• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

День партизанської слави України

Коли ми кажем: всенародний подвиг,

то добре знаєм, що за цим стоїть.

Але  i  тi герої – неодмінно: -

хто смерть край хати мирної зустрiв,

бо не схотiв упасти на колiна

i ласки попросить у ворогів.

П.Осадчук

 22 вересня — День партизанської слави України. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їх пам'яті…» згідно з Указом Президента України «Про День партизанської слави» від 30 жовтня 2001року №1020/2001. 

 З перших днів війни розпочався опір окупантам. Партизанський рух виник і поширювався як глибоко народний. Самовіддана вірність Батьківщині, ненависть до ворога і сурова жага помсти перетворили мирних людей в легендарних героїв.

 У період Другої Світової війни налічувалося близько 6200 партизанських угруповань та загонів. В них перебували майже мільйон людей. Серед них більше половини складала молодь до 26 років. Документи підтверджують, що народні месники України за роки війни знищили більше 465 тисяч німецьких солдат та офіцерів, а також зрадників-поліцаїв. Підірвали понад 5000 залізничних ешелонів, знищили майже 1600 танків та бронемашин, 13500 автомобілів, 820 гармат та мінометів, збили та знищили на землі 211 літаків, підірвали 607 залізничних та майже 1600 шосейних мостів, вивели з ладу близько 2600 промислових об’єктів, розгромили до 500 німецьких гарнізонів, воєнних штабів, поліцейських дільниць.  

 
Головні удари партизани завдавали по комунікаціях противника, перешкоджаючи перекиданню військ та бойової техніки противника, виводили з ладу важливі об’єкти інфраструктури, знищували представників керівництва окупаційної влади, забезпечували ведення розвідки. 
Ефективною формою партизанських дій були рейди у тилу противника, які відволікали великі сили гітлерівців, що було суттєвою допомогою військам. Найбільш результативні рейди здійснили формування відомих партизанських командирів С. Ковпака, О. Федорова та О. Сабурова. 

 Гітлерівський генерал Ноймар в донесенні від 28 квітня 1943 року в штаб групи армій «Південь» писав: «…діяльність партизан в усіх районах активізувалася, вони добре озброєні. На відстані 5-7 км від залізниці партизани – господарі ситуації. За останні дні були здійснені вибухи залізничного шляху на очах у німецьких солдатів, і не дивлячись на те, що патрулі проходять один за одним кожні 18 хвилин, вони встигають закладати міни під рейки».

 Про серйозне ставлення німців до антипартизанської боротьби свідчить і той факт, що з вересня-жовтня 1941 р. для розвідування партизан вони почали формувати спеціальні розвідгрупи кількістю від 2 до 30 чол. До груп добиралися добрі стрільці, фізично сильні і сміливі солдати.

 Партизанськi загони, ці невидимі війська,  понесли великі людські втрати під час боротьби з гітлерівським військом. При цьому загинув практично кожний п’ятий партизан. Але внесок партизанських формувань в загальну перемогу людства над нацизмом просто неоціненний. І День партизанської слави — лише мала частина того, що може зробити сучасне покоління для пам`ятi тих людей, які колись належали до партизанських загонів та пiдпiлля. Це свято покликане висловити нашу повагу до всіх захисників Батьківщини, які в роки Другої світової війни боролися за свободу і мир в глибокому тилу. До тих  мільйонiв українців, якi пройшли крізь пекло опору фашизму і не скорилися. 

 У День партизанської слави ми з великою вдячністю говоримо про мужність, стійкість та самовідданість учасникiв антифашистського опору:  підпільників  i  партизанів - захисникiв і визволителiв рідної землі – усіх, кого ми  називаємо народними месниками.

Нехай нас всiх i сьогоднi  надихає та об`єднує безсмертний подвиг

 творцiв Великої Перемоги у Другiй Світовiй війнi! 

                            Р.Котик

Уклiн героям! 

Обелiски у кожнiм селi –

Пам'ять тих, хто згорiв у двобої.

Йдуть сюди i дорослi, й малi,

Щоб вклонитися низько героям.

Iмена, iмена, iмена…

Перед ними i сонце нiмiє,

Нехай проклята буде вiйна,

Що спалила юнацькiї мрiї!

Сивина, сивина, сивина…

I сльоза затремтіла на віях.

Нехай проклята буде вiйна,

Що спалила дiвочi надiї!

I чия,  i чия в тiм вина,

Що й сьогодні болять вашi рани.

I, здається завмерла весна,

Коли квiти несли ветерани.

У вiки, у вiки, у вiки

Вкарбувалися мужностi кроки.

Не зiтруть буревії й роки

В нашiй пам`ятi подвиг високий.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top