• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Європейський день мов

Народе мiй, дитино ясночола,

Живи й орудуй мовами всiма,

Бо кожна мова – твого духу школа,

Твоєї правди – золота сурма.

Вклякни перед зорею свiтовою,

Що пломенiє, наче сонця креш,

Та не молися мовою чужою,

Бо, на колiнах стоячи, умреш.

Дмитро Павличко

 

26 вересня  відзначається Європейський день мов (European Day of Languages), як один iз способiв підтримки мовного різноманіття, двомовності кожного європейця та розвитку викладання мов у країнах Європи.  Цей міжнародний день був проголошений Радою Європи 6 грудня 2001 в рамках Європейського року мов і підтриманий Європейським союзом. 

 Започаткування свята пов'язане з тим, що XXI століття ЮНЕСКО оголосило століттям поліглотів. І в перший рік нового тисячоліття вiдбулося  i перше святкування Європейського дня мов. 

 Збереження і розвиток мов, включаючи малі, декларується як офіційна мовна політика Євросоюзу. Серед способів досягнення цього зазвичай називаються вивчення більш ніж однієї іноземної мови і продовження вивчення мов у зрілому віці. 

 Сьогоднi cтандартом для сучасного європейця вважається володіння, як мінімум, двома іноземними мовами. Тому це свято звертає увагу європейської спiльноти до викладання та вивчення іноземних мов, оскільки це шлях до взаєморозуміння між народами та державами. 

 Європейський союз об'єднує 28 держав. Але мов, на яких спілкуються європейці, значно більше - існує близько 60 регіональних мов і мов національних меншин.  

 В європейських інститутах рівноправно використовуються наступні мови: естонська, англійська, шведська, чеська, болгарська, французька, угорська, фінська, грецька, словенська, датська, словацька, ірландський, румунська, іспанська, португальська, італійська, польська, латиська, нідерландський, литовська, мальтійська, німецька. Тобто всього 24 офіційно визнаних мови. Це означає, що при зверненні в будь-яку організацію чи установу на одному з офіційно визнаних європейських мов громадянин ЄС має отримати допомогу чи консультацію. Всі рішення, які приймають в установах ЄС, повинні переводитися на всі 23 офіційно визнаних мови. А при проведенні будь-якого роду заходів всі звернення та заяви у міру можливості повинні так само доноситися на всіх вищевказаних мовами. 

 Однак про інші 60 мов поступово забувають. Саме це і послужило ще одним вагомим мотивом для започаткування такого свята, як День європейських мов.  

  Українська мова за кiлькiстю носiїв належить до третього десятка найпоширеніших європейських мов свiту. За розвиненiстю й лексичним багатством наша мова не поступається іншим європейським мовам i цілком спроможна обслуговувати всi потреби сучасного суспільства. Нею створено багатющу фольклорну спадщину i літературу, що має Шевченка й десятки інших імен, якi  є надбанням  європейської i свiтової культури. Також нею створено систему наукової термiнологiї,  якою видано велику кiлькiсть книг з сучасних досягнень науки та технiки, якi також знанi в усьому свiтi.   

 Свiт змінюється та стає все більше вiдкритiшим. Вивчаючи іноземні мови ми відкриваємо цей світ для себе, адже зараз нормою вважається знання двох-трьох іноземних мов. Чим більше мов ми знаємо, тим нам легше зрозуміти людей з різних країн світу, тим легше нам бути конкурентними.  

 Але рідна мова робить кожного з нас особистістю, неповторними та унікальними. Як визначив німецький філософ Ганс-Георг Гадамер «Той хто має мову, «має свiт», а український науковець Iван Огiєнко писав: «...поки житиме мова – житиме народ як нацiональнiсть».

 Нагадуємо:  21 лютого - Міжнародний день рідної мови

                     9 листопада - День української писемності та мови 

Мiкулаш Ковач

Про мову

Навiть якби ти говорив десятками мов

й тими прадавніми що прахом стали

навiть якби ти говорив десятками мов

й тими сучасними що розвиваються

на торговищах i майданах нашого свiту

ти маєш одну- єдину мову

якою завжди мовчатимеш

Розмовляй нею допоки ще є час

оповiдай пригоди свого життя

звертайся до приятелiв до дітей i дружини

в тiй мовi помиляйся й веселися

будь же в нiй вiдчайдушним i щасливим

Зорi на д головою

клич своєю прекрасною мовою

Проклинай нею

все що заслуговує проклятьби

Прославляй

все що гiдне прославляння

Навiть якби ти володiв стодесятьма

людськими мовами

тiльки oднiєю снитимеш

тiльки однiєю озовешся в снi

i кожен хто вчує твоє слово зрозуміє тебе

Навiть якби ти розмовляв усіма

мовами нашого свiту

ти маєш тiльки одну- єдну мову

Люби своєю мово i спiвай 

переклад Дмитра Павличка

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top