Календар подій

Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього (Здвиження)

 27 вересня відзначається свято Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього, або, як кажуть у народі, «Здвиження». Саме слово «воздвиження» означає «піднесення», тобто урочистий обряд почитання та прославляння Хреста Господнього.

 Це одне з головних свят у східній християнській традиції. Походить воно з першої половини IV століття, коли у Єрусалимі було знайдено хрест, на якому розіп’яли Ісуса Христа.

 У давні часи римські імператори робили численні спроби знищити навіть найменші спогади про життя й діяння Ісуса Христа, про священні місця, із ним пов'язані. Один з імператорів — Адріан — віддав наказ засипати землею священну гору Голгофу, а також Гроб Господній. На штучно створеному імператором пагорбі збудовано святилище богині Венери та поставлено статую бога Юпітера. Протягом тривалого часу на цьому місці збиралися язичники для виконання культових дій, зокрема жертвоприношення.

 Але минуло 300 років, і християни знайшли гроб Господній та хрест Божий. Ця визначна для всього віруючого люду подія сталася за часів Костянтина Великого, першого з римських імператорів, який прийняв рішення припинити гоніння християн (за легендою, він побачив на небі знамення Боже — хрест із надписом: «Цим переможеш»). Намагаючись виконати волю Божу, Костянтин Великий відправив до Єрусалима царицю Гелену, свою матір, щоб вона доклала максимум зусиль задля віднайдення Хреста й гробу Господніх. Тривалий час її пошуки не мали успіху, незважаючи на всі старання. І нарешті святині було знайдено під храмом язичницької богині Венери. Храм негайно зруйнували й витягли на світ Божий християнські цінності: Гроб Господній, хрест, на якому було розіп'ято Спасителя, та чотири гвіздки, якими начебто було прибито Сина Божого до хреста.

 За деякими переказами, було знайдено не один, а аж три хрести та дощечку з написом, зробленим за наказом Понтія Пілата. Патріарх Макарій вирішив дізнатися, на якому ж саме хресті було розіп'ято Ісуса Христа, тому почав накладати по черзі кожен хрест на покійного. Коли на мертву людину було покладено хрест Господній, мрець ожив. Отже, люди знову отримали можливість поклонятися християнським святиням. Вони побачили диво, що сталося, і попросили патріарха Макарія воздвигнути хрест Господній, щоб віруючі люди могли бачити його бодай здаля. Цариця Гелена після всіх цих подій привезла до Єрусалима часточку від хреста Господнього та знайдені гвіздки. Костянтин Великий віддав наказ побудувати в Єрусалимі храм на честь Христового Воскресіння. Наступного дня після освячення цього нового храму (IV століття) було встановлено було встановлено святкування Воздвиження Хреста Господнього.

 Частки  святого древа тепер перебувають у різних соборах. Зокрема: у Володимирському соборі Києва. Також, відомі святині у інших місцях України.

 У народі це свято називають значно коротше — «Здвиження». З цього дня птахи відлітають у вирій, настають холоди, «земля на Здвиження ближче до зими движиться». Вирій, за народними уявленнями, - це тепла країна, де ніколи не буває зими і де живуть тільки птахи і змії. Першою до вирію летить зозуля, бо вона є ключницею вирію: «У неї золотий ключ від тієї країни». Також не можна ходити сьогодні до лісу, оскільки до вирію не тільки летять птахи, але й повзуть змії, тому прогулянка може бути небезпечною.

Народні прикмети:

  • Птахи дружно відлетіли у вирій - чекати суворої зими.
  • Журавлі полетять на Микити (28 вересня) - Покрова (14 жовтня) буде морозна; коли не полетять - зима настане пізніше.
  • Павутиння стелиться повсюдно - до тепла; мало павутиння - на суху осінь.
  • Осіння павутина - на ясну і погідливу погоду.
  • Добре вродив щавель - на теплу зиму.
  • Гуси летять високо - осінь буде тривалою.
  • Гуси свійські тримають дзьоби в пір'ї - перед заморозками.
  • Сире літо, а тепла осінь - довгою буде зима.
  • Бабине літо непогідне - осінь суха.
  • Дощ уранці, що бабині танці; дощ в обід - запрягай, додому їдь! 
Go to top