за неї боротися»

Агати Крісті 

 Агата Крісті  (Дама Агата Мері Кларисса Крісті, леді Малловен, уроджена Міллер)  - одна з найвідоміших у світі авторів детективної прози.

 Книги Агати Крісті посідають третє місце в історії, після Біблії та творів Вільяма Шекспіра, за тиражами друкованих видань (понад 2 млрд. примірників) та за кількістю їх перекладів (понад 100 мовами світу). 

 Агатi Крістi також належить рекорд по максимальному числу театральних постановок творів.  Її п'єса  «Мишоловка»  вперше була поставлена в 1952 році і до цього часу постiйно демонструється. Достатньо сказати, що п'єса «Мишоловка» витримала 8862 вистави протягом 21 року. 

 Письменниця опублікувала більше 60 детективних романів, 6 любовних романів (під псевдонімом Мері Уестмекотт) і 19 збірок оповідань.16 її п'єс були поставлені в Лондоні.

 Цікавий наступний факт: письменниця спочатку вважала, що жінка - автор детективів буде зустрінута читачами з упередженням, і хотіла взяти собі псевдонім Мартін Уест або Мостін Грей. Однак видавець наполіг на збереженні власних імені та прізвища, тому що ім'я Агата було рідкісним і запам'ятовувалося, і він виявився правий ...

 Агата Крісті писала досить багато, проте справжній читацький успіх прийшов до неї лише в 1926 році, коли на прилавки був випущений роман  («Вбивство Роджера Екройда»). Відтоді кожна нова робота Крісті була приречена на успіх, оскільки її книг чекали з величезним нетерпінням. Популярністю письменниці сприяло і те, що її детективи друкувалися не тільки як окремі книги, а й публікувалися на сторінках періодичної преси в Англії і США.

 У 1957 році Крісті «завоювала» і кінематограф: на екрани вийшов перший фільм за мотивами її п'єси  «Свідок звинувачення», 1953. Природно, картинам, знятим за її творами, супроводжував успіх, незважаючи, часом, на слабку режисуру.

 Найкращим своїм твором Агата Крісті вважала роман «Десять негренят». Скелястий острівець, на якому відбувається дія роману, списаний з натури — це острів Бург у Південній Британії. Читачі також оцінили книгу — у неї найбільші продажі в магазинах, однак для дотримання політкоректності зараз вона продається під назвою «І нікого не стало».

 Завдяки поїздкам Крісті разом з чоловіком на Близький Схід, події декількох її творів сталися саме там. Роман «Вбивство в Східному експресі» 1934 року був написаний у Готелі Пера Палас  у Стамбулі (Туреччина). У номері 411 готелю, де проживала Агата Крісті, тепер її меморіальний музей . Маєток The Greenway Estate в Девоні, який  Агата Крісті разом з чоловіком купила в 1938 році, знаходиться під захистом Товариства Охорони Пам'яток. 

 Як часто трапляється з талановитими людьми, Агата  Крісті страждала дисграфією - нездатністю записувати текст. Всі її твори були надиктовані. 

 У 1956 році Агата Крісті була нагороджена орденом Британської Імперії, а в 1971 році за досягнення в галузі літератури вона була визнана гідною звання Кавалердама (англ. Dame Commander) ордена Британської Імперії, власниці якого також здобувають дворянський титул «дама», що вживається перед іменем. Трьома роками раніше, в 1968 титулу Лицаря ордена Британської Імперії був удостоєний і чоловік Агати Крісті, Макс Маллоуен за досягнення в галузі археології. 

 Агата Крісті з 1958 року очолювала англійський Детективний клуб. 

 Агата Крісті є автором багатьох великих висловлювань, найзнаменитішi iз  них:

  • Свобода варта того, щоб за неї боротися.
  • Докопатися до істини ніколи не пізно.
  • Зло, яке заподіє людина, часто переживає її саму.
  • Змінити людину — це нікому не під силу.
  • Жінки не вміють чекати, пам`ятайте про це.
  • Жінки рідко помиляються у своїх міркуваннях одна про одну.
  • Через цих блондинок у світі стається стільки зла!
  • Якщо секрет знає більше, ніж двоє людей, це вже не секрет. 

 Автобіографія Агати Крісті, яку письменниця закінчила в 1965 році, закінчується словами: «Спасибі тобі, Господи, за моє хороше життя і за всю ту любов, яка була мені дарована».

Kristi (1)
Kristi (2)
Kristi (3)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top