• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії (Друга Пречиста)

 21 вересня - Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії, християнське свято, в Православній Церкві входить в число Богородичних двонадесятих свят, з нього починається річне коло церковних свят. Свято відзначається і в православній традиції, і в католицькій.

Різдво Пресвятої Богородиці – це народження Діви Марії в сім’ї праведних нащадка царя Давида Іоакима і його дружини Анни. Як люди доброчесні, обоє були відомі не царським походженням, а сумир’ям та милосердям. Більшу частину своїх грошей роздавали бідним, годували вбогих, часто відвідували місця молінь і прикрашали їх власним коштом.

Усе життя їхнє було сповнене любовi до Бога і людей. Але дожиши до глибокої старостi, вони  не мали дітей. Це дуже смутило їх. За тих часів кожен юдей сподівався через своє потомство стати учасником у царстві Месії. Саме тому юдей, котрий дітей не мав, був зневажений іншими, позаяк це вважалося великою карою Божою за гріхи. Особливо тяжко було Іоакимові як нащадкові царя Давида, бо в його родині мав народитися Христос.

Одного разу на велике свято Іоаким пішов до храму, щоби принести жертву. Священик, дізнавшися, що Іоаким бездітний, не дозволив йому це зробити, а юдеї, котрі перебували там, сміялись і ображали його. Усе це так засмутило Іоакима, що не захотів повертатись додому, а рушив у пустелю. Там у молитвах склав обітницю не їсти, не пити і не вертати додому, допоки Бог не почує його молитви.

Анна, дружина його, залишалася вдома. Почувши про те, що сталося, заходилася ще ревніше молитись і заприсяглася віддати дитину на служіння Богові, якщо Йому буде вгодно почути їхню молитву. Під час молитви явивсь Янгол і мовив: «Молитву твою почуто. Господь пошле тобі дочку, яку назвеш Марією». Одночасно Янгол явивсь Іоакимові, проголосивши йому ту ж радісну звістку.

За терпіння, велику віру і любов до Бога та одне до одного Господь послав Іоакиму й Анні велику радість — на заході життя народилася в них дочка. За словом Янгола батьки дали їй ім’я Марія, що означає «володарка», «надія». Народження Марії принесло радість не тільки її батькам, але й усім людям, бо Вона була призначена Богом стати Матір’ю Сина Божого, Спасителя світу. Свою Пресвяту дочку батьки берегли мов зіницю ока і не тільки любили як своє дитя, але й шанували, пам’ятаючи, що про Неї казав Янгол. Коли минув їй третій рочок, привели дівчинку до храму і, згідно з обітницею, присвятили Богу. Цю подію святкуємо 4 грудня як Введення у храм Пресвятої Богородиці.

Незабаром по тому Іоаким помер, маючи вісімдесят років од народження. Тоді вдова переселилася в Єрусалим, де жила поряд із Дочкою, неустанно молячись у храмі до самої своєї смерти. Померла через два роки в похилому віці.

На будь-якому богослужінні прославляється Пречиста Діва Марія, яка вдостоїлася бути Матір’ю Спасителя нашого Ісуса Христа, і спогадуються батьки її, святі Іоаким та Анна. За народними віруваннями, праведні Яким та Анна — головні помічники в подружньому безплідді. Їх називають Богоотцями і вшановують їхню пам’ять 22 вересня.

Різдво Пресвятої Богородиці святкується Церквою, як день всесвітньої радості. Вiруючi завжди гідно шанували та почитали Ту, Котра розсіяла у світі пітьму безблагодатності і принесла людству спасіння від вічної смерті.

21 вересня  у народі називають «Другою Пречистою», а ще називають «осениною»– адже цього дня за народним календарем настає осінь. Це був кінець літніх польових робіт і початок осінніх приготувань. Хлібороби Богородицю дякували за зібраний урожай та просили Її допомоги на рік майбутній.

Свято Другої Пречистої традиційно вважається жіночим святом, коли жінку належить вшановувати як продовжувачку роду. Це свято, очевидно, успадковує давнє арійське свято Рожениць, коли наші предки висловлювали подяку «польним духам», тобто опікунам нив та врожаю, дідам-ладам, які спочатку засівали і пророщували зерно, а потім поливали.

Народні традиції містять безліч жіночих обрядів і звичаїв на здоров'я, красу і молодість. Всі вони ведуть за собою наповнення енергією, необхідною для вирощування дітей та збереження спокою в сім'ї.

З давніх часів в Різдво Пресвятої Богородиці жінки рано вранці намагалися піти на водойму. Вважалося, що якщо жінка в цей вмиється водою до сходу сонця, то краса її збережеться до самої старості. Також для міцного здоров’я дітей обливали на порозі водою.

Існувала також спеціальна прикмета на заміжжя на Різдво Пресвятої Богородиці: вважалося, що якщо дівчина вмиється до сходу сонця, то її обов’язково просватають в цьому році

Для того, щоб уникнути псування від лихого ока, а також хвороб намагалися саме в Різдво Пресвятої Богородиці спалити стару одяг і взуття.

Жiнки, в яких немає дiтей, справляють обiд i запрошують бiдних — «щоб молилися Богородицi за їхніх дiтей». Такi жiнки також замовляють службу Божу в церквi, а пiсля богослужiння запрошують людей до себе на обiд.

Кажуть, що молитви до Пресвятої Богородиці майбутніх матерів про здоров’я та щастя дітей, на яких вони чекають, у цей день мають особливу силу. 

Різдво Пресвятої Богородиці відзначається як свято справжньої радості. У ці дні не працювали, не постували, а після молитов у храмі збирали веселі гостини. Урочистості підкріплювалися святковим застіллям. Окрім обов’язкових рибних страв, готували  i всілякі м’ясні: борщ із свининою чи птицею, печеню чи то душенину з м’ясом, різноманітну городину, фаршировану м’ясною начинкою, голубці, пироги, млинці, вареники. Звичайно, багато страв готували і з сиру. Цей сезон передбачає широке вживання свіжих овочів і фруктів.

На Другу Пречисту припадає і останній термін заготівлі «чарівного» зілля. Вважалося, що зібрані між Першою і Другою Пречистими приворотні трави мали особливу властивість привертати хлопця до дівчини (чоловіка до жінки) і навпаки. Тим-то й були зумовлені останні походи по калину й барвінок. Проте дітям забороняли ходити польовими та лісовими дорогами, бо «там вужі сушаться».

Також з цього дня вже можна було засилати сватів до дівчат. В народi говорили «Прийшла Пречиста – принесла старостів нечиста».  Якщо ж молоді вже зіграли весілля, то в цей день до них у гості йде рiдня, а молодим треба звiтувати перед гостями про своє подружнє життя. Молоді також йдуть в гості: як правило, до батькiв молодої разом з свекром i свекрухою для встановлення та пiдтримки добрих стосунків мiж невiсткою та батьками чоловiка і мiж родинами сватiв.

Для пасічників це був останній термін утеплення вуликів на зиму, а власники овець завершували удруге їх стригти.

Під цю пору зазвичай холоднішає, дні стають похмурими, йдуть дощі. До Другої Пречистої годилося повністю викопати бульбу і засіяти землю житом.

Прислів'я і приказки про Другу Пречисту:

  • Прийшла Перша Пречиста – одягла природа намисто, прийшла Друга Пречиста – взяла комара нечиста, прийшла Третя Пречиста – стала діброва безлиста.
  • Прийшла Пречиста – на дереві чисто, а прийде Покрова – на дереві голо.
  • Пречиста – картопля чиста.
  • Перша Пречиста жито засіває, а друга – дощем поливає.

Якщо на Різдво Богородиці погода буде сонячною, то і осінь чекає тепла і ясна, без рясних дощів. Якщо небо буде похмурим у цей день, то й осінні холоди прийдуть із дощами.

Iз молитви на честь свята:

«Різдво Твоє, Богородице Діво, радість провістило всьому всесвіту, бо з Тебе засяяло Сонце правди, Христос Бог наш; зруйнувавши прокляття, дав Він благословення і, знищивши смерть, дарував нам життя вічне».

А у храмах цього світлого дня лунає величання:

«Величаємо Тебе, Пресвятая Діво, і шануємо святих Твоїх батьків, і всеславне славимо Різдво Твоє».

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top